ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 914/3812/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С.,за участю представників сторін:

ПАТ "Укрсоцбанк" - Шулепова С.С.,

ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" - Лінніченко І.В.,

ТОВ "Компанія "Агро-Союз" - Білоцерковця Н.В.,

ПАТ "Дельта Банк" - Арбузова О.О.,

розпорядника майна ТОВ "Компанія "Агро-Союз" Гусара І.О. - Демчана О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх.№13916/2016) на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та ухвалу господарського суду Львівської області від 17.02.2016 (щодо розгляду кредиторських вимог ТОВ "Агро-Союз-Київ") по справі №914/3812/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдер" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.02.2016 року (суддя Цікало А.І.) у справі № 914/3812/15 визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-союз" на суму 30 735 897 грн. 46 коп. (30 733 461 грн. 46 коп. - заборгованість; 2 436 грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору у справі про банкрутство).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (колегія суддів: Желік М.Б. - головуючий, Костів Т.С. , Малех І.Б.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" №08.42-186/85-872 від 29.02.2016 року задоволено частково, ухвалу господарського суду Львівської області від 17.02.2016 року щодо розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" скасовано в частині визнання вимог в сумі 2 964 116,61 грн. заборгованості, в решті ухвалу від 17.02.2016 року залишено без змін, судовий збір у розмірі 2 679,60 грн. відшкодовано ПАТ "Укрсоцбанк" за рахунок коштів ТОВ "Компанія "Агро-Союз" у порядку черговості, визначеної ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та ухвалу господарського суду Львівської області від 17.02.2016 року щодо розгляду кредиторських вимог ТОВ "Агро-Союз-Київ" скасувати та прийняти нове рішення про відхилення вимог ТОВ "Агро-Союз-Київ" та визнання недійсним договір поворотної фінансової допомоги №26/02/2015 від 26.02.2015 року, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 строк розгляду касаційної скарги було продовжено та відкладено розгляд справи на 07.12.2016.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.11.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Компанія "Агро-союз" за загальною процедурою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд".

Повідомлення № 24945 про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Компанія "Агро-союз" офіційно оприлюднено на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 13.11.2015 р.

18.12.2015 ТзОВ "Агро-Союз-Київ" звернулось до суду першої інстанції із заявою з вимогами до боржника ТзОВ "Компанія "Агро-союз" на суму 30 733 461 грн. 46 коп.

Визнаючи вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-союз" на суму 30 735 897 грн. 46 коп., з яких 30 733 461 грн. 46 коп. - заборгованість; 2 436 грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору у справі про банкрутство, суд першої інстанції послався на їх обґрунтованість та підтвердженість належними доказами.

Переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно ст.ст.99,101 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підтвердженими та обгрунтованими є кредиторські вимоги в розмірі 27 769 344,85 грн., а не 30 733 461,46 грн., як заявляв кредитор, у зв'язку з цим вимоги кредитора в розмірі 2 964 116,61 грн. підлягають відхиленню, а ухвала суду першої інстанції в частині визнання цих вимог - скасуванню, а в решті - залишенню без змін.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна боржника не пізніше, ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Згідно повідомлення від 15.01.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-союз" та розпорядником майна Гусар І.О. розглянуто заяву ТзОВ "Агро-Союз-Київ" з вимогами до боржника та заявлені вимоги визнано у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.02.2015 р. між ТзОВ "Компанія "Агро-союз" та ТзОВ "Агро-Союз-Київ" укладено договір поворотної фінансової допомоги № 26/02/15.

Згідно з п.1.1. даного договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі, що становить 25 000 000,00 грн. (п. 2.1.).

Відповідно до п.2.3. даного договору поворотна фінансова допомога може надаватися частинами у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів позикодавцем на поточний рахунок позичальника платежами, але в будь-якому випадку не пізніше 31 грудня 2015 року включно.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю позичальником в повному розмірі протягом 30 днів з дня фактичного отримання повної суми поворотної фінансової допомоги (п. 3.1.).

