ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 915/256/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Роскосметика", м. Миколаївна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 рокуу справі господарського суду Миколаївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Роскосметика", м. МиколаївдоПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", м. Миколаївпростягнення коштів

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Замкова М.О.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роскосметика" (далі за текстом - ТОВ "Роскосметика") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі за текстом - ПАТ "Миколаївгаз") про 49 164, 04 грн. вартості недопоставленого газу, 27 462, 43 грн. авансового платежу за поставку газу та 3 000 грн. витрат по оплаті правової допомоги адвоката, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами) № ТП-ПР-1121282-МТ від 30.12.2012 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.06.2016 року позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з ПАТ "Миколаївгаз" на користь ТОВ "Роскосметика" 49 164, 04 грн. вартості недопоставленого газу, 27 462, 43 грн. авансових платежів, 3 000 грн. витрати на оплату послуг адвоката та судовий збір.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідачем не виконані зобов'язання за укладеним сторонами Договором, а тому позовні вимоги про стягнення 49 164, 04 грн. вартості недопоставленого газу та 27 462, 43 грн. авансових платежів підлягають задоволенню повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2016 скасовано частково; позов ТОВ "Роскосметика" задоволено частково: присуджено до стягнення з ПАТ "Миколаївгаз" на користь ТОВ "Роскосметика" 27 462, 43 грн. авансових платежів; в решті позову відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що невиконання договірних зобов'язань щодо поставки газу на суму авансового платежу відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України є підставою для стягнення авансового платежу; разом з тим, стягнення вартості непоставленого обсягу газу можливе лише за наявності вини постачальника, а, отже, задоволення такої вимоги можливе лише у разі наявності правових підстав, передбачених ст. 22 Цивільного кодексу України, які позивачем не доведені, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Роскосметика" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості недопоставленого газу у розмірі 49 164, 04 грн. та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.

ПАТ "Миколаївгаз" до Вищого господарського суду України подано заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2012 року ПАТ "Миколаївгаз" (постачальник) та ТОВ "Роскосметика" (споживач) укладено Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-1121282 (далі за текстом - Договір), за умовами п. п. 5.1.2 п. 5.1. якого постачальник зобов'язався забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Відповідно до п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з газопостачання здійснюється авансовими платежами з розрахунку договірного обсягу постачання газу за 5 днів до початку місяця постачання газу періоду оплати відповідно до Додатка 2 до Договору.

В Додатку № 2 до Договору сторонами узгоджено обсяги поставки природного газу в 1 кварталі 2015 року - 5200 тис. куб.м. та 2 кварталі 2015 року - 2500 тис. куб.м.

Позивачем на виконання укладеного Договору здійснено авансові платежі за поставку природного газу в 2015 році на загальну суму 37 372, 05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 59 від 16.01.2015 року на суму 2 201, 83 грн., № 60 від 16.01.2015 року на суму 13 133, 72 грн., № 129 від 30.01.2015 року на суму 3 878, 32 грн., № 130 від 30.01.2015 року на суму 17 769, 16 грн., № 234 від 02.03.2015 року на суму 389,02 грн.

Всупереч прийнятим на себе зобов'язанням ПАТ "Миколаївгаз" протягом 1 і 2 кварталів 2015 року (за період лютий - червень включно) обумовлені сторонами обсяги газу не поставив.

Відповідно до актів прийому-передачі природного газу за січень 2015 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито 2,202 тис куб. м. природного газу, за лютий поставлено 0,052 тис куб. м., тобто, в порушення умов Договору відповідачем у 1 кварталі 2015 року поставлено лише 2, 254 тис куб м., замість 5200 тис куб. м., а у 2 кварталі 2500 тис куб. м. взагалі не поставлено, як передбачено Договором.

За умовами укладеного сторонами Договору і, зокрема, п. п. 6.4.1 п. 6.4 у разі невиконання своїх зобов'язань щодо обсягів постачання газу постачальник зобов'язаний виплатити споживачеві суму у розмірі вартості недопоставленого газу протягом 10 днів.

Отже, загальний обсяг недопоставленого газу становить 4 754 тис. куб м., що за цінами на час укладення Договору становить 49 164, 04 грн.

За здійсненою передоплатою відповідачем поставлено газ на загальну суму 17 401, 06 грн., а на сплачену суму авансу у розмірі 19 970, 99 грн. газ відповідачем не поставлений. Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2015 року складає 7 491, 99 грн. Отже, загальна сума авансу позивача становить 27 462, 43 грн., яку позивачем заявлено до стягнення у судовому порядку.

В той же час, місцевим господарським судом встановлено, що ПАТ "Миколаївгаз" на підставі Акту № б/н про припинення (обмеження) газопостачання про відключення від споживання газу від 03.02.2015 року постачання природного газу на користь ТОВ "Роскосметика" за Договором від 30.12.2012 року було припинено, а рішеннями у господарських справах № 915/259/15 та № 915/1593/15 встановлено, що ПАТ "Миколаївгаз" безпідставно здійснило припинення газопостачання ТОВ "Роскосметика".

За таких обставин на підставі положень ст. ст. 525, 526, 629, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1 та 2 ст. 193, ст. 265 Господарського кодексу України місцевий господарський суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог, оскільки факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки газу у строки та у обсягах обумовлених Договором на здійснену суму передплати є підставою для повернення попередньої оплати у сумі невиконаного зобов'язання, що становить 27 462, 43 грн.; а також з урахуванням п. п. 6.4.1 п. 6.4 Договору задоволено вимоги про стягнення на користь позивача вартості недопоставленого газу у розмірі 49 164, 04 грн.

Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення авансового платежу у розмірі 27 462, 43 грн. за непоставлений природний газ у строки та на умовах укладеного сторонами Договору.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції визнано неправомірним стягнення вартості недопоставленого газу у розмірі 49 164, 04 грн. на підставі п. п. 6.4.1 п. 6.4 Договору виходячи з того, що правовою природою вказаної суми є відшкодування збитків внаслідок припинення постачання газу з деліктних підстав, а не порушення п. 6.4.1 Договору щодо постачання встановленого обсягу газу.

При цьому, апеляційним господарським судом відзначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо встановлення факту визнання неправомірними дій відповідача з припинення постачання газу на підприємство позивача (за Актом б/н від 03.02.2015 року) під час розгляду господарської справи № 915/1593/15, оскільки під час розгляду справи № 915/1593/15 питання неправомірності дій ПАТ "Миколаївгаз" з припинення газопостачання не досліджувалось судами у зв'язку з тим, що ТОВ "Роскосметика" відмовилось від пред'явленої в позові вимоги про визнання дій ПАТ "Миколаївгаз" з припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу об'єкту ТОВ "Роскосметика", розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 3/2, відповідно до Акту б/н від 03.02.2015 неправомірними.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що оскільки право постачальників газу обмежувати або припиняти постачання газу передбачено умовами Договору та нормативно-правовими актами, відшкодування споживачу непоставленого газу можливе лише за доведеності вини постачальника, а, отже, задоволення такої вимоги можливе лише у разі наявності правових підстав, передбачених ст. 22 Цивільного кодексу України.

Виходячи з того, що позивачем не заявлялись вимоги щодо стягнення збитків та не надано доказів нанесення збитків, обґрунтування їх розміру, причинно-наслідкового зв'язку між діями ПАТ "Миколаївгаз" та збитками, вини ПАТ "Миколаївгаз" та факту правопорушення, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ПАТ "Миколаївгаз" на користь ТОВ "Роскосметика" 49 164, 04 грн. вартості недопоставленого за Договором обсягу природного газу.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 49 164, 04 грн. вартості недопоставленого за Договором обсягу природного газу, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині правомірно сскасовано та прийнято нове рішення про відмову у стягненні боргу за недопоставлений газ у розмірі 49 164,04 грн.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ТОВ "Роскосметика", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 915/256/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.А. Корсак