ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 925/105/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКоробенка Г.П., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського судувід08.08.2016у справі№925/105/16Господарського судуЧеркаської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до1.Приватного підприємства "Парадіс Нова" 2.Приватного підприємства "Контраст"третьої особи1.Управління Держгеокадастру в Золотоніському районі Черкаської області 2.Золотоніська районна державна адміністраціяпровизнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю

- відповідача-1: - відповідача-2:Ігнатенко О.О. (довіреність від 12.09.2016) Стусова Ю.М. (довіреність від 18.06.2015),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд за даним позовом, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) просив визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу, розташованого за адресою: 101 кілометр автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 03.04.2013, який укладено між Приватним підприємством "Парадіс Нова" (далі - відповідач-1) та Приватним підприємством "Контраст" (далі-відповідач-2), як такий, що вчинений без відповідного дозволу позивача, як землекористувача земельної ділянки та зобов'язати відповідачів повернути земельну ділянку з фактичного незаконного користування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки сторони за цим договором вирішили питання про права та обов'язки щодо користування земельною ділянкою, речові права на яку у них відсутні, у зв'язку з чим порушили права позивача, як землекористувача цієї ділянки, у якого вона знаходиться у користуванні на підставі договору оренди землі від 27.02.2008.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 (суддя - Потапенко В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді - Лобань О.І., Федорчук Р.В.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу позивача посилається на законність та обґрунтованість судових рішень, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а скаргу без задоволення.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та треті особи не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.02.2008 між Золотоніською районною державною адміністрацією (орендодавець) та позивачем (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі свого розпорядження від 14.12.2007 № 562 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання площею 0,4380 га забудованих земель запасу (під існуючою автомобільною заправною станцією), яка знаходиться в адміністративних межах Піщанської сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до пункту 7 договору, він укладений на 49 (сорок дев'ять) років з моменту його реєстрації.

Наведений договір 27.02.2008 посвідчений державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. та зареєстрований 04.03.2008 у Золотоніському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 040878400004.

На виконання умов договору за актом приймання-передачі від 27.02.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування наведену земельну ділянку.

Також встановлено, що 03.04.2013 між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність комплекс, нежиле приміщення, 101 км. автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Покупець зобов'язується прийняти об'єкт купівлі-продажу і сплатити ціну відповідно до умов договору. Об'єкт купівлі-продажу належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.05.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В., за №2710 та зареєстрованого 02.06.2008 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.3 договору визначено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-7100098592013, виданого 21.03.2013 Управлінням Держземагенства у Золотоніському районі Черкаської області, вказаний комплекс, нежиле приміщення знаходиться на земельній ділянці площею 0,438 гектарів за кадастровим номером 7121588200:11:001:0001 та використовується для автозаправної станції. Земельна ділянка знаходиться у користуванні продавця згідно договору оренди, посвідченого 27.02.2008 державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. за реєстраційним номером 1277 та зареєстрований у Золотоніському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 04.03.2008 за №040878400004.

Згідно пункту 7.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання та нотаріального посвідчення.

Спірний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 333.

Апеляційний господарський суд, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, погодився із його висновками про те, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів спірним договором, а також відсутністю правових підстав для визнання його недійсним.

Підстави для скасування судових рішень відсутні, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином право на позов виникає у разі порушення або оспорювання особистих прав чи охоронюваних законом інтересів.

Отже з наведених норм права вбачається, що зверненню з позовом в суд має передувати наявність об'єктивних обставин щодо порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів особи, яка з цим позовом звертається.

Судами обох інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.07.2014 у справі № 912/1395/14 розірвано договір оренди землі від 27.02.2008, укладений між Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, який зареєстрований у Золотоніському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 04.03.2008 за № 040878400004. Дане рішення суду набрало законної сили.

Отже з набранням законної сили рішення Господарського суду Черкаської області від 17.07.2014 у справі № 912/1395/14 у позивача припинилось право користування орендованою земельною ділянкою, оскільки з розірванням договору оренди землі в судовому порядку, у позивача відпала правова підстава згідно якої він набув право користування цією ділянкою.

Оскільки позивач у справі не наділений правом користування щодо вказаної земельної ділянки, відсутні правові підстави вважати, що спірним договором купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення порушуються або оспорюються його права чи охоронювані законом інтереси, а тому позов такої особи у даній справі, не підлягає задоволенню.

Відтак судом першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, було прийнято обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі позивач посилається на недоведеність обставин справи, встановлених на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 17.07.2014 у справі № 912/1395/14, однак відповідно до приписів статті 111 Господарського процесуального кодексу України не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи (ч.2).

Отже такі доводи не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень судом апеляційної інстанції не вчинено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 у справі Господарського суду Черкаської області №925/105/16, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук