ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 913/915/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016у справі№ 913/915/15 Господарського суду Луганської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"простягнення 300555601,36 грн за участю представників:позивачаГромніцький Ю.П. - представн. дов. від 13.05.2014відповідачаБєлах С.С. - предст. дов. від 23.12.2016; Жилін Р.В. - предст. дов. від 23.12.2016;

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" сум основного боргу 165750332,40 грн, пені 27201825,82 грн, 7% штрафу 11672523,27 грн, 3% річних 5388795,95 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 90542123,92 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.11.2015). Позов мотивовано порушенням зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу та приписами статей 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України статей 193, 231 Господарського кодексу України.

Відповідач надав заперечення, у якому вказав, що з 28.07.2014 у відповідача немає можливості виконувати зобов'язання за договором у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, що відповідно до розділу 8 договору є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.12.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу 165750332,40 грн, 3% річних в сумі 5382009,15 грн, інфляційні втрати в сумі 90365084,61 грн та судовий збір; розстрочено виконання рішення на 1 (один) рік зі сплатою починаючи з січня по листопад 2016 року включно щомісячно по 21804700 грн, в грудні 2016 року - 21804683,70 грн; у задоволенні позовних вимог про стягнення пені і 7% штрафу відмовлено; у задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 6786,80 грн та інфляційних втрат у сумі 177039,31 грн відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі № 913/915/15 Господарського суду Луганської області та рішення Господарського суду Луганської області від 22.12.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу; справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Луганської області; в решті рішення та постанову залишено без змін. Направляючи на новий розгляд справу в частині, суд касаційної інстанції вказав, що суди не дослідили та надали неналежної оцінки відповідності сертифікату про настання обставин непереборної сили Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (у відповідній редакції) щодо порядку оформлення та підписання відповідного сертифікату, не перевірили статус особи, що його підписала, як уповноваженої особи та внесення відомостей вказаного сертифікату до відповідного Реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2016 (суддя Лісовицький Є.А.) у задоволенні позову про стягнення 38874349,09 грн відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 (судді Скакун О.А. -головуючий, Колядко Т.М., Чернота Л.Ф.) вказане рішення господарського суду залишено без змін, як законне і обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову у даній справі та прийняти нове рішення, яким стягнути суму пені у розмірі 27201825,82 грн та 11672523,27 грн - 7% штрафу.

Скаргу вмотивовано порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме: всупереч вимогам статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України суди, відмовляючи у задоволенні позову про стягнення пені та 7% штрафу, дійшли висновку про неможливість стягнення вказаних сум штрафних санкцій у зв'язку із зміною обставин (форс-мажору) та не врахували, що єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) на території проведення антитерористичної операції є сертифікат Торгово-промислової палати України, а сертифікат (висновок) Донецької торгово-промислової палати № 2361/12.12-03 від 22.09.2014 не є належним доказом на підтвердження вищенаведених обставин, посилання відповідача на форс-мажорні обставини на його підставі та свідчить про ухилення відповідача від відповідальності; суди всупереч вимог статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України порушили принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом, не мотивувавши в судових рішеннях підстав, з яких не враховано доводи та докази позивача, не дотримавшись вимог законодавства щодо оцінки майнового стану сторін, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення статті 551 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідача усно в судовому засіданні та в письмовому запереченні відхилили доводи касаційної скарги, як необґрунтовані.

Представник позивача підтримав у судовому засіданні доводи касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.12.2015 (в частині, залишеній без змін за наслідками попереднього судового розгляду) встановлено, що, 25.12.2013 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № АМК - 2599-2013-кпр-ПР, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Згідно з пунктом 1.2 договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем. За умовами пункту 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 110 865,000 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб.м.): січень - 8585; лютий - 8255; березень - 9640; квітень - 8220; травень - 8940; червень - 6420, липень - 6590; серпень - 7450; вересень - 9750; жовтень - 11295; листопад - 12690; грудень - 13030. Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Згідно з пунктом 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу. Відповідно до пункту 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. За пунктом 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ. Згідно з пунктом 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 459 грн. 00 коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 17%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 17% - 50,25 грн., всього з ПДВ - 345,85 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 17% - 650,04 грн., всього з ПДВ - 4 473,82 грн. Відповідно до пункту 5.4 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу з урахуванням укладених додаткових угод.

Порядок та умови проведення розрахунків врегульовані розділом 6 договору.

Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Також рішенням від 22.12.2015 встановлено, що на виконання умов договору позивач протягом січня-вересня 2014 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 507341412 грн. 94 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: - б/н від 31.01.2014 на суму 53865841 грн. 08 коп. (за січень 2014 року); - б/н від 28.02.2014 на суму 47534059 грн. 99 коп. (за лютий 2014 року); - б/н від 31.03.2014 на суму 55681450 грн. 22 коп. (за березень 2014 року); - б/н від 30.04.2014 на суму 55965674 грн. 40 коп. (за квітень 2014 року); - б/н від 31.05.2014 на суму 54203584 грн. 66 коп. (за травень 2014 року); - б/н від 30.06.2014 на суму 42 671 957 грн. 33 коп. (за червень 2014 року); - б/н від 31.07.2014 на суму 50287949 грн. 71 коп. (за липень 2014 року); - б/н від 31.08.2014 на суму 73957259 грн. 38 коп. (за серпень 2014 року); - б/н від 30.09.2014 на суму 73173636 грн. 17 коп. (за вересень 2014 року), на загальну суму 507341412 грн. 94 коп.

В порушення умов договору відповідач частково сплатив кошти за поставлений природний газ за період з січня по червень 2014 року, частково за липень 2014 на загальну суму 341591080,54 грн; залишок заборгованості складає 165750332,40 грн (залишок за липень 2014 року в сумі 18619436,85 грн та серпень - вересень 2014 року).

Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцеві, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з пунктом 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звертатися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Відповідно до пункту 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Згідно з пунктом 8.2 договору під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії, відсутність ресурсу природного газу. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. За пунктом 8.3 договору настання обставин форс-мажору підтверджується рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, пожежі та інших видів стихійного лиха; Торгово-промисловою палатою України; висновками інших суб'єктів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору, а відповідно до пункту 8.4 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом 14-ти днів з моменту їх виникнення надати відповідні підтверджуючі документи.

Згідно з пунктом 8.5 договору виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від сплати продавцеві за газ, який був поставлений до їх виникнення.

Суди встановили, що Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулось за підтвердженням настання форс-мажорних обставин; Донецька торгово-промислова палата відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) видала Сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили від 22.09.2014 № 2361/12.12-03.

За змістом Сертифікату, починаючи з 28.07.2014, відповідач не має можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність у зв'язку з неможливістю отримувати сировину для виробництва металургійної продукції, яка постачається залізницею та через, відповідно, неможливість постачати вже виготовлену продукцію залізничним сполученням. Так, Державна адміністрація залізничного транспорту у відповідь на лист ДП "Донецька залізниця", в якому згадуються воєнні дії, заборонила залізничний рух на низці ділянок відповідно до телеграми від 28.07.2014 у зв'язку з пошкодженням контактних мереж перегонів залізниці, бойових дій/силових заходів в рамках антитерористичної операції та обмеження руху залізничного транспорту на ділянках Дебальцеве-Вуглегірськ-Ясинувата, Дебальцеве-Попасна, Ясинувата-Авдіївка та Дебальцеве-Торез. Внаслідок зазначених обставин є неможливим здійснення залізничних перевезень на вказаних напрямках. Крім того, постановою Національного банку України від 06.08.2014 № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" банки України зобов'язані призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Згідно із розділом 12 договору купівлі-продажу природного газу від 25.12.2013 № АМК-2599-2013-кпр-ПР Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" мав здійснювати розрахунки за природний газ із Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з поточного рахунку, відкритому у Луганській обласній дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", яка знаходилась у м. Луганську. Місто Луганськ та місто Алчевськ у період з липня 2014 року по теперішній час не контролюються українською владою. Нестабільна ситуація у Луганській та Донецькій областях, збройні зіткнення, реально існуюча загроза життю та здоров'ю людей, пошкодження та руйнування інфраструктури залізниці, привели до нестабільності у роботі Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", у зв'язку з чим підприємство тимчасово не має можливості виконувати договірні зобов'язання відповідно до укладеного договору від 25.12.2013 № АМК-2599-2013-кпр-ПР.

Таким чином, через дії зовнішнього характеру, які виникли без вини всупереч волі та бажанню учасників та робітників Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", які не можна було ні передбачити, ні уникнути, стало неможливим повною мірою здійснювати господарську діяльність та виконати зобов'язання, передбачені укладеним договором.

Зазначені обставини, а також діяльність окремих озброєних угрупувань, які фактично блокують роботу підприємств, всі транспортні і банківські системи у Луганській та Донецькій областях та роблять неможливим здійснення основної господарської діяльності підприємств; проведення бойових дій у ході широкомасштабної антитерористичної операції з залученням Збройних Сил України стало причиною згідно якої Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" не має можливості своєчасно виконати свої договірні зобов'язання.

За інформацією Служби безпеки України (лист СБУ від 13.06.2014 № 33/2117 на адресу Торгово-промислової палати) 07.04.2014 згідно з вимогами чинного законодавства України (статті 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом") прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях. На цей час антитерористична операція триває, рішення про її припинення не прийнято. У проведенні антитерористичної операції в установленому законом порядку задіяні сили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом та інших суб'єктів, відповідно до законів України. При цьому в ході проведення антитерористичної операції уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються численні кримінальні правопорушення, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплення, блокування і пошкодження об'єктів транспортної системи тощо. Зазначені правопорушення, вчинювані озброєними організованими злочинними та окремими фізичними особами, створюють загрозу життю людей, збереженню їх майна, обмежують свободу пересування територією зазначених областей.

Моментом настання обставин непереборної сили по виконанню договірних зобов'язань для Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" є дата 28.07.2014 - дата продовження проведення бойових дій у ході антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей; блокування блокпостами проїзду до міст Луганської та Донецької областей; пошкодження інфраструктури залізниці, відсутність контролю з боку української влади у місті Алчевську та деяких інших містах Луганської та Донецької областей; наявність загрози життю людей, втрати транспортних засобів, матеріальних цінностей тощо.

