ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року Справа № 924/219/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Рівненської областіна постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі№ 924/219/16Господарського судуХмельницької областіза позовомЗаступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до1. Шепетівської районної державної адміністрації хмельницької області, 2. Фермерського господарства "Марія - 2006"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Судилківська сільська рада провизнання недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р, Визнання недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015 №1/нп,

В засіданні взяли участь представники:

- прокурора:Хорс К.Б.- відповідача 1: - відповідача 2:Дорощук М.Я. Дорощук М.Я.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області та Фермерського господарства "Марія-2006" про визнання недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р, визнання недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.06.2016 року (судді Субботіна Л.О., Магера В.В., Гладій С.В.) позов задоволено.

Визнаний недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015р. №1/2015-р "Про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) Фермерському господарству "Марія-2006".

Визнаний недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп, укладений між Шепетівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та Фермерським господарством "Марія-2006", із припиненням зобов'язань за ним на майбутнє.

Суд дійшов висновку, що Шепетівська райдержадміністрація, приймаючи розпорядження від 05.01.2015р. №1/2015-р, перевищила свої повноваження та в порушення вимог Земельного кодексу України, ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" розпорядилася земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок.

Зважаючи на те, що Шепетівська районна державна адміністрація не мала повноважень виступати орендодавцем спірної земельної ділянки та укладати спірний договір оренди, то договір оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. № 1/нп був укладений з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, ст.203 ЦК України, ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, тому підлягає визнанню недійсним.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року (судді: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) рішення господарського суду Хмельницької області від 29.06.2016 року скасовано.

Прийнято нове рішення.

У задоволеннні позову заступника прокурора Хмельницької області відмовлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановивши, що згідно з довідкою управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області № 10-28-99.3-500/15-15 від 09.11.2015 в управлінні на зберіганні знаходяться невитребувані сертифікати громадян членів КСП "Врожай", дійшла висновку, що Шепетівська районна державна адміністрація, приймаючи спірне розпорядження та укладаючи договір, діяла в межах вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Апеляційний господарський суд крім того зазначив, що оскільки спірне розпорядження, підписане Дорощуком М.Ф. після звільнення його з посади голови Шепетівської РДА згідно з розпорядженням Президента України від 23.12.2014р. № 1358/2014-рп , тому відповідне розпорядження слід вважати таким, що видане за межами повноважень. Разом з тим, колегія суддів відмітила, що розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р, не може бути скасоване в судовому порядку, оскільки вичерпало свою дію шляхом виконання.

Заступник прокурора Рівненської області в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Прокурор вважає, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать ст. 122 ЗК України, ст.ст.203, 215 ЦК України, нормам Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Так, за доводами прокурора судом апеляційної інстанції не враховано, що фактично формування спірної земельної ділянки відбулося після винесення розпорядження Шепетівської райдержадміністрації №1/20І5-р від 05.01.2015, оскільки 06.01.2015 затверджено технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського господарства ФГ «Марія-2006» та виготовлено відповідну технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі в оренду ФГ «Марія-2006», а також інформації Судилківської сільської ради, земельна ділянка орієнтовною площею 70 га підлягала розпаюванню, однак не була включена в проект організації території земельних часток (паїв) та передана в оренду 1111 «Врожай-Агро-1» до моменту витребування земельних ділянок власниками земельних часток (паїв), що свідчить про відсутність статусу нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) спірної ділянки, що, однак, судом апеляційної інстанції досліджено не було.

Також, судом апеляційної інстанції не взято до уваги той факт, що до спірного розпорядження та матеріалів, які слугували підставою для його прийняття, не надано списку власників земельних часток (паїв), чиї землі є нерозподіленими (невитребуваними) та відповідно, передані в управління райдержадміністрації.

За твердженням прокурора наявність у спірної земельної ділянки статусу (нерозподілених) невитребуваних земельних часток (паїв), тому Шепетівська районна державна адміністрація, не являючись розпорядником вказаної ділянки, вийшла за межі наділених законодавством повноважень щодо надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду фермерському господарству.

Прокурор не погоджується з посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного суду України, викладені у постановах №21-405а14 від 11.11.2014 та №3-553гс15 від 30.09.2015, оскільки згідно зазначених постанов, скасування ненормативного акту органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію шляхом його виконання, не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою.

Верховним судом України у зазначених постановах вказано, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Разом з тим, в даному випадку прокором пред'явлено позов як про визнання недійсним розпорядженні Шепетівської райдержадміністрації, так і визнання недійсним укладеного, на його підставі, договору оренди земельної ділянки.

Що стосується посилання суду на те, що прокурором при зверненні з позовом не доведено, в чому полягає порушення інтересів держави при прийнятті Шепетівською райдержадміністрацією спірного рішення та укладення спірного договору оренди, слід зазначити наступне.

При зверненні до господарського суду Хмельницької області із зазначеним позовом в інтересах держави, заступником прокурора області, у відповідності до вимог ст.2 ГПК України зазначено, що згідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а незаконна передача у користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів; з цих мотивів прокурор заперечує проти висновків апеляційної інстанції, що прокурором при зверненні з позовом не доведено, в чому полягає порушення інтересів держави при прийнятті Шепетівською райдержадміністрацією спірного рішення та укладення спірного договору оренди.

Шепетівська районна державна адміністрація у відзиві вимоги позову підтримала, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення Судилківської сільської ради народних депутатів №5 від 24.05.1995 року видано державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ №000017 від 14.02.1996 року за яким колективному сільськогосподарському підприємству "Врожай" передано у колективну власність 3346,1 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації №1/2015-р від 05.01.2015р. передано в оренду фермерському господарству "Марія 2006" невитребувані земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Судилківської сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 57,6117 га, кадастровий номер земельної ділянки 6825588500:07:009:0633. Встановлено строк оренди невитребуваних земельних часток (паїв) до моменту отримання їх власниками права власності на земельну ділянку.

На підставі вказаного розпорядження між Шепетівською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та фермерським господарством "Марія - 2006" (далі - орендар) 06.01.2015р. укладено договір оренди невитребуваної земельної частки (паю) №1/нп, згідно п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування невитребувану земельну частку (пай) (рілля) розміром 57,6117 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1058958,92 гривень (в цінах 2014 року), та яка розташована на території Судилківської ради за межами населених пунктів.

У відповідності до п. 10 договору земельні частки (паї) передаються в оренду на строк до моменту отримання її власниками державних актів на право власності на земельну частку (пай).

Передача в оренду вищезазначеної земельної ділянки площею 57,6117 га. підтверджується актом приймання - передачі об'єкта оренди в рамках договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р.

Касаційна інстанція погоджується з висновками місцевого господарського суду з таких мотивів.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до ст.2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Згідно ст.ст. 3, 5 вищевказаного Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняті в межах їх повноважень.

Статтею 9 даного Закону визначено, що розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Як вказано в спірному розпорядженні райдержадміністрації та у договорі оренди від 06.01.2015р. строк оренди невитребуваних земельних часток (паїв) встановлений до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Тобто з предмету спірного розпорядження райдержадміністрації та договору оренди вбачається, що в оренду передавалися земельні ділянки, які нерозподілені (невитребувані) власниками земельних часток (паїв).

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що до спірного розпорядження та договору мали бути додані списки власників земельних часток (паїв), чиї землі є нерозподіленими (невитребуваними) та відповідно передані в управління райдержадміністрації, однак такі докази судом не встановлені, райдержадміністрацією відповідні обставини про таких власників не доведені, будь-яких доказів, які б свідчили про те, що спірна земельна ділянка є невитребуваними земельними частками (паями) суду не було надано.

На спростування цих висновків апеляційний господарський суд зазначив, що згідно з довідкою управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області № 10-28-99.3-500/15-15 від 09.11.2015 в управлінні на зберіганні знаходяться невитребувані сертифікати громадян членів КСП "Врожай".

Разом з тим, довідка на яку послався апеляційний господарський суд не спростовує відсутність відомостей про власників земельних часток (паїв), чиї землі є нерозподіленими (невитребуваними), обставин встановлення таких власників земельних часток (паїв) не доводить, тому неможна визнати вірними висновки апеляційного господарського суду про те, що спірна земельна ділянка відноситься до невитребуваних паїв.

Крім того, суд апеляційної інстанції всупереч власному висновку про те, що спірна земельна ділянка є нерозподіленими (невитребуваними) частками (паями) одночасно вказав на інший висновок, що ця земельна ділянка є сформованою, має кадастровий номер 6825588500:07:009:0633, має площу 57,6117 га., оскільки такі висновки є взаємовиключними.

Таким чином, висновки місцевого господарського суду про те, що Шепетівська райдержадміністрація, приймаючи розпорядження від 05.01.2015р. №1/2015-р, перевищила свої повноваження та в порушення вимог Земельного кодексу України, ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" розпорядилася земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок є обґрунтованим, відповідає встановленим обставинам, що апеляційним господарським судом не спростовано.

Касаційна інстанція зазначає, що висновок апеляційного господарського суду про неможливість скасування спірного розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р., оскільки таке вичерпало свою дію шляхом виконання, не можна визнати правильним з таких мотивів.

Дійсно, як неодноразово зазначав Верховний Суд України, самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання.

Разом з тим, можливість оскарження таких актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів не виключена (постанова Верховного Суду України від 30.09.2015 № 3-553гс15).

В розглядуваному випадку прокурором заявлено вимоги про визнання недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р та визнання недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015 №1/нп.

Таким чином, касаційна інстанція визнає невірним посилання апеляційного господарського суду на правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 3-553гс15.

Не можна погодитися і з висновком апеляційної інстанції, що прокурором у позовній заяві не зазначено, відносно яких саме інтересів держави наявна загроза порушення, або які саме інтереси держави порушено винесенням спірного розпорядження та спірного договору оренди, та про відсутність в спірному випадку загрози порушення чи порушення інтересів держави.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

При зверненні до господарського суду Хмельницької області із зазначеним позовом в інтересах держави, заступником прокурора області, у відповідності до вимог ст.2 ГПК України зазначено, що згідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а незаконна передача у користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Вказівка наведених норм про можливість втручання прокурора у випадку, коли захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, або коли такий орган відсутній, а так само, на необхідність обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва підкреслюють позавідомчий та міжгалузевий характер діяльності прокурора, як інституту, що призначений для універсального та постійного ефективного захисту конституційно значимих цінностей та відповідно розповсюджується на ті сфери суспільних відносин щодо яких діє спеціальний (відомчий) державний контроль.

В розглядуваному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває під особливою охороною держави, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Згідно ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи вищевикладені мотиви, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з доводами касаційної скарги, у зв'язку з чим постанову апеляційного господарського суду скасовує, рішення господарського суду першої інстанції залишає в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року скасувати.

3. Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.06.2016 року у справі № 924/219/16 господарського суду Хмельницької області залишити в силі.

Головуючий, суддя СуддіО.В. Яценко С.В. Бакуліна О.І. Поляк