ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 914/4372/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016у справі№ 914/4372/15Господарського судуЛьвівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія"доПублічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат"про стягнення коштівза зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія"простягнення коштів

за участю представників: позивачане з'явивсявідповідачаБарбадин - Дунець Н.М. - предст. дов . від 04.01.2017

ВСТАНОВИВ:

22.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" 831000 грн заборгованості за договором поставки № 150110 від 20.01.2015 та 3% річних у розмірі 6990,65 грн, інфляційних нарахувань - 25610 грн, 107193,44 грн пені, 196100 грн штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати отриманого товару у встановлених у договорі термін та розмірі, умовами договору та приписами статей 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 230 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що не настав строк виконання зобов'язання, передбачений договором, позаяк позивач не надав доказів передачі разом з товаром належної товаросупровідної документації: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, якісних посвідчень, санітарно-гігієнічних висновків, протоколів досліджень та ГМО; первинні документи, за якими передавався товар не містять відмітки про те що вказані вимоги дотримано; оскільки строк виконання зобов'язання по оплаті продукції не настав, це також виключає нарахування сум штрафних санкцій.

29.01.2016 Публічне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія" 414950 грн штрафу за невиконання зобов'язання з передання товаросупровідних документів на товар, передбаченого умовами договору поставки № 150110 від 20.01.2015 з урахуванням протоколу розбіжностей, позов обґрунтовано умовами договору та приписами статті 526 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія" заперечило проти задоволення зустрічного позову вказавши, що покупець не заперечував проти отримання поставленого товару, жодних документів або заперечень щодо відсутності товаросупровідних документів не висловив, видаткові та товарно-транспорті накладні підписав та скріпив печатками без заперечень та зауважень; надані Публічним акціонерним товариством "Львівський холодокомбінат" акти недостачі товаросупровідних документів, підписані в односторонньому порядку, не можуть вважатися належним доказом на підтвердження цих обставин.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2016 (суддя Синчук М.М.) первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія" основного боргу - 831000 грн, 6990,65 грн - 3% річних, 25610 грн інфляційних нарахувань, 107193,44 грн пені, 196100 грн штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, 17503,41 грн судового збору та 10000 грн витрат на оплату послуг адвоката; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 (судді: Гриців В.М. - головуючий, Давид Л.Л., Плотніцький Б.Д.) рішення господарського суду скасовано в частині стягнення 6990,65 грн - 3% річних, 25610 грн інфляційних втрат, 107193,44 грн пені, 96100 грн штрафу і розподілу судових витрат, в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6990,65 грн - 3% річних, 25610 грн інфляційних втрат, 107193,44 грн пені, 96100 грн штрафу відмовлено; стягнуто з відповідача на користь позивача 21465 грн судового збору і 7151,47 грн витрат на оплату послуг адвоката; в решті рішення залишено без змін; здійснено перерозподіл судового збору.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати в частині відмови у стягненні 6990,65 грн 3% річних, 25610,00 грн інфляційних втрат, 107193,44 грн пені, 96100 грн штрафу, залишити в силі в цій частині рішення господарського суду в решті постанову залишити без змін. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції не надав уваги наявним у справі доказам, з яких вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат" прийняло товар за спірними поставками без заперечень, натомість, не надало доказів на підтвердження відмови від товару через неможливість його використання за відсутності доказів на підтвердження якості, як є необхідними для виготовлення Публічним акціонерним товариством "Львівський холодокомбінат" харчової продукції; суд не врахував положення пункту 3.5 договору щодо порядку прийняття товару та вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (Інструкція П-7) та вимоги статей 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, які підлягають застосуванню при визначенні настанні строку оплати за договором; надані відповідачем не є належним доказом в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки складені без участі постачальника та останньому не направлялись, та спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання.

Позивач не скористався правом на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника відповідача присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевий господарський суд встановив, що 20.01.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід Меркурія" (постачальник) і Публічне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат" (покупець) уклали договір поставки № 150110 (з протоколом розбіжностей), за умовами пункту 1.1. договору покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар - замінник молочного жиру. Ціна за 1 кг товару станом на дату підписання договору встановлюється в розмірі 21,80 грн. Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором - 800 тонн; часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначена Сторонами у Специфікаціях, що є додатками до цього Договору (надалі іменується "Товар"). Згідно з пунктом 1.4. договору якість товару та строк гарантування якості товару має відповідати вимогам ТУ 15 А 00373847-070-2005 "Жири. Замінники молочного жиру", показникам вказаним у гігієнічному висновку, якісному посвідченні або сертифікаті якості та специфікації на складі продукції і засвідчується постачальником шляхом подання якісного посвідчення, санітарно-гігієнічного висновку ГМО.

За пунктом 1.6. договору товар повинен супроводжуватись: документом, що посвідчує якість товару; товарно-транспортною накладною; видатковою накладною; документом, що посвідчує відповідність товару вимогам санітарно-епідеміологічних правил та норм/ветеринарній безпеці; іншими документами, необхідними для легітимного та безпечного використання товару покупцем.

Згідно з пунктом 2.1. договору (в редакції протоколу розбіжностей) постачальник зобов'язався з моменту двостороннього підписання сторонами Специфікацій на кожну окрему партію товару, що є додатками до цього договору, передати (поставити) покупцеві товар разом із усіма супровідними документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України в строк 5 (п'яти) робочих днів з моменту письмового підтвердження замовлення Покупця Постачальником на умовах DDP, м. Львів, вул. Повітряна, 2 або EXW, м. Львів, вул. Опришківська, 5.

Покупець зобов'язався після прийняття товару (дата прийняття якого вказується у видаткових накладних) від постачальника разом із належним чином оформленими товаросупровідними документами (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи) оплатити вартість товару протягом 14 календарних днів з моменту прийняття (пункт 2.2. договору в редакції протоколу розбіжностей).

За змістом пункту 3.1. договору (в редакції протоколу розбіжностей) товар поставляється разом з усією товаросупровідною документацією, яка має бути складена українською мовою і надана покупцю в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях, в яких покупець проставляє дату та час отримання товару. У випадку прибуття партії товару без належним чином оформленої товаросупровідної документації, покупець має право відмовитись приймати товар до моменту передання йому означених документів. Постачальник зобов'язується передати покупцю документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до вимог договору протягом 2-х робочих днів з моменту фактичного прибуття товару.

Згідно з пунктом 3.6. договору (в редакції протоколу розбіжностей) товар вважається таким, що поставлений (переданий) покупцю з моменту його прийняття покупцем по кількості та якості згідно умов поставки, визначених пункту 2.1. договору, а також передання належним чином оформлених документів, що стосуються товару та підлягають передачі покупцю згідно цього договору та/або актів чинного законодавства (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи).

Відповідно до умов пункту 4.1. договору (в редакції протоколу розбіжностей) розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту прийняття товару, в порядку, встановленому у пункті 2.1. цього договору.

Пунктом 5.2. договору (в редакції протоколу розбіжностей) передбачена відповідальність постачальника за неподання, неповне подання чи неналежним чином оформлення товаросупровідних документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи), якщо такі недоліки не будуть усунені протягом двох робочих днів з моменту фактичного прибуття товару - штраф у розмірі 5% від вартості партії товару за кожен день такого порушення.

Згідно з пунктом 5.4. договору (в редакції протоколу розбіжностей), у разі порушення строків оплати товару, передбаченого договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штрафні санкції, зокрема пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого товару за кожен день протермінування в оплаті товару, інфляційні нарахування на суму боргу, три проценти річних за користування коштами, штраф у розмірі 5 (п'ять) % вартості неоплачуваного чи несвоєчасно оплаченого товару у розмірі 5 (п'ять) % вартості необґрунтовано неприйнятого товару чи несвоєчасно оплаченого товару.

Суд також встановив, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 832000,00 грн., що підтверджується змістом видаткових накладних: № 397 від 12.08.2015, № 398 від 13.08.2015, № 400 від 14.08.2015, № 408 від 17.08.2015, № 411 від 18.08.2015, № 413 від 19.08.2015, № 419 від 21.08.2015, № 421 від 25.08.2015, № 450 від 02.09.2015, № 452 від 03.09.2015, № 454 від 04.09.2015, а також товарно-транспортними накладними, а відповідач цей товар прийняв.

Натомість відповідач оплатив поставлений товар частково у сумі 1000 грн. лише за видатковою накладною № 397 від 12.08.2015; за даними акта звіряння взаємних розрахунків за період з січня по листопад 2015 року заборгованість відповідача становить 831000 грн.

Повідомлень (претензій, заперечень) щодо неналежного виконання постачальником зобовязань щодо передачі товаросупровідних документів покупець не заявляв, повернення товару не здійснював.

Задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд вказав, що заборгованість Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" за спірними накладними підтверджено належним чином, зокрема, актом звірки, та визнано ним, а доказів на підтвердження сплати основного боргу (повної оплати вартості поставленого товару) Публічне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат" не надало, та, перевіривши розрахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія", дійшов висновку про наявність підстав, передбачених нормами матеріального права та умовами договору, для стягнення з відповідача сум штрафних санкцій та штрафу, як відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Надаючи оцінку зустрічному позову та відмовляючи у його задоволенні, місцевий господарський суд зазначив, що Публічне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат" не подало належних доказів повідомлення постачальника або заявлення претензій щодо відсутності товаросупроводжуючих документів, які передбачені умовами договору та нормами Цивільного та Господарського кодексів України; видаткові та товарно-транспортні накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень, крім того, позивач за зустрічним позовом частково оплатив прийнятий без заперечень товар; надані акти про недоліки товаросупровідних документів не є належними доказами, оскільки складені в односторонньому порядку та без повідомлення постачальника.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість вказав, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що товар був переданий постачальником покупцю разом із усіма документами, які стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром, а також доказів передачі документів, які посвідчують якість товару, його відповідність вимогам санітарно-епідеміологічних правил та норм ветеринарної безпеки, що є необхідною умовою для виникнення у покупця обов'язку оплатити товар.

Відтак, суд апеляційної інстанції вказав, що неможливо визначити строк (термін) виконання зобов'язання у спірних правовідносинах, відповідно нема законних підстав для висновку про прострочення виконання покупцем грошового зобов'язання; разом з тим, відмовивши у стягненні наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання за недоведеності такого прострочення, залишив без змін рішення місцевого господарського суду про стягнення основної частини боргу.

Водночас суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги в частині зустрічного позову про стягнення штрафу за неподання, неповне подання чи неналежним чином оформлення товаросупровідних документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи), якщо такі недоліки не будуть усунені протягом двох робочих днів з моменту фактичного прибуття товару, покликаючись на відсутність належних доказів такого порушення.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Також згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Кодексу).

Частинами першої та другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, підписання особою покупцем накладної, яка фіксує здійснення господарської операції, є підставою для набуття продавцем права вимагати оплати товару, однак, момент виникнення у покупця такого обов'язку визначається в силу приписів статей 530 та 692 Цивільного кодексу України з врахуванням встановленого договором за взаємним волевиявленням сторін строку (терміну) виконання покупцем зобов'язання з оплати товару.

Розглядаючи спір, місцевий господарський суд наведене вище не врахував, не дослідивши порядок та строки здійснення розрахунків за договором, не спростувавши належним чином доводи покупця про порушення порядку передачі відповідної товаросупровідної документації.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають передачі разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, загальний порядок виконання постачальником зобовязань за договором поставки, якщо інше не передбачено цим договором поставки, передбачає надання продавцем покупцю документів, що стосуються товару разом з товаром та, відповідно, фіксації відсутності таких документів покупцем при здійсненні прийомки товару в обумовлений договором чи законодавчо спосіб.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими доказами.

Суди не дослідили, яким саме чином сторони обумовили передачу товаросупровідних документах, та які докази засвідчують (підтверджують чи спростовують) ці обставини.

Водночас судова колегія констатує, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи зазначений спір, дійшов взагалі до взаємовиключних висновків, одночасно задовольнивши вимогу покупця про стягнення основного боргу за товар як простроченого покупцем зобов'язання та відмовивши повністю у застосуванні правових наслідків прострочення зобов'язання через недоведеність такого прострочення та настання у покупця строку платежу; також взаємно виключними є висновки апеляційного суду за наслідками розгляду первісного та зустрічного позову щодо обставин виконання продавцем умов договору про передачу необхідної товаросупровідної документації, позаяк зі змісту постанови вбачається, що суд одночасно визнав недоведеними як належну передачу, так і порушення обов'язку з передачі відповідної документації продавцем покупцю.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій всупереч статям 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; не дослідили подані позивачем в обґрунтування своїх вимог докази; неналежним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами.

Як наслідок, прийняті апеляційним та місцевим судами рішення та постанова не відповідають приписам статей 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Оскільки висновки господарських судів попередніх інстанцій за наслідками вирішення спору залежать від встановлених обставин щодо наявності чи відсутності порушення зобов'язання кожною зі сторін правовідносин та є взаємопов'язаними, судова колегія вважає за необхідне повністю скасувати судові рішення та з огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, судам слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі № 914/4372/15 Господарського суду Львівської області та рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2016 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т. Дроботова