ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 5010/1127/2012-Б-25/25 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Панової І.Ю., Погребняка В.Я.,за участю представників сторін:

арбітражного керуючого Кобельника О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Соснина" Кобельника О.С. та касаційну скаргу арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 та у справі №5010/1127/2012-Б-25/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" , -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 (суддя Рочняк О.В.) у справі № 5010/1127/2012-Б-25/25 скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" від 28.03.2016 (вх.№2911/16 від 29.03.2016) та (вх.№ 5102/16 від 23.05.2016) задоволено, визнано дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Сидорака О.О. при виконанні обов'язків ліквідатора ТОВ "Соснина" неправомірними, усунуто арбітражного керуючого Сидорака О.О. від виконання повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина", призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 (колегія суддів: Желік М.Б.-головуючий, Костів Т.С., Малех І.Б.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сидорака Олексія Олексійовича задоволено, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 року у справі № 5010/1127/2012-Б-25/25 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" б/н від 28.03.2016 (вх.№2911/16 від 29.03.2016) та б/н і б/д (вх.№ 5102/16 від 23.05.2016) відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прибій" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 скасувати, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Соснина" Кобельника О.С. скасувати, а в частині усунення арбітражного керуючого Сидорака О.О. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Соснина" - залишити в силі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.26,114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Арбітражний керуючий Кобельник О.С. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 скасувати, а ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу.

З огляду на те, що Вищим господарським судом України прийнято до провадження дві касаційні скарги у справі №5010/1127/2012-Б-25/25 на одне і теж судове рішення - постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016, та з метою забезпечення права на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду обом скаржникам, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про необхідність об'єднання в одне касаційне провадження касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" та арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року, положення якого застосовуються в ліквідаційній процедурі банкрута, передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, Законом України №4212-VI від 22.12.2011 року (частина 3 статті 8) передбачено перелік судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство, прийняті за результатами апеляційного перегляду яких постанови апеляційних судів можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції. Подання касаційних скарг на інші судові рішення, прийняті у справі про банкрутство, має наслідком відмову у їх прийнятті, про що виноситься ухвала. Необґрунтованість таких судових рішень може бути предметом касаційного перегляду разом з наступними судовими актами, які підлягають касаційному оскарженню згідно з частиною 3 статті 8 цього Закону.

Така правова позиція зазначена у висновках Верховного Суду України відповідно до постанови від 04.11.2015 року у справі №916/2019/13, постанови від 18.11.2015 року у справі №910/15007/14, постанови від 27.01.2016 року у справі №Б11/009-12 та постанови від 27.01.2016 року у справі №922/4908/13 та є обов'язковою для застосування судами відповідно до статті 11128 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з касаційної скарги ТОВ "Прибій", предметом касаційного оскарження є постанова Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 та ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Соснина" Кобельника О.С.

З огляду на тлумачення Верховним Судом України положень частини 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, як таких, яким обмежено право касаційного оскарження окремих судових рішень у справі про банкрутство, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 та ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Соснина" Кобельника О.С. не можуть бути предметом перегляду в касаційному порядку.

Відтак, касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Соснина" Кобельника О.С. необхідно припинити.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення арбітражного керуючого Кобельника О.С., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга ТОВ "Прибій" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 в частині усунення арбітражного керуючого Сидорака О.О. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Соснина" та касаційна скарга арбітражного керуючого Кобельника О.С. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Соснина" за заявою кредитора ТОВ "Прибій".

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2015 року припинено процедуру санації товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина", визнано ТОВ "Соснина" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо нього, призначено ліквідатором ТОВ "Соснина" арбітражного керуючого Сидорака Олексія Олексійовича.

29.03.2016 року ТОВ "Прибій" звернулось до суду першої інстанції із заявою (скаргою) від 28.03.2016 на дії ліквідатора ТОВ "Соснина" арбітражного керуючого Сидорака О.О., відповідно до якої просить визнати дії арбітражного керуючого Сидорака О.О. неправомірними, здійснити заміну арбітражного керуючого Сидорака О.О. у даній справі на іншого.

23.05.2016 ТОВ "Прибій" подано до суду заяву від 23.05.2016 (вх.№ 5099/16), в якій викладено доповнення та уточнення до раніше поданої заяви (скарги) ТОВ "Прибій" від 28.03.16 про визнання дій арбітражного керуючого Сидорака О.О. неправомірними та здійснення його заміни, в якій кредитор просив:

визнати дії арбітражного керуючого Сидорака О.О. щодо визнання організатором аукціону з продажу майна банкрута Івано-Франківську аграрну біржу, укладення договору про проведення аукціону з продажу майна підприємства неправомірними;

визнати дії, пов'язані з укладенням договорів на проведення визначеної експертної вартості майна ТОВ "Соснина", проведенням оцінювачем ОСОБА_8 незалежної оцінки виявленого та описаного нерухомого майна, оцінювачем ПП ОСОБА_9 експертної грошової оцінки земельної ділянки неправомірними;

визнати дії, пов'язані зі складенням протоколу №4 засідання комітету кредиторів ТОВ "Соснина" від 08.12.2015 року без участі голови та секретаря зборів, включенням до присутніх учасників ОСОБА_10 представника управління ПФУ у Тисменицькому районі неправомірними;

визнати дії, пов'язані зі складенням інвентаризаційного майна ТОВ "Соснина" від 15.09.2015 року зі спливом строку для проведення такої інвентаризації неправомірними;

визнати дії, пов'язані із невключенням до ліквідаційної маси транспортного засобу Honda неправомірними;

визнати дії, пов'язані із необранням голови комітету кредиторів, неправомірними;

здійснити заміну арбітражного керуючого Сидорака О.О. у даній справі на іншого.

23.05.2016 року кредитор ТОВ "Прибій" подав ще одну скаргу б/д (вх.№ 5102/16), в якій просив визнати невиконання та неналежним виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Соснина" арбітражного керуючого Сидорака О.О. та усунути його від виконання обов'язків.

Задовольняючи скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" від 28.03.2016 (вх.№2911/16 від 29.03.2016) та (вх.№ 5102/16 від 23.05.2016) та усуваючи а арбітражного керуючого Сидорака О.О. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Соснина", суд першої інстанції визнав дії Сидорака О.О. при виконанні обов'язків ліквідатора ТОВ "Соснина" неправомірними, пославшись на порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов'язків. Отже, наявні підстави для усунення арбітражного керуючого Сидорака О.О. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута.

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Кобельника О.С. на участь у даній справі в якості ліквідатора та надавши їй правову оцінку, суд дійшов висновку про відповідність кандидатури арбітражного керуючого Кобельника О.С. вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та можливість призначення останнього ліквідатором банкрута.

Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції спростував висновки суду першої інстанції про доведеність наявності порушень в діях арбітражного керуючого Сидорака О.О. при виконанні обов'язків ліквідатора ТОВ "Соснина", а висновки щодо проведення конкурсу на визначення організатора аукціону про продаж майна банкрута, що є предметом застави, є суперечливими з тими, що раніше судом наводились в ухвалі від 25.01.2016 року. Також суд апеляційної інстанції послався на те, що зазначені ТОВ "Прибій" в скарзі від 23.05.2016 неправомірні дії арбітражного керуючого не доведені та не підтверджуються матеріалами справи.

Крім цього, частина поставлених питань в поданих ТОВ "Прибій" скаргах (1,6,7) судом першої інстанції уже досліджувались та відображені в ухвалах від 29.10.2015 та 25.01.2016 року, а саме, визнано безпідставними наведені твердження скаржника. Ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2015 року, від 25.01.2016 року є чинними, в судовому порядку не оскаржувались.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Частиною 3 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) наявності конфлікту інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, після спливу дванадцятимісячного строку з дня відкриття ліквідаційної процедури не відбулося ні реалізації майна банкрута, ні задоволення вимог кредиторів, що в свою чергу свідчить про те, що ліквідатор не вчинив належних та залежних від нього дій, спрямованих на дотримання передбачених статтею 37 Закону про банкрутство строків ліквідаційної процедури; інвентаризація майна ТОВ "Соснина" була здійснена ліквідатором лише 15.09.2015 року, договори на проведення експертної оцінки вартості нерухомого майна та земельної ділянки, належних ТОВ "Соснина" укладені з оцінювачами 20.11.2015 року та 01.12.2015 року, а експертні висновки погоджені комітетом кредиторів 08.12.2015, тобто після спливу більш ніж шестимісячного строку після відкриття ліквідаційної процедури.

У зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про неналежне виконання ліквідатором ТОВ "Соснина" арбітражним керуючим Сидораком О.О. покладених на нього Законом про банкрутство обов'язків, що призвело до затягування ліквідаційної процедури та порушення прав кредиторів, що є підставою для усунення арбітражного керуючого Сидорака О.О. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Соснина".

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, переглядаючи справу відповідно ст.99 ГПК України, суд апеляційної інстанції встановив, що звертаючись із відповідними скаргами ТОВ "Прибій" не довело, яким чином оскаржуваними діями арбітражного керуючого порушено його права.

Відповідно до ч.11 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що заява ТзОВ "Прибій" від 29.03.2016 року щодо неправомірних дій арбітражного керуючого та про його заміну по змісту та за вимогами є ідентичною із заявою від 20.11.2015 року. У скарзі на дії та бездіяльність арбітражного керуючого від 23.05.2016 року скаржник повторно зазначив такі порушення як невиконання ліквідатором рішення комітету кредиторів боржника, яким його зобов'язано подати заяву про визнання договору застави юридичної особи ПАТ "Терра Банк" таким, що припинив свою дію у зв'язку з задоволенням майнових вимог ПАТ "Терра Банк"; підтримання ліквідатором позиції щодо здійснення заміни кредитора ПАТ "Терра Банк" на правонаступника - ОСОБА_12 та ОСОБА_13; порушення порядку продажу майна боржника.

Заява ТзОВ "Прибій" від 20.11.2015 року вже була предметом розгляду у суді першої інстанції, за результатами розгляду якої ухвалою суду від 25.01.2016 в задоволенні заяви було відмовлено. При цьому, судом першої інстанції спростовано доводи скаржника про визнання дій ліквідатора Сидорака О.О. неправомірними та встановлено, що скаржником не доведено та необґрунтовано ні факту наявності порушення його прав, ні правових підстав для задоволення заявлених вимог; також суд не встановив фактів неправомірності та неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків, що могли бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, рішення комітету кредиторів ТОВ "Соснина" з клопотанням про усунення ліквідатора в матеріалах справи відсутні.

Крім цього, звертаючись із заявою від 23.05.2016 року (яку судом першої інстанції визнано як доповнення до заяви від 29.03.2016 року), скаржник зазначав про: 1) порушення порядку проведення конкурсу на визначення організатора аукціону по продажу майна ТОВ "Соснина", 2) про недотримання вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади при оформленні протоколу №04 від 08.12.2015р. засідання зборів комітету; 3) про невключення до ліквідаційної маси транспортного засобу Honda Civic; 4) про довготривале непроведення інвентаризації; 5) про безпідставне проведення оцінки групи будівель, споруд і земельних ділянок, що призвело до додаткових витрат; 6) про невиконання вимог ухвали суду від 29.10.2015 року стосовно неправомірного проведення ліквідатором зборів комітету кредиторів не за місцезнаходженням боржника, 7) про невиконання ліквідатором рішення комітету кредиторів боржника, яким його зобов'язано подати заяву про визнання договору застави юридичної особи ПАТ "Терра Банк" таким, що припинив свою дію, 8) про не обрання голови комітету кредиторів ТОВ "Соснина".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що частина поставлених питань (1,6,7) місцевим судом уже досліджувались та відображені в ухвалі від 25.01.2016 року, а саме, визнано безпідставним наведені твердження ТзОВ "Прибій".

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2015 року, від 25.01.2016 року є чинними, оскільки на даний час в судовому порядку не оскаржувались.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про неналежне виконання ліквідатором Сидораком О.О. своїх обов'язків є безпідставним та необґрунтованими, а також суперечливим з тим, що раніше судом наводився в ухвалі від 25.01.2016 року.

Крім цього, судом першої інстанції не зазначено, які саме неправомірні дії арбітражного керуючого, про які вказує скаржник в прохальній частині скарги від 23.05.2016 року, доведені та підтверджені матеріалами справи.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 08.06.2016 року №21 встановлено порушення арбітражним керуючим порядку проведення зборів кредиторів ТзОВ "Соснина" не за місцезнаходженням боржника, та порушення вимог абз.3 ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.1, абз.1,3 п.5 розділу І Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань". Згідно з актом позапланової перевірки №21 порушень щодо не включення до ліквідаційної маси транспортного засобу (п.4 заяви від 23.05.2016 року) не виявлено.

Також судом першої інстанції вже надавалась оцінка твердженням ТОВ "Прибій" про невиконання арбітражним керуючим вимог ухвали господарського суду від 29.10.2015 року, про проведення конкурсу на визначення організатора аукціону, та не було встановлено достатності підстав обгрунтованості скарг та неправомірності в діях арбітражного керуючого.

Згідно з ч.2 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження як проведення інвентаризації та оцінку майна банкрута.

Судом апеляційної інстанції спростовано твердження ТОВ "Прибій" про те, що має місце пропуск арбітражним керуючим строку проведення інвентаризації майна боржника, який відповідно до ч.9 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не може перевищувати 2 місяців, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду (п.5 заяви від 23.05.2016 року).

Як встановив суд апеляційної інстанції, інвентаризаційний опис арбітражним керуючим складено 15.09.2015 року та подано суду 21.09.2015 року, тоді як процедуру ліквідації відкрито 21.05.2015 року строком на дванадцять місяців. Серед іншого, до поданого інвентаризаційного опису майна включено і транспортний засіб Honda Civic 2007 року випуску із зазначенням, що такий транспортний засіб перебуває в заставі (обтяжувач АКІБ "Укрсиббанк", а в подальшому - ТОВ "Вердикт Фінанс") і місце його знаходження невідоме.

Відповідно до ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до ст.43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Отже, суд апеляційної інстанції відхилив посилання ТзОВ "Прибій" на те, що арбітражний керуючий діяв необ'єктивно та неправомірно уклавши договори з оцінювачами для визначення вартості майна банкрута з тих підстав, що хоча Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає обов'язкового проведення експертної оцінки майна банкрута, однак і не встановлює прямої заборони для ліквідатора користуватися послугами незалежного оцінювача.

Крім цього, як вбачається з протоколу №03 від 19.11.2015 року засідання комітету кредиторів ТзОВ "Соснина", було вирішено інвентаризаційний опис майна від 15.09.2015 року погодити; ліквідатору арбітражному керуючому Сидораку О.О. укласти договір на проведення експертної оцінки виявленого та описаного майна ТзОВ "Соснина" в межах фактичної ринкової вартості станом на 01.12.2015 року.

Також суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводи ТОВ "Прибій" про порушення арбітражним керуючим своїх обов'язків, оскільки він не приймає рішення щодо обрання голови комітету кредиторів, пославшись на те, що відповідно до ч.8 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняття рішення про обрання голови комітету належить до компетенції комітету кредиторів.

Таким чином, переглянувши справу в апеляційному порядку згідно ст. ст. 99, 101 ГПК України, повно і об'єктивно дослідивши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, керуючись законом, врахувавши всі вищевикладені обставини, на які суд першої інстанції уваги не звернув, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для усунення арбітражного керуючого Сидорака О.О. від виконання ним повноважень ліквідатора боржника та у зв'язку з цим скасував ухвалу суду першої інстанції.

При цьому, скаржником не доведено порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові та зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, на які посилався суд апеляційної інстанції та переоцінки обставин справи, які були встановлені цим судом, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 в частині усунення арбітражного керуючого Сидорака О.О. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Соснина" у справі №5010/1127/2012-Б-25/25 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Кобельника Олега Сергійовича на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі №5010/1127/2012-Б-25/25 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі №5010/1127/2012-Б-25/25 залишити без змін.

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Соснина" Кобельника О.С. у справі №5010/1127/2012-Б-25/25 припинити.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Панова І.Ю. Погребняк В.Я.