ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 914/1823/16 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., за участі представників сторін С. огдана (дов. від 14.01.2016), А. Максименко (дов. від 05.04.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на рішення Господарського суду Львівської області від 19 вересня 2016 року та постанову Львівської апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 914/1823/16 за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення,

УСТАНОВИВ: У червні 2016 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 20 травня 2016 року № 12 р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 1-02-79/2015 з підстав невідповідності Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19 вересня 2016 року (суддя С. Коссак), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 4 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку газу", пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з газопостачання", статей 4, 82 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що розпорядженням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13 жовтня 2015 року № 81 рп/к розпочато розгляд справи № 1-02-79\2015 у зв'язку з наявністю в діях публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13 і пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з постачання природного газу за регульованим тарифом у вигляді дії.

Перевіркою встановлено, що публічне акціонерне товариство "Львівгаз" з 1 січня 2014 року до 30 червня 2015 року було єдиним суб'єктом господарювання, який надавав послуги з постачання природного газу за регульованим тарифом у м. Львові та Львівській області в межах розташування мереж газопостачання, що перебувають у його володінні та користуванні; не зазнавало конкуренції на цьому ринку і у споживачів послуг у м. Львові та Львівській області альтернатива була відсутня.

При встановленні господарюючими суб'єктами споживачам побутових лічильників газу публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" виставляло оплату за приймання в експлуатацію побутових лічильників газу та пуску газу з порушенням вимог розділу 8 "Випробування та здача в експлуатацію комплексу робіт з монтажу лічильників газу побутових" Положення про порядок та технологію монтажу лічильників газу побутових на газифікованих, затвердженого наказом від 26 серпня 1997 року № 42 Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз".

За таких обставин адміністративною колегією Львівського обласного відділення Антимонопольного комітету України у справі № 1-02-79/2015 прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 20 травня 2016 року № 12 р/к, яким:

- визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз", відповідно до статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання природного газу за регульованим тарифом у межах території на якій розташовані газопровідні мережі, що знаходяться у власності, обслуговуванні та у користуванні товариства в територіальних межах м. Львова та Львівської області із часткою 100 відсотків у часових межах: 1 січня 2014 року до 30 червня 2015 року;

- визнано, що дії публічного акціонерного товариства "Львівгаз" є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 13 та пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання природного газу за регульованим тарифом у вигляді дії (виставлення необґрунтованих рахунків будівельно - монтажним організаціям за приймання в експлуатацію побутових лічильників газу та пуск газу, що не відповідало нормативно-правовим документам);

- за порушення, вказане в пункті 2 резолютивної частини рішення, на товариство накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз" заперечує висновки територіального відділення Антимонопольного комітету України з підстав невідповідності їх вимогам чинного законодавства, що й спричинило спір.

Взаємовідносини між газопостачальними, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 22 Правил установлення лічильників газу здійснюється газорозподільним підприємством або підприємствами і організаціями, які мають необхідні ліцензії та дозвіл на виконання таких робіт. Виконавець після встановлення лічильників газу зобов'язаний видати споживачеві акт та розрахунковий документ, що засвідчують факт виконання робіт. У разі встановлення лічильника газу у квартирі, приватному будинку або іншому об'єкті споживача газорозподільне підприємство складає та підписує із споживачем акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. Пунктами 8.1., 8.5 Положення встановлено, що приймання робіт з монтажу лічильників газу побутових здійснює комісія, до складу якої входять: замовник, представник виконавця та представник спеціалізованого підприємства газопостачання та газифікації, яка складає акт. На підставі акта прийняття робіт з монтажу лічильників газу побутових виконавці здійснюють пуск газу, настройку газових приладів, інструктаж абонентів відповідно до вимог правил безпеки, передачу технічної документації тощо

Отже публічне акціонерне товариство "Львівгаз" мало виставляти рахунки за надання послуг з приймання в експлуатацію лічильників газу побутових та пуск газу не будівельно-монтажним організаціям, які виконували роботи із встановлення лічильників газу побутових, а замовникам, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів послуг з постачання природного газу за регульованим тарифом, які за власні кошти встановлюють побутові лічильники газу.

За правилами частини 1 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (частина 2 статті 12 Закону). Заперечуючи факт зайняття монопольного становища на ринку, відповідач не довів, що зазнавав значної конкуренції.

За приписом частини першої статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 2 статті 50 Закону). Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за дане порушення накладається штраф у розмірі, передбаченому цією нормою.

З урахуванням наведених законодавчих приписів господарські суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 20 травня 2016 року № 12 р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 1-02-79/2015.

За таких обставин колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Львівської області від 19 вересня 2016 року та постанову Львівської апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 914/1823/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В. І. Студенець