Відповідно до платіжного доручення № 1 від 18.08.2015 р. та платіжного доручення № 2 від 18.08.2015 р. на виконання умов договору поворотної фінансової допомоги № 26/02/15 від 26.02.2015, ТзОВ "Агро-Союз-Київ" перерахувало на рахунок ТзОВ "Компанія "Агро-Союз" кошти у розмірі 25 000 000,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТзОВ "Компанія "Агро-Союз" за вказаним договором було повернуто кредитору ТзОВ "Агро-Союз-Київ" лише 10 000,00 грн., у зв'язку з чим станом на дату подання заяви з вимогами до боржника сума заборгованості ТзОВ "Компанія "Агро-Союз" перед ТзОВ "Агро-Союз-Київ" за договором поворотної фінансової допомоги № 26/02/15 від 26.02.15, яка виникла до дати порушення провадження у даній справі про банкрутство складає 24 990 000,00 грн.

Крім цього, 01.11.2012 р. між ТзОВ "Агро-Союз-Київ" та ТзОВ "Компанія "Агро-союз" укладено договір № 135-12/705, відповідно до якого постачальник (ТзОВ "Компанія "Агро-союз") зобов'язався поставити, а покупець (ТзОВ "Агро-Союз-Київ") - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в підписаних сторонами видаткових накладних. Покупець повинен здійснити попередню оплату кожної партії продукції протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунків (п. 3.1 договору).

Судами встановлено, що кредитором долучено виписки по рахунку та листи, адресовані боржнику, про зміну призначення платежів у платіжних дорученнях, якими підтверджується здійснення ним передоплати по договору № 135-12/705 на суму 3 503 666,61 грн., а також копію вимоги про повернення таких коштів у зв'язку з невиконанням боржником обов'язку по поставці товару, яка була вручена ТзОВ "Компанія "Агро-союз" 04.07.2015 року.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка регулює порядок здійснення безготівкових розрахунків, встановлено, що банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів на відповідність вимогам пунктів 2.4 та 2.5 Інструкції та додатку 8 до неї.

Реквізит платіжного доручення "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками (пункт 3.8 Інструкції).

Відповідно до пункту 2.29 Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платник може змінити реквізит "Призначення платежу" до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення.

Після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку (Лист Національного Банку України "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу"" від 09.06.2011 року N 25-111/1438-7141).

Як встановив суд апеляційної інстанції, подані банківські виписки, в яких відсутнє призначення платежу на виконання договору № 135-12/705, не є належним доказом здійснення покупцем передоплати по вказаному договору. Так, кредитором подано листи, якими він просив боржника по справі вважати недійсними призначення платежу, зазначені в платіжних документах (перелік у кожному листі), а правильними вважати "передплата за товар зг.договору № 135-12/705 від 01.11.2012 р.". Однак, для доведеності факту здійснення такої передоплати потрібні докази погодження сторонами договору та виконання умов таких листів. В матеріали справи таких доказів не представлено.

Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з виписками по особовому рахунку із призначенням платежу "оплата за дог.№135-12/705" на виконання умов вказаного договору було сплачено загальну суму 539 550 грн., а не 3 503 666,61 грн., на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні належні докази передоплати на всю заявлену суму по вказаному договору, тому заборгованість по цьому договору становить 539 550 грн.

Крім цього, 01.03.2013 р. між ТзОВ "Агро-Союз-Київ" та ТзОВ "Компанія "Агро-союз" укладено Договір № 21, відповідно до п.1.1. якого постачальник (ТзОВ "Агро-Союз-Київ") зобов'язався поставити, а покупець (ТзОВ "Компанія "Агро-союз") прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках та/або накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець повинен здійснити оплату за кожну партію товару протягом 30-ти робочих днів з дати поставки товару (п. 3.1. даного Договору).

Відповідно до видаткових накладних від 30.06.2015 р. № 30/06, від 17.07.2015р. № 10 та від 22.07.2015 р. № 11, на виконання умов зазначеного Договору № 21 від 01.03.2013 р. ТзОВ "Агро-Союз-Київ" поставило ТзОВ "Компанія "Агро-союз" товар на загальну суму 2 236 789,19 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТзОВ "Компанія "Агро-союз" зазначену суму за отриману продукцію не оплатило, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед ТзОВ "Агро-Союз-Київ" у розмірі 2 236789,19 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції відхилені заперечення ПАТ "Укрсоцбанк" проти існування заборгованості за вказаним договором з посиланням на те, що ідентифікувати особу, яка прийняла товар за відсутності прізвища такої особи із долучених накладних є неможливо, а відтак, подані документи не можуть бути підтвердженням вказаної заборгованості, оскільки у полі "получив" наявний підпис особи та печатка підприємства, що є достатніми доказами отримання товару та не спростовують факту поставки.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, вимоги чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції..

З видаткових накладних вбачається, що товар був прийнятий особою ТзОВ "Компанія "Агро-Союз", про що свідчить підпис на накладній, завірений печаткою підприємства.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2013 року між ТзОВ "Компанія "Агро-союз" та ТзОВ "Агро-Союз-Київ" було укладено договір № 231/71, за яким ТзОВ "Агро-Союз-Київ" зобов'язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості і за ціною, вказаних в рахунках та/чи накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

ТзОВ "Агро-Союз-Київ" здійснило поставку товарів на суму 3 005,66 грн., що підтверджується накладною № 00012/02 від 05.02.2015 року, однак докази здійснення оплати за вказаною накладною відсутні.

Отже, існування заборгованості на суму 3 005,66 грн. встановлено та підтверджено належними доказами.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив заперечення ПАТ "Укрсоцбанк" щодо відсутності прізвища особи, що видала товар, оскільки, такий недолік не може бути підставою для визнання нездійсненою поставки за вказаною накладною.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Отже, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог покладений на господарський суд.

Незважаючи на визнання чи невизнання боржником грошових вимог кредиторів, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, дослідивши всі фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про підтвердженість та обгрунтованість кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" до боржника в розмірі 27 769 344,85 грн., а не 30 733 461,46 грн., як і заявляв кредитор, у зв'язку з чим у задоволенні вимог в розмірі 2 964 116,61 грн. відмовив.

Судом апеляційної інстанції правомірно відхилені доводи ПАТ "Укрсоцбанк" про доведення ТзОВ "Компанія "Агро-Союз" до банкрутства та необхідність визнання судом недійсним договору фінансової допомоги №26/02/2015 від 26.02.2015 року в порядку ст. 83 ГПК України, оскільки боржник порушив свої договірні обов'язки (умови п.8.3 розділу 8 договору кредиту№126-СВ в частині того, що позичальник без попередньої письмової згоди банку зобов'язується не здійснювати серед іншого одержання кредитів, залучення коштів від третіх осіб), тому оскаржуваний договір укладений з порушенням господарської компетенції.

Так, відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч.1 ст.207 ГК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" щодо необхідності визнання судом недійсним договору фінансової допомоги із застосуванням ст. 83 ГПК України є безпідставними, оскільки грунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами того, що даний договір фінансової допомоги суперечить чинному законодавству.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, боржник ТзОВ "Компанія "Агро-Союз" є фінансовим поручителем відповідно до договору поруки № 126-СВ/SUR-1, укладеному між ВАТ "УніКредит Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк"), ТОВ "ВП "Агро-Союз" та ТзОВ "Компанія "Агро-Союз" у якості забезпечення виконання зобов'язання ТзОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" за Кредитним договором від 03.09.2010 р. № 126-СВ, укладеному між ТзОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (Позичальник) та ВАТ "УніКредит Банк". Вказаним договором поруки не передбачено жодних обмежень щодо укладення боржником будь-яких договорів позики.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищевикладеного та виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції досліджено всі фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, надано їм належну правову оцінку відповідно до вимог Закону, тому висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" до боржника в розмірі 27 769 344,85 грн. є законним та обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу суду першої інстанції від 17.02.2016 року в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" до боржника в сумі 2 964 116,61 грн., а в решті (а саме, в частині визнання кредиторських вимог в розмірі 27 769 344,85 грн.) - залишив без змін.

Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 щодо розгляду кредиторських вимог ТОВ "Агро-Союз-Київ" прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 щодо розгляду кредиторських вимог ТОВ "Агро-Союз-Київ" по справі №914/3812/15 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Поліщук В.Ю. Удовиченко О.С.