ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 916/912/16 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача 1 - не з'явився; відповідача 2 - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноюг"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від01.08.2016та на рішенняГосподарського суду Одеської областівід22.06.2015у справі№ 916/912/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техноюг"доДержавного підприємства "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"провизнання недійсними договорів поставки

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноюг" (далі - ТОВ "Техноюг") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеська залізниця" (далі - ДП "Одеська залізниця") та Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") про визнання недійсними договору поставки № ОД/НХ-15-982 НЮ від 23.10.2015 з дня укладення та договору поставки № ОД/НХ-15-983 НЮ від 23.10.2015 з дня укладення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2016 порушено провадження у справі № 916/912/16 за позовом ТОВ "Техноюг" до ДП "Одеська залізниця" та ПАТ "Українська залізниця" про визнання недійсними договорів поставки.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Волкова Р.В.) від 22.06.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Аленін О.Ю., Жеков В.І.) від 01.08.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 та рішенням Господарського суду Одеської області від 22.06.2016, ТОВ "Техноюг" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 91, 92, 95, 104, 203, 215 ЦК України, ст. 59 ГК України, ч. 1, 4, 6, 14, 15 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а також норм процесуального права.

При цьому скаржник посилається на те, що усі права та обов'язки ДП "Одеська залізниця" з 21.10.2015 перейшли до ПАТ "Українська залізниця", а ДП "Одеська залізниця" станом на 23.10.2015 не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення спірних договорів поставки.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2016 касаційну скаргу ТОВ "Техноюг" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.11.2016.

На адресу суду 31.10.2016 від Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" надійшли заперечення на касаційну скаргу ТОВ "Техноюг", в яких регіональна філія просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами 23.10.2015 між ТОВ "Техноюг" (постачальник), в особі директора ОСОБА_4, та ДП "Одеська залізниця" (замовник), ідентифікаційний код 01071315, в особі начальника служби матеріально-технічного постачання ОСОБА_5, діючого на підставі довіреності № 363 від 20.04.2015, засвідченої начальником залізниці - головою комісії з реорганізації ДП "Одеська залізниця" ОСОБА_6, за результатами відкритих конкурсних торгів були укладені договори поставки № ОД/НХ-15-982 НЮ та № ОД/НХ-15-983 НЮ.

Договори підписані уповноваженими особами та скріплені печатками контрагентів.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Техноюг" до ДП "Одеська залізниця" та ПАТ "Українська залізниця" про визнання недійсними вказаних договорів поставки.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Техноюг" посилається на те, що договори підписані особою, яка не мала права вчиняти такі дії, оскільки пройшла реорганізація ДП "Одеська залізниця" і з 21.10.2015 усі права та обов'язки перейшли до ПАТ "Українська залізниця", а у представника ДП "Одеська залізниця" - ОСОБА_5 були відсутні повноваження від ПАТ "Українська залізниця" на підписання договорів поставки № ОД/НХ-15-982 НЮ від 23.10.2015 та № ОД/НХ-15-983 НЮ від 23.10.2015.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

В додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", зазначено Одеську залізницю (код ЄДРПОУ 01071315).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на 23.10.2015), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на 23.10.2015), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, головуючим суддею колегії суддів по справі № 916/912/16 Богатирьом К.В. 19.07.2016 було здійснено Спеціальні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 23.10.2015 (на дату підписання оспорюваних договорів поставки) на двох юридичних осіб - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" та Державне підприємство "Одеська залізниця".

Згідно із Спеціальним витягом за ідентифікаційним кодом 40075815 значиться юридична особа - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", а також вказано: "Дата державної реєстрації юридичної особи": 21.10.2015. В розділі "Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" вказано Державне підприємство Одеська залізниця.

Згідно із Спеціальним витягом за ідентифікаційним кодом 01071315 значиться юридична особа - Державне підприємство Одеська залізниця, а також вказано: "Дата державної реєстрації юридичної особи": 18.02.1998; Прізвище, ім'я, по батькові керівника юридичної особи: ОСОБА_6 - голова комісії з припинення або ліквідатор; Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення: 16.07.2014, в стані припинення, за рішенням засновників

Відповідно до ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до отриманих Одеським апеляційним господарським судом Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 23.10.2015:

- в Єдиному державному реєстрі значиться Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця";

- а також значиться Державне підприємство "Одеська залізниця", яке не ліквідоване та знаходиться в стані припинення.

Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема ч. ч. 2, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На момент укладання оскаржуваних договорів поставки, а саме 23.10.2015 ДП "Одеська залізниця" користувалося статусом юридичної особи, мало певну цивільну правоздатність і дієздатність та мало право вчиняти будь-які правочини.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи наявна довіреність від 20.04.2015 № 363, яка видана начальником ДП "Одеської залізниці" начальнику служби матеріально-технічного постачання Одеської залізниці ОСОБА_5 на право укладання договорів. Вказана довіреність підписана уповноваженою особою, підпис завірений печаткою підприємства, має дату видачі та строк дії довіреності, номер реєстрації. Відомостей про скасування цієї довіреності особою, яка її видала, матеріали справи не містять.

На момент підписання договорів поставки довіреність, видана ОСОБА_5, була діючою, тому він мав право вчиняти правочин, передбачені даною довіреністю, а саме підписувати договори поставки від 23.10.2015 № ОД/НХ-15-982 НЮ та № ОД/НХ-15-983 НЮ.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на 23.10.2015) для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;

- підписаний головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, до повноважень якого належить прийняття рішення про припинення юридичної особи, примірник оригіналу передавального акта, якщо припинення здійснюється в результаті злиття, приєднання або перетворення, чи розподільчого балансу, якщо припинення здійснюється в результаті поділу, або їх нотаріально засвідчені копії;

- довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

- документ про узгодження плану реорганізації з органом доходів і зборів (за наявності податкового боргу);

- довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;

- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

Відповідно до ч. 15 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на 23.10.2015) злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Частина 3 та 4 ст. 107 ЦК України (в редакції чинній на 23.10.2015) передбачають, що передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи міститься

- "Графік подання заключної фінансової звітності станом на 30.11.2015 та Заключного передавального балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 01.12.2015 підприємствами та установами залізничного транспорту, що реорганізуються", в якому термін подання означеної звітності для Одеської залізниці становить 18 грудня 2015року;

- Заключний передавальний акт від 01.12.2015 укладений між Державним підприємством "Одеська залізниця" (з однієї сторони) та в.о. голови правління ПАТ "Укрзалізниця" та членами правління ПАТ "Укрзалізниця" (з іншої сторони), в якому зазначено, що керуючись статтею 107 Цивільного кодексу України, сторони склали цей акт про те, що одна сторона передала, друга сторона прийняла майно станом на 30.11.2015, що включає зміни, що сталися з 31.07.2014 по 30.11.2015, правонаступництво щодо якого, у тому числі усіх прав та обов'язків, переходить до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". З додатку 1 до Акту приймання-передачі документації станом на 01.12.2015 вбачається про факт передачі разом з іншою документацією від ДП "Одеська залізниця" до ПАТ "Укрзалізниця" договорів, угод (аудиторські, господарські, операційні тощо) за період 2010-2015.

Проте, як встановлено господарськими судами, зазначений передавальний акт від 01.12.2015 не містить відомостей щодо затвердження його, відповідно до вимог ч. 3 ст. 107 ЦК України, засновником в особі Міністерства транспорту та зв'язку України або органом, який прийняв рішення про припинення ДП "Одеська залізниця", а саме - Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність станом на 23.10.2015 передавального акту про передачу майна, прав та обов'язків до ПАТ "Українська залізниця" свідчить про незавершеність процедури реорганізації ДП "Одеська залізниця" згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", станом на день укладення спірних договорів, оскільки такий акт відповідно до матеріалів справи був складений лише 01.12.2015. Докази затвердження цього акту засновником в особі профільного Міністерства або Кабінетом Міністрів України матеріали даної справи не містять, представники сторін такої інформації до суду в установленому порядку не довели.

У даному конкретному випадку, як встановлено судом апеляційної інстанції, доводи ТОВ "Техноюг" засновані виключно на фактах створення ПАТ "Українська залізниця", його державній реєстрації та запису в установчих документах про правонаступництво, в тому числі прав та обов'язків ДП "Одеська залізниця", які, разом з тим, є недостатніми для доведення факту правонаступництва, а наявні у матеріалах справи документи не є належними та допустимими доказами фактичного здійснення правонаступництва в розумінні ст. 34 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ТОВ "Техноюг", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноюг" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2016 у справі № 916/912/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.