Станом на 19.09.2014 антитерористична операція продовжується, таким чином момент припинення дії непереборної сили ще не настав.

Сертифікат підписано директором юридичного департаменту Донецької ТПП ОСОБА_10

Відповідач 07.08.2014 повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, а 23.09.2014 вручив позивачу копію вказаного вище Сертифіката.

Дослідивши повноваження особи, яка підписувала сертифікат, суди вказали, що згідно з пунктом 6.13 "Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили" № 40(3) від 15.07.2014 (діючого на момент видачі сертифікату) (далі - Регламент) сертифікат підписується першим віце-президентом або віце-президентом Торгово-промислової палати України, відповідно - президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної торгово-промислової палати та уповноваженою особою, яка приймала рішення про засвідчення форс-мажорних обставин.

Відповідно до Листа № 635/12.2-18-13 від 30.06.2016 Донецької торгово-промислової палати "станом на 22.09.2014 директор юридичного департаменту Донецької торгово-промислової палати ОСОБА_10 відповідно до довіреності № 30/12-21/01 від 05.05.2014 була уповноважена видавати та підписувати від імені Донецької ТПП усі документи, що пов'язані з виконанням юридичним департаментом послуг, в тому числі, сертифікати (висновки) про настання обставин непереборної сили. На підпис ОСОБА_10 ставилася печатка "Торгово-промислова палата України Донецька торгово-промислова палата 02944679".

Таким чином, особа, що підписала Сертифікат, є уповноваженою особою на підписання сертифікатів про настання обставин непереборної сили в розумінні пункту 6.13 Регламенту, що також підтверджується печаткою Донецької торгово-промислової палати.

З'ясовуючи відомості про внесення вказаного вище сертифікату до відповідного Реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), суди зазначили, що згідно з пунктом 5.1 Регламенту "ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб". Відповідно до Листа № 4342/05.0-7.1 від 13.06.2016 ТПП України та Листа № 635/12.2-18-13 від 30.06.2016 Донецької ТПП "Відомості до єдиного реєстру сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами почали вноситися після 28.10.2014 відповідно до рішення Президії ТПП України №42(3) від 21.10.2014 та наказу Президента ТПП України від 28.10.2014 № 25 "Про реєстр уповноважених осіб ТПП України та регіональних торгово-промислових палат, в зв'язку з чим у єдиному реєстрі сертифікатів відсутня інформація про сертифікат № 2361/12.12-03, виданий Донецького торгово-промисловою палатою 22 вересня 2014 року.

Відтак, господарські суди дійшли висновку, що Сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили Донецької торгово-промислової палати № 2361/12.12-03 від 22.09.2014, виданий Донецькою торгово-промисловою палатою, є належним доказом, який встановлює не тільки факт настання обставин непереборної сили, але й його вплив на реальну можливість виконання зобов'язань, які виникають за договором купівлі-продажу природного газу № АМК-2599-2013-кпр-ПР від 25.12.2013, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання таких зобов'язань.

Судова колегія зазначає, що частиною першою статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно з пунктом 1 статті 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини четвертої статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Для підтвердження обставин, за яких особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до змісту статті 218 Господарського кодексу України, необхідно довести: наявність обставин непереборної сили, їх надзвичайний характер, неможливість попередити за даних умов завдання шкоди та причинний зв'язок між цими обставинами та понесеними збитками.

За змістом статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (у редакції, чинній на момент засвідчення форс-мажорних обставин) Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), яким встановлено єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин в системі Торгово-промислової палати України.

Відповідно до абзацу першого, пункту 3.1.1 Регламенту (у відповідній редакції) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди, тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

За визначенням, наданим вказаним вище Регламентом, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Розділом шостим Регламенту засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс -мажорних обставин (обставин непереборної сили) передбачено порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, пунктом 6.13 передбачено, що сертифікат після його внесення до реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підписується першим віце-президентом або віце-президентом Торгово-промислової палати України, відповідно - президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної торгово-промислової палати та уповноваженою особою, яка приймала рішення про засвідчення форс-мажорних обставин. На сертифікаті ставиться печатка Торгово-промислової палати України/ регіональної торгово-промислової палати.

З огляду на викладені норми права суди дійшли законного та обґрунтованого висновку, що для підтвердження обставин за яких особа звільняється від відповідальності за порушення зобов'язань необхідно довести наявність обставин непереборної сили їх надзвичайний характер; дослідивши матеріали справи суди встановили наявність таких обставин, посвідчених документом встановленої форми - Сертифікатом про настання обставин непереборної сили, що підписаний уповноваженою особою та є належним доказом звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань з підстав настання обставин непереборної сили (форс -мажору).

Доводи скаржника про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами та не беруться колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування законних судових рішень не вбачається.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; виконали вказівки Вищого господарського суду України, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі №913/915/15 Господарського суду Луганської області та рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т. Дроботова