ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 910/1615/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУкраїнського державного підприємства зв'язку "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.11.2016у справі№ 910/1615/16Господарського суду міста Києваза позовом- Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 417" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД"до Українського державного підприємства зв'язку "Укрпошта" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів- Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноніколь-Славутич" - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод"провідшкодування шкоди та стягнення неустойки,

за участю представників: позивачів- не з'явився; - не з'явився;відповідачане з'явився;третіх осіб- не з'явився; - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

02.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 417" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД" звернулись до господарського суду з позовом про звільнення приміщень та стягнення з Українського державного підприємства зв'язку "Укрпошта" на користь позивачів збитків, упущеної вигоди та неустойки, нарахованих за використання нежитлових офісних приміщень без будь-яких правових підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 (суддя Борисенко І.І.) зупинено провадження у справі; матеріали справи скеровано до прокуратури міста Києва для проведення перевірки обставин, викладених в ухвалі.

Ухвалу обґрунтовано приписами пункту 2 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України та прийнято з метою встановлення прокуратурою можливих ознак протиправності в діях осіб, укладення договору оренди приміщення № 1 від 02.02.2015 та додаткової угоди до договору від 02.02.2015 позивачами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноніколь-Славутич", в подальшому з метою неправомірного збагачення та їх суперечність інтересам держави та суспільства (зокрема, спрямування на приховування доходів від оподаткування).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 (судді: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) ухвалу господарського суду скасовано, матеріали справи повернуто до господарського суду для подальшого розгляду.

Постанова вмотивована невідповідністю ухвали місцевого господарського суду приписам статей 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвала не зазначає на обставини, що не можуть бути встановлені судом під час розгляду даної справи, відсутні підстави, що перешкоджали або унеможливлювали вирішення спору по суті заявлених позовних вимог і які б зумовили зупинення провадження у справі; при цьому перевірка прокуратурою зазначених вище обставин може відбуватись внаслідок відповідного повідомлення місцевого суду без направлення судом матеріалів справи до прокуратури, яка не заявляла будь-якого запиту за вказаними обставинами.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Українське державне підприємство зв'язку "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а ухвалу господарського суду залишити без змін. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 4 32-34 36 79 99 101 Господарського процесуального кодексу України, статей 9 19 Конституції України, статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", неврахуванням положень вищевказаних норм та невірним їх застосуванням. Так, відповідач вказує, що апеляційний суд обмежився лише посиланням на приписи статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", проігнорувавши положення цих норм права; не зазначив доводів, викладених відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, не спростував відповідні доводи відповідача з цього приводу; не надав оцінки фактичним даним, що містяться в матеріалах справи, щодо передачі спірних орендованих приміщень у належному стані та пов'язаності у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноніколь-Славутич", наявності в їх діях ознак кримінальних правопорушень; суд прийняв рішення про права і обов'язки прокуратури міста Києва, порушив встановлені законодавчо строки розгляду апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу, представник позивачів заперечив її доводи, вказавши на законність постанови суду апеляційної інстанції.

Сторони не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції своїх представників.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Так, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість порушення законності або можливості існування ознак кримінального правопорушення, оскільки позивачами та третьою особою у справі укладено правочини з метою неправомірного збагачення, спрямовані на приховування доходів від оподаткування та укладені товариствами, учасником якого є одна і та сама особа.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; за приписами частини другої вказаної вище статті господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: зокрема, надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.

Відтак, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, який застосовується на розсуд суду, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до прокуратури або органу досудового розслідування.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Виходячи зі змісту норми статті 79 цього Кодексу, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 90 Господарського процесуального кодексу України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно, підставою для зупинення провадження у справі та направлення справи до органів прокуратури повинні бути виявлені судом порушення законності, вчинення працівниками підприємств та організацій таких дій, що містять ознаки саме кримінального правопорушення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали, у разі якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання. Отже, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Натомість, місцевий господарський суд відповідних приписів процесуального законодавства не дотримав, не вказав, які конкретно дії працівників позивача та третьої особи у межах даного спору є порушенням законності, в чому полягає це порушення законності, що зумовлювало б їх перевірку з точки зору ознак вчинення кримінального правопорушення, ґрунтуючи свої висновки на припущеннях про можливі наслідки укладення відповідних наведених вище правочинів.

Таким чином, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд вірно вказав, що наведені у ній обставини не обґрунтовують необхідності зупинення провадження у справі з наведених місцевим господарським судом мотивів; отже, висновки апеляційного господарського суду про невідповідність ухвали приписам статті 79 Господарського процесуального кодексу України щодо зупинення провадження у справі є законними та обґрунтованими.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що застосування процесуальної дії зупинення провадження у справі має наслідком тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі на невизначений час, що впливає на тривалість провадження та строк здійснення судового розгляду; за рішенням Європейського суду з прав людини від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, що обставини, з яких місцевий господарський суд зупинив провадження у справі, не впливають на ефективність даної судової процедури, виходячи з підстав та предмету позову, натомість, таке зупинення спричинило невмотивовану затримку у вирішенні спору.

Доводи самого скаржника у касаційній скарзі зводяться до необхідності надання судом оцінки доказів, виходячи з суті спору, що є можливим саме при розгляді справи.

Доводи скаржника про допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не вказують на обставини, що мали б наслідком безумовне скасування судового рішення, суперечить змісту постанови апеляційної інстанції, якою досліджено підстави та зміст ухвали місцевого господарського суду, її відповідність вимогам процесуального законодавства; при цьому за рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" пункт 1 статті 6 Конвенції, який зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, не може розумітися як вимога детально відповідати на кожен довод.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, рішенні місцевого суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд, розглядаючи справу, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, вірно застосував положення чинного законодавств.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Постанова апеляційного господарського суду відповідає положенням статей 43, 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, відтак підстав для її скасування з наведених у касаційній скарзі мотивів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українського державного підприємства зв'язку "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 910/1615/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Г. Коробенко