ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 910/7836/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Променергетик-К", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 рокуу справі господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Променергетик-К", м. КиївдоПублічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київпроскасування оперативно-господарської санкції

за участю представників

позивача: Івженко С.С.,

відповідача: Кудаліна І.М., Помаз Р.В.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергетик-К" (далі за текстом - ТОВ "Променергетик-К") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі за текстом - ПАТ "Київенерго") про скасування оперативно-господарської санкції в сумі 202 252, 73 грн., застосованої на підставі рішення ПАТ "Київенерго", оформленого протоколом № 177 від 01.02.2016 року засідання комісії по розгляду акта про порушення № 42512 від 15.09.2016 року, залишеної без змін відповідно до рішення засідання комісії ПАТ "Київенерго", оформленого протоколом № 785 від 14.04.2016 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Променергетик-К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року і прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити.

ПАТ "Київенерго" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а представники відповідача проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Київенерго" (постачальник) та ТОВ "Променергетик-К" (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 33555 від 03.09.2014 року (далі за текстом - Договір), згідно з п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.

В п. 4.2.3 Договору визначено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656, за тарифами, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов.

Відповідно до п. 4.2.4 Договору споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до пунктів 4.2.1 - 4.2.4 вказаного Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

15.09.2015 року ПАТ "Київенерго" здійснено перевірку ТОВ "Променергетик-К" за результатами якої складено акт про порушення № 42512, в якому зазначено, що перевіркою виявлені явні ознаки втручання в схему розрахункового обліку, внаслідок чого спожита електроенергія недовраховувалась, а саме: виявлені ознаки встановлення перемичок, які шунтують струмові ланцюги вторинних кіл розрахункового обліку. Порушення виконано шляхом пошкодження цілісності накладок трансформаторів струму, які закривають доступ до струмових ланцюгів. Даний акт підписано трьома представниками постачальника та вказано, що представник споживача від підпису відмовився.

Відповідач листом б/н від 25.12.2015 року повідомив позивача про те, що 01.02.2016 року відбудеться засідання комісії з розгляду акту про порушення, на якому є відмітка про вручення представнику споживача - директору ТОВ "Променергетик-К" Дячуку В.Д.

За наслідками розгляду акту про порушення № 42512 від 15.09.2015 року комісією складено протокол № 177 від 01.02.2016 року, в якому встановлено порушення споживачем - ТОВ "Променергетик-К" Правил користування електричною енергією (далі за текстом - ПКЕЕ), у зв'язку з чим прийнято рішення про проведення нарахування згідно з п. 2.5 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, що становить 202 252, 73 грн. за недораховану електроенергію.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування оперативно-господарської санкції у розмірі 202 252, 73 грн., оформленої протоколом засідання комісії № 177 від 01.02.2016 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що акт про порушення № 42512 від 15.09.2015 року, на підставі якого до споживача застосовано відповідальність, складений з порушенням ПКЕЕ, за відсутності споживача або його представників, без можливості бути присутнім при виявленні порушення ПКЕЕ, без належного повідомлення споживача про розгляд акту та результати розгляду акту про порушення, що є підставою для скасування заходів оперативного впливу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що в силу приписів ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та відповідно до умов укладеного сторонами Договору споживачем електроустановок приміщення за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2 є ТОВ "Променергетик-К", оскільки саме ним з енергопостачальником укладено Договір про постачання електричної енергії № 33555 від 03.09.2014 року, а тому саме позивач як споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов Договору та ПКЕЕ.

З посиланням на положення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", п. п. 6.40, 6.41, 6.42. ПКЕЕ суди дійшли висновків, що відповідачем дотримано вимог законодавства щодо повідомлення споживача про засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання (представник позивача повідомлений листом від 25.12.2015 про засідання комісії з розгляду спірного акту, яке відбувалось 01.02.2016 року), рішення комісії СВП "Київські електричні мережі "ПАТ "Київенерго", яке визначено у протоколі засідання комісії № 177 від 01.02.2016 року, прийнято повноважним складом комісії; розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, здійснювався згідно з п. 2.5 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, тобто, позивачем не доведено обставин, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а тому у задоволенні позовних вимог про скасування оперативно-господарської санкції, накладеної відповідно до рішення засідання комісії ПАТ "Київенерго" по розгляду акта про порушення № 42512 від 15.09.2016 року, оформленого протоколом № 785 від 14.04.2016 року, - відмовлено.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням, регулюються Законом України "Про електроенергетику" та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору; споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

В ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (далі за текстом - ПКЕЕ) визначено, що договір про постачання електричної енергії це - домовленість двох сторін, постачальника електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб, відбитків їх тавр, відповідно до акта про пломбування покладається на власника, користувача, електроустановки або організацію, на території, у приміщенні, