ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 916/1621/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників:позивача не з'явилися (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином)відповідача не з'явилися (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі№916/1621/16 господарського суду Одеської області за позовомКомунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка"третя особа, що не заявляє самостійних вимог Державна фінансова інспекція в Одеській області простягнення 43452,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" про стягнення збитків у сумі 43452,00 грн., які виникли внаслідок завищення відповідачем вартості виконаних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані висновками Державної фінансової інспекції в Одеській області, викладених в акті №810-16/20 від 05.11.2015 "Про результати ревізії фінансово - господарської діяльності КП "Теплопостачання міста Одеси" за період з 01.07.2014 по 31.07.2015.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено - Державну фінансову інспекцію в Одеській області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.08.2016 (суддя Смелянець Г.Є. ), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Головей В.М.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено порушення зобов'язання відповідачем, наявності збитків, причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та збитками та вини відповідача. Також, судами зазначено, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, а виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені в рішеннях не відповідають вимогам законодавства з підстав, викладених в касаційній скарзі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2016. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Швець В.О., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 08.08.2014 між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" (виконавець) було укладено договір №ТГО-335/14 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації, згідно з яким виконавець зобов'язується виконати роботи по проектуванню "Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Канатна (від ТК2с41 до ТК 2с48)", відповідно до вимог ДСТУ БД.1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво" та згідно завдання на проектування, наданого Замовником (Додаток №1) у строки, визначені календарним планом (Додаток №2), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу згідно з умовами даного договору (п.1.1 договору).

Результатом виконаних робіт, визначених в п.1.1. договору, є проектно - кошторисна документація (надалі - ПКД). Строк виконання робіт визначений у календарному плані. (п.п.1.2., 1.3. договору).

Загальна вартість робіт за договором визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни (додаток №3) та складає - 133 768грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 22 294грн.).

Згідно пункту 2.2 після укладання договору замовник перераховує виконавцю авансовий платіж у розмірі 50% від узгодженої договірної ціни, що складає 66884,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 11147 грн.).

Розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі акта виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання відповідного акту, шляхом перерахування грошових коштів (з урахуванням раніше сплаченого авансового платежу) на розрахунковий рахунок виконавця, згідно виставленого рахунку (п.2.4 договору).

Відповідно до умов пунктів 3.2.1, 3.2.4 договору виконавець зобов'язаний виконувати роботи згідно з вихідними даними для ПКД і відступати від них тільки за письмовою згодою замовника та провести експертизу ПКД в ДП "Укрдержбудекспертиза" та надати позитивний висновок експертизи.

Згідно з умовами пункту 5.1 договору виконавець відповідає за недоліки ПКД, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно - кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у ПКД або в пошукових роботах, виконавець на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно - кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки (п.5.2 договору).

За умовами пункту 10.1 договору договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань та відповідальності, передбачених умовами договору (пункт 10.2 договору).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що додатком №1 до договору є завдання на проектування: коректування проектно-кошторисної документації по реконструкції теплотраси "Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Канатна (від ТК2с41 до ТК 2с48)". Додатком №2 до договору є календарний план виробництва робіт по проектуванню. Додатком №3 до договору є Протокол погодження договірної ціни на роботи з проектування. Додатками №4, 4-1, 4-2 є кошториси на виконання робіт.

Також судами встановлено, що на виконання умов договору позивач 08.08.2014 оплатив відповідачу 104400,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №11953 від 08.08.2014.

13.01.2015 між сторонами був підписаний акт №1/12-14 ПМН здачі-приймання виконаних робіт (проектно-вишукувальної документації) за договором №ТГО-335/14 від 08.08.2014, згідно з яким ПКД задовольняє умовам договору і належним чином оформлена, документацію передано за накладними №01-12/14 ПМН, до перерахування належить 29364,00 грн.

Того ж дня позивач сплатив відповідачу 29364,00 грн., що вбачається з платіжного доручення №15714 від 13.01.2015 на суму 29368,00 грн. (із врахуванням платіжного доручення №29 від 19.02.2015 на повернення відповідачем зайво сплачених позивачем 4 грн.).

Також судами встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Одеській області було проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" за період з 01.07.2014 по 31.07.2015.

За результатами вказаної перевірки складений відповідний акт №810-16/20 від 05.11.2015 "Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" за період з 01.07.2014 по 31.07.2015", в якому виявлено, зокрема, безпідставне завищення вартості проектних робіт по договору №ТГО-335/14 від 08.08.2014, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих державному бюджету.

Відповідно до розрахунків №1-2 завищення вартості виконаних робіт за договором №ТГО-335/14 від 08.08.2014 становить 43452 грн.

21.12.2015 за вх. №01/10-1501 позивач одержав лист Держфінінспекції в Одеській області з вимогою усунення порушень законодавства та 24.12.2015 звернувся до відповідача з претензією №02/01-01-864 щодо сплати надмірно виплачених коштів.

У відповіді на претензію від 12.01.2016 за вих.№17/01-16ТГО ТОВ відповідач відмовив позивачу в її задоволенні, вказуючи на те, що роботи з проектування виконані фахівцями, які є сертифікованими Атестаційною архітектурно - будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, проектна документація пройшла експертизу у ДП "Укрдержбудекспертиза".

Вказані обставини і стали причиною звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 43452,00 грн., які виникли внаслідок завищення відповідачем вартості виконаних робіт за договором №ТГО-335/14 від 08.08.2014.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили із наступного.

Частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, у тому числі стягнення збитків, заявлених позивачем, настає за наявності всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

При цьому, протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Крім того, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Умовою відповідальності за правопорушення є вина заподіювана збитків, тобто винною дією є невиконання, відмова від виконання або неналежне виконання зобов'язань.

При цьому, стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку статті 623 Цивільного кодексу України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши обставини, дійшли вірного висновку про недоведеність позивачем протиправної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" у вигляді порушення договірного зобов'язання, що спричинило шкідливий результат для зобов'язаного контрагента, а також існування протиправної поведінки відповідача, яка є елементом правопорушення.

Положеннями статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Судова колегія апеляційного суду зазначила про те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт внесення сторонами змін до договору №ТГО-335/14 від 08.08.2014 стосовно вартості виконаних робіт або доказів щодо визнання договору недійсним в зазначеній частині та дійшла вірного висновку про те, що договірні зобов'язання повинні виконуватись сторонами належним чином з дотриманням умов договору №ТГО-335/14 від 08.08.2014.

Крім того, суди зазначили про те, що Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" прийняло виконані відповідачем роботи за актом здачі-приймання виконаних робіт (проектно-вишукувальної документації) №1/12-14 ПМН від 13.01.2015 без будь-яких зауважень, не заявивши при цьому про недоліки, як передбачено положеннями статті 853 Цивільного кодексу України.

Після прийняття виконаних робіт позивач оплатив роботи, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Отже, судова колегія апеляційного суду дійшла вірного висновку про те, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору укладеного між сторонами, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об'єднання "Проект монтаж наладка" коштів в якості збитків.

Посилання скаржника на те, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності від 05.11.2015 №810-16/20 є доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором та спричинення збитків позивачу, судова колегія касаційної інстанції відхиляє з огляду на те, що вказаний акт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки акт Державної фінансової інспекції не є ані первинним документом, ані експертизою в розумінні частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України (затверджено Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011) врегульовано вжиття Держфінінспекцією України відповідно до покладених на неї завдань заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Такі заходи вживаються в установленому порядку Держфінінспекцією України як центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Акт перевірки вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції зазначає, що акт Державної фінансової інспекції лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт, а відтак результати ревізії не є підставою для стягнення з відповідача сум збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.04.2012 по справі № 10/5025/1680/11, від 12.02.2013 № 5023/3846/12, від 22.03.2016 по справі № 916/4148/15.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 916/1621/16 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді О. Сибіга

В. Швець