ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2016 року Справа № 910/315/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),
Кочерової Н.О.,
Євсікова О.О.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Компанії "Джуліана Файненс С.А."
на рішення господарського суду міста Києва
від 28.03.2016 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 08.06.2016 року
у справі № 910/315/16
господарського суду міста Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний
комерційний банк "Аркада"
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю
"Фінансова компанія "Кредит Проект";
2. Компанії "Джуліана Файненс С.А."
про визнання недійсним договору
за участю представників:
позивача - Шатрука В.В.
відповідачів - 1) не з'явилися
2) не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "Аркада" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Проект" і Компанії "Джуліана Файненс С.А." про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1/2015 від 20.03.2015 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2016 року (суддя Карабань Я.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 року (судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В., Тарасенко К.В.), позов задоволено повністю; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 1/2015 від 20.03.2015 року; стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір.
В касаційній скарзі Компанія "Джуліана Файненс С.А." просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Також скаржник послався на те, що спірний договір укладено після розірвання генерального договору, внаслідок чого припинилися права й обов'язки ТОВ "Укрміськбуд-1", пов'язані з виконанням функцій забудовника та, відповідно, припинився обов'язок останнього, передбачений п. 6.1. генерального договору, а згода позивача на укладення договору про відступлення права вимоги № 1/2015 від 20.03.2015 року не потрібна.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що суди попередніх інстанцій повно й об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані, в обґрунтування вимог і заперечень, докази сторін.
Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у статті 1 ГПК України, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 ЦК України та частини 2 статті 20 ГК України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.
Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони, тощо.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 05.08.2009 року між позивачем (банк) та ТОВ "Укрміськбуд-1" (забудовник) укладено генеральний договір, згідно якого забудовник зобов'язався організувати спорудження об'єктів будівництва у встановлені строки та належної якості, ввести об'єкти будівництва в експлуатацію й оформити право власності довірителів на закріплені за ними об'єкти інвестування, а банк - своєчасно здійснювати фінансування будівництва на умовах цього договору.
Пунктом 6.1. договору сторони дійшли згоди про те, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за генеральним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.
26.12.2014 року між ТОВ "Укрміськбуд-1" (первісним кредитором) та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Проект" (новим кредитором) укладено договір про відступлення права вимоги № 26/12-14, згідно якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги до боржника, а новий кредитор набуває право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх грошових зобов'язань, які виникли у боржника на підставі основного договору, та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти, що дорівнює ціні договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що основний договір - генеральний договір від 05.08.2009 року, укладений між первісним кредитором та боржником, з усіма додатками та угодами, укладеними на його виконання.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2016 року у справі №910/313/16, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року та Вищого господарського суду України від 26.07.2016 року, визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 26.12.2014 року № 26/12-14, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд - 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Проект" з підстав вчинення його з порушенням п. 6.1 генерального договору та ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України.
20.03.2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Проект" (первісним кредитором) та Компанією "Джуліана Файненс С.А." (новим кредитором) укладено договір про відступлення права вимоги № 1/2015, відповідно до якого первісний кредитор передає належне йому право грошової вимоги до боржника, яким є ПАТ АКБ "Аркада", щодо сплати заборгованості у загальному розмірі 91 773 556,92 грн., а також сплати суми 3 % річних і інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за генеральним договором від 05.08.2009 року, укладеним між ТОВ "Укрміськбуд - 1" та ПАТ АКБ "Аркада", відповідно до ст. 625 ЦК України, що виникло у первісного кредитора до боржника на підставі договору про відступлення права вимоги від 26.12.2014 року № 26/12-14 (з усіма додатками та угодами), укладеного між ТОВ "Укрміськбуд - 1" та первісним кредитором, а новий кредитор - Компанія "Джуліана Файненс С.А." набуває право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх грошових зобов'язань, які виникли у боржника на підставі генерального договору, та сплачує первісному кредиторові за відступлення права вимоги грошові кошти, що дорівнює ціні договору (пп. 1.1.-1.3, пп. 1.5-1.6 спірного договору).
Ціна договору - певна сума грошових коштів, що передається новим кредитором первісному кредиторові, як оплата за набуття права вимоги, розмір якої визначається в порядку та умовах, передбачених цим договором (п. 1.7 спірного договору).
Також між відповідачами укладено додаткову угоду від 20.03.2015 року №1 до договору про відступлення права вимоги № 1/2015 від 20.03.2015 року, згідно в п. 2 якої сторони домовились, що ціна договору становить 60 % від суми заборгованості, яка фактично буде стягнута новим кредитором з боржника.
Згідно пп. 3.2., 3.3. договору про відступлення права вимоги № 1/2015 від 20.03.2015 року для підтвердження наявності та дійсності права вимоги первісний кредитор передає новому кредиторові документацію одночасно з підписанням цього договору, передача якої оформлюється актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками (додаток № 1 до договору). Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору. Разом з правом вимоги до нового кредитора переходять всі інші пов'язані з ним права.
Листом від 24.03.2015 року № 24-03 Компанія "Джуліана Файненс С.А." повідомила ПАТ АКБ "Аркада" про вчинення спірного правочину.
Позовні вимоги мотивовані відсутністю згоди позивача на відступлення права вимоги третій особи за генеральним договором, яким встановлена обов'язковість наявності такої згоди, а тому договір про відступлення права вимоги від 20.03.2015 року №1/2015 підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки суперечить вимогам ч. 1 ст.516 Цивільного кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та правильно дійшов висновку про їх задоволення у зв"язку з тим, що положення вказаного договору порушують права позивача.
Вказаного висновку суди попередніх інстанцій дійшли виходячи з наступного.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 512, частиною 1 статті 513 та статями 514, 516 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як зазначалось вище, в пункті 6.1. генерального договору від 05.08.2009 року встановлено, що жодна із сторін не має права передавати свої права й обов'язки за генеральним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.
В силу частини 1 статті 203 та частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі частини 1 статті 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, як такого, що суперечить вимогам частини 1 статті 516 ЦК України.
Крім того, як вказувалось вище, господарськими судами (рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2016 року у справі №910/313/16, залишене без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року та Вищого господарського суду України від 26.07.2016 року) визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 26.12.2014 року №26/12-14, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд - 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Проект".
В силу 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи зазначене, та, зважаючи на те, що спірний договір відступлення права вимоги № 1/2015 від 20.03.2015 року укладено без погодження з ПАТ АКБ "Аркада", що не спростовано відповідачами, висновок місцевого й апеляційного господарських судів про обгрунтованість позовних вимог та підставність застосування ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України є правильним.
Водночас, судами попередніх інстанцій вірно спростовано посилання позивача на фіктивність оспорюваного договору за відсутності ознак передбачених статтею 234 Цивільного кодексу України та наявності доказів його виконання та наміру відповідача - 2 створити правові наслідки, про що свідчить передача первісними кредиторами, на підставі договорів відступлення прав вимоги новим кредиторам, документації про заборгованість боржника. При цьому, суди правильно послались на повідомлення про направлення позивачеві листів від 20.02.2015 року № 03/02/2015 та від 24.03.2015 року № 24-03 про відступлення права вимоги на підставі договорів від 26.12.2014 року № 26/12-14 та від 20.03.2015 року № 1/2015. Крім того, господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №910/9990/15 за позовом Компанія "Джуліана Файненс С.А." до ПАТ АКБ "Аркада" про стягнення заборгованості.
З даними висновками місцевого й апеляційного господарських судів повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим обставинам та вимогам закону.
Доводи скаржника щодо розірвання генерального договору з 16.05.2011 року на підставі рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року, у справі № 16/322, що, на його думку спростовує позовні вимоги про недійсність спірного правочину, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки апеляційним судом вказані доводи перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення та постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Компанії "Джуліана Файненс С.А." залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 року у справі № 910/315/16 залишити без змін.
Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.О. Кочерова О.О. Євсіков