ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 916/2490/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Одеської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016у справі№916/2490/14 Господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської радидоМалого приватного підприємства "Віртус" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДепартамент комунальної власності Одеської міської радипровнесення змін до договору оренди землі У судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Савицька О.В. (прокурор відділу ГПУ)

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства "Віртус", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про внесення змін до договору оренди землі від 19.04.2006р., укладеного між Одеською міською радою та МПП "Віртус", зареєстрованого у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.10.2006р. за № 040650500180, шляхом викладення пункту 2.3 договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, для реконструкції з розширенням, подальшої експлуатації та обслуговування магазину-бару, площею 2420 кв.м становить 3 236 266 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №118/С від 01.11.2013р., складеного управлінням Держземагентства у м. Одесі; та пункту 4.1. договору у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку, для реконструкції з розширенням, подальшої експлуатації та обслуговування магазину-бару, площею 2420 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 52-а, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та становить 161 813,30 грн. на рік" на підставі статей 15 16 525 626 632 651 653 654 762 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статей 21, 23, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 5, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" та статті 288 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами зміни розміру річної орендної плати за землю та необхідністю приведення договору у відповідність з вимогами чинного законодавства. Підставою для внесенні змін до договору стало рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VI, яким затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010. №41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2014 по справі №916/2490/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2014, позов задоволено.

09.06.2016 Мале приватне підприємство «Віртус» звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2014 р. у справі № 916/2490/14 за нововиявленими обставинами в порядку статті 112 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просив рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Малого приватного підприємства «Віртус» про внесення змін до договору оренди землі - відмовити.

Підставою для звернення відповідача до суду з заявою про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 04.09.2014 у даній справі за нововиявленими обставинами визначено прийняття 10.12.2014 Приморським районним судом міста Одеси постанови по справі № 522/11050/14-а про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради № 41-IV від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", а також визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011 "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", що не було відомо під час розгляду даної справи господарськими судами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 заяву Малого приватного підприємства «Віртус» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2014 у даній справі за нововиявленими обставинами задоволено; рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2014 р. скасовано; у задоволені позову відмовлено та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції зазначили, що оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якою користується відповідач на умовах оренди, та, відповідно, розрахунок розміру орендної плати за користування нею були здійснені на підставі «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», затвердженої рішеннями ОМР, які на теперішній час є не чинними, є підстави відмовити у задоволенні позову Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Малого приватного підприємства «Вірус».

Одеська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 та прийняти нове рішення, яким заяву Малого приватного підприємства «Віртус» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2014 у даній справі залишити без задоволення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 79, 112 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували приписи частин 2 та 6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17, а саме на те, що скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.

Скражник зауважує, що суди першої та апеляційної інстанції не прийняли до уваги та не надали відповідної правової оцінки доводам Одеської міської ради стосовно моменту втрати чинності рішень Одеської міської ради від 28.12.2010 р. №41-VI та від 20.09.2011 р. №1268-VI.

На думку скаржника, в період часу з моменту прийняття рішень Одеської міської ради від 28.12.2010 р. №41-VI та від 20.09.2011 р. №1268-VI і до моменту визнання їх судом протиправними вказані рішення діяли та породжували відповідні правові наслідки.

Крім цього, скаржник зауважує, що судами необґрунтовано відхилялися клопотання про зупинення провадження у даній справі до винесення остаточного рішення у справі №522/11050/14-а.

Мале приватне підприємство «Віртус» у відзиві просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що розмір орендної плати було законодавчо змінено, умовами договору передбачена можливість зміни умов договору у разі зміни ставок земельного податку, то зміни, про внесення яких просив прокурор, відповідають вимогам законодавства.

При цьому, підставою для перерахунку МПП «Вірус» розміру орендної плати під час вирішення спору у даній справі було рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 року № 41-VI «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» та рішення від 20.09.2011р. №1268-VІ «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.09.2010р. №41-VI «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», якими було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси та введено її в дію для розрахунку річної орендної плати.

Розмір нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки було визначено заступником прокурора Суворовського району м. Одеси в своєму позові на підставі складеного Витягу з технічної документації від 01.11.2013р. №118/С, згідно якого нормативна оцінка земельної ділянки, переданої на умовах оренди в користування відповідачу, становить 161 813, 30 грн. на рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 р. у справі № 522/11050/14-а визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», а також визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011р. «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси».

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016р. вказану постанову Приморського районного суду м. Одеси залишено без змін. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення.

Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 22.04.2016 р. про відкриття касаційного провадження за скаргою Одеської міської ради було розглянуто питання про зупинення виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 р. та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 р., і відмовлено в задоволення клопотання ОМР про зупинення їх виконання.

Отже, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки та, відповідно, розрахунок розміру орендної плати за користування нею були здійснені на підставі «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», затвердженої вищевказаними рішеннями, які на теперішній час є не чинними.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду про задоволення заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2014 за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 №1268-VI, яким затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI, скасовано постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 у справі №522/11050/14-а, відтак наявні істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з даним висновком виходячи із наступного.

За приписами статті 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Суди попередніх інстанцій послались на скасування у судовому порядку як протиправних (незаконних) рішень Одеської міської ради № 41-IV від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", та № 1268-VI від 20.09.2011 "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси".

Постанова Приморського районного суду м. Одеси у справі у справі № 522/11050/14-а була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016, а відтак, в силу приписів частини 5 статті 254 КАС України, постанова набрала законної сили 12.04.2016.

Враховуючи вищевикладене те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якою користується відповідач на умовах оренди, та, відповідно, розрахунок розміру орендної плати за користування нею були здійснені на підставі «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», затвердженої рішеннями ОМР, які на теперішній час є не чинними та те, що протиправність (незаконність) рішень Одеської міської ради не могли бути відомі заявникові на час розгляду спору по суті, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно та обґрунтовано переглянули рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2014 у даній справі за нововияаленими обставинами та відмовили у задоволенні позовних вимог.

Доводи заявника касаційної скарги щодо не встановлення судами попередніх інстанцій моменту втрати чинності рішень Одеської міської ради від 28.12.2010 р. №41-VI та від 20.09.2011 р. №1268-VI, не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваних рішень і постанови.

Так судами надавалась оцінка вказаним доводам відповідача та було встановлено, що:

- визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

- постанова Приморського районного суду м. Одеси у справі у справі №522/11050/14-а була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016, а відтак, в силу приписів ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова набрала законної сили 12.04.2016, а таким чином, рішення Одеської міської ради № 41-IV від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" та № 1268-VI від 20.09.2011 "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" скасовані як протиправні з моменту їх прийняття.

Посилання касаційної скарги про неврахування судами пункту 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17, відповідно до якого скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною (в розумінні п. 1 ст. 112 ГПК України) лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки як вбачається з постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 у справі № 522/11050/14-а, спірні рішення Одеської міської ради № 41-IV від 28.12.2010 та № 1268-VI від 20.09.2011 були скасовані як протиправні саме у зв'язку з невідповідністю їх приписам Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Податкового та Бюджетного кодексів України.

Враховуючи зазначене, до даних правовідносин пункт 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 застосуванню не підлягає.

Доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій повинні були зупинити провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України справи №522/11050/14-а були предметом розгляду судом апеляційної інстанції, який дійшов висновку, що звернення Одеської міської ради до суду з касаційною скаргою про перегляд ухвали суду від 12.04.2016 у справі №522/11050/14-а, не перешкоджає в апеляційному порядку здійснити розгляд апеляційної скарги про перегляд рішення по даній справі за завою відповідача за нововиявленими обставинами. У випадку задоволення Вищим адміністративним судом касаційної скарги Одеської міської ради, позивач не позбавлений права звернутися до суду про перегляд оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами.

Отже доводи заявника касаційної скарги щодо необґрунтованого відхилення його клопотання про зупинення провадження у даній справі до винесення остаточного рішення у справі №522/11050/14-а, як і решта, стосуються переоцінки доказів та не спростовують встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

Оскільки порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, судом не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 у справі № 916/2490/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський