ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Справа № 910/13975/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Самусенко С.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"на рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 19.05.2016 Київського апеляційного господарського суду 25.10.2016у справі Господарського суду№ 910/13975/15 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"простягнення коштів

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Бешлег А.В.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення суми фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 12 179, 49 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 910/13975/15 (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 (колегія суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді Коротун О.М., Сулім В.В.), позов задоволено; стягнуто із Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна" суму фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 12 179, 49 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 910/13975/15, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 910/13975/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

05.12.2014 у м. Бровари сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки "ЗАЗ" д. н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, та автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, внаслідок якої автомобілю марки "Шкода" завдано пошкодження.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.12.2014 у дорожньо-транспортній пригоді, за участю автомобілів марки "ЗАЗ" д. н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, та "Шкода" д. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, визнано винним водія ОСОБА_6

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "ЗАЗ" д. н. НОМЕР_1, ОСОБА_6 застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Страховики, згідно з підпунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", це страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування".

Позивач надав відповідачу рахунок-фактуру № 1712 від 17.12.2014, виписаний Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, відповідно до якого вартість ремонтних робіт автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_2 складає 26 945,10 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі звіту № 1468 від 16.02.2015 та страхового акта № 1.1021406949/VESKO6691 від 19.03.2015 виплатило суму страхового відшкодування в розмірі 14 765,61 грн. (за вирахуванням ПДВ).

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеної позивачем суми фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 12 179, 49 грн., які Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" не відшкодовані.

Згідно із ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачено, що значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент ДТП строк експлуатації автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_2 перевищував 7 років.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що для ремонту автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_2 були використані лише бувші в користуванні (ужитку) та ремонті деталі.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов виходили з того, що положеннями п. 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не передбачено застосування коефіцієнту фізичного зносу до деталей, які вже були у користуванні та ремонті, та були використані для ремонту автомобіля.

Водночас, відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів:

- величина втрати товарної вартості (далі - ВТВ) - умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ;

- фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Суди попередніх інстанцій пославшись на п. 8.6.2 Методики не врахували, що даним пунктом передбачено випадки коли величина втрати товарної вартості транспортного засобу не нараховується, в той час як ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу. До того ж, відповідно до ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

При цьому, третій особі відшкодовується завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей (лист Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування").

Крім того, місцевий господарський суд задовольняючи позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12179,49 грн. та 1827,00 грн. судового збору, залишив поза увагою та правовим аналізом посилання відповідача у доповненнях до відзиву (т. 1 а. с. 164-166) на те, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" сплатило 14006,49 грн. відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у даній справі, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015, яке скасовано постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2016.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 910/13975/15.

Справу № 910/13975/15 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

С.С. САМУСЕНКО