ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 910/9024/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представника Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" - Никипорець І.Ф. дов. № 12-ню від 11 січня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Компанія "Аддішенел "Ревенью Менеджмент" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ТОВ "Компанія "Аддішенел "Ревенью Менеджмент" (далі - позивач) звернулось до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - відповідач) з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої судом) про стягнення 1207290 гривень боргу, 41482 гривень 39 коп. 3 % річних, 119282 гривень 08 коп. пені та 479294 гривень 13 коп. втрат коштів від інфляції.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманих послуг, наданих за договором № 141909/НЮ про надання послуг з капітального ремонту вузлів та агрегатів локомотивів, укладеним між сторонами 9 вересня 2014 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 3 серпня 2016 року позов задоволено частково.

З Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь ТОВ "Компанія "Аддішенел "Ревенью Менеджмент" стягнуто основний борг у сумі 1 207 290 гривень, пеню у розмірі 119 282гривні08 коп., 3 % річних у розмірі 40 967 гривень 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 434 967 гривень 79 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 3 серпня 2016 року - без зміни.

У касаційній скарзі Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 3 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 614 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 9 вересня 2014 року між сторонами укладено договір № 141909/НЮ про надання послуг з капітального ремонту вузлів та агрегатів локомотивів, відповідно до п. 1.1 якого виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з капітального ремонту вузлів та агрегатів локомотивів (вузлів та агрегатів електровозів ВЛ80, тепловозів ЧМЕЗ), переданих замовником (відповідачем) виконавцю, згідно правил ремонту. Обсяг та ціни послуг з капітального ремонту вузлів та агрегатів локомотивів визначені у додатку 1 до договору та "Протоколі погодження ціни на надання послуг з ремонту" (додаток 4 до договору).

Судами досліджені додатки 1 та 4 до вказаного договору, якими затверджено обсяг та ціни послуг з капітального ремонту вузлів та агрегатів та протокол узгодженої договірної ціни послуг з капітального ремонту, зокрема, загальна вартість ремонту становить 1 624 927 гривень 50 коп.

Згідно п.п 1.2, 1.3 договору замовник зобов'язаний прийняти та оплатити послуги, надані виконавцем. Всі додатки до даного договору, підписані замовником і виконавцем, є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна послуг з капітального ремонту вузлів і агрегатів локомотивів визначається двостороннім протоколом ціни (додаток 4).

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за надання послуг з капітального ремонту вузлів і агрегатів локомотивів проводяться замовником протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання акту приймання наданих послуг в депо, що оформляється протягом 5 календарних днів від дати надходження вузлів та агрегатів в депо та надання рахунку на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами по даному договору (п. 11.2.).

Судами встановлено, що сторонами підписані наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 2 від 11 грудня 2014 року на суму 431542 гривень 50 коп.; № 4 від 30 грудня 2014 року на суму 274582 гривень 50 коп., №5 від 30 грудня 2015 року на суму 83527 гривень 50 коп.; № 6 від 30 грудня 2014 року на суму 250582 гривень 50 коп.; № 7 від 30 грудня 2014 року на суму 334110 гривень; № 8 від 30 грудня 2014 року на суму 83527 гривень 50 коп.; № 9 від 30 грудня 2014 року на суму 167055 гривень.

Також судами досліджено, що відповідачем отримані послуги оплачені частково, а саме: 17 березня 2016 року у розмірі 250 582 гривень 50 коп. згідно платіжного доручення № 356 та 20 травня 2015 року у розмірі 83 527 гривень 50 коп. згідно платіжного доручення № 994.

Судами вказано, що відповідачем сплачено позивачу 83527 гривень 50 коп. за актом № 5 від 30 грудня 2014 року, позивач зазначене не заперечував.

Доказів погашення нарахованого позивачем боргу відповідач не надав, як і не спростував факт отримання послуг.

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості отриманих послуг за договором про надання послуг з капітального ремонту вузлів та агрегатів локомотивів №141909/НЮ від 9 вересня 2014 року, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не виконав обов'язок з оплати наданих за договором послуг, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 1207290гривень 00 коп., 40967 гривень 35 коп. 3 % річних, 119282 гривень 08 коп. пені та 434967 гривень 79 коп. втрат коштів від інфляції підлягають задоволенню, як такі, що нараховані у відповідності до умов договору та норм закону.

Однак, суд касаційної інстанції вважає вказані висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними та такими, що прийняті за неповного встановлення та перевірки усіх обставин справи, надання їм належної правової оцінки з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (далі - Товариство) утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 до вказаної постанови є перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця".

За ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання -господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Водночас, злиття як форма припинення юридичної особи передбачає припинення двох чи більше юридичних осіб і перехід усіх їхніх прав та обов'язків до нової створеної юридичної особи.

Наведені обставини місцевим та апеляційним господарськими судами не враховані та не досліджувались.

Оскаржувані судові рішення не містять встановлених обставин щодо правового статусу, прав та обов'язків відповідача - Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року про створення ПАТ "Українська залізниця" та включення до переліку установ і організацій, на базі яких створене останнє, відповідача.

При цьому судами не перевірено та не з'ясовано, чи є Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" на час звернення з даним позовом та на час його розгляду судами таким, що реорганізоване шляхом злиття згідно положень Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", тобто, чи є відповідач таким, що припинився у результаті злиття у відповідності до вимог чинного законодавства.

Разом з цим, статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

За ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

З огляду на викладене, місцевим та апеляційним господарськими судами, у порушення вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не повно з'ясовано та не перевірено всі обставини справи, не надано їм у сукупності належної правової оцінки.

Разом з тим, встановлені ст. ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи у суді касаційної інстанції не надають суду права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас, з'ясування та надання належної правової оцінки вказаним обставинам, зокрема, чи передавався спірний борг від відповідача до ПАТ "Укрзалізниця" за актом приймання-передачі, є істотним для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, а тому прийняті у справі рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів визнати законними та обгрунтованими не можна, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, дослідити та перевірити надані докази, перевірити доводи сторін, повно встановити дійсні обставини справи, надати їм належну правову оцінку і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 3 серпня 2016 року.

Справу передати до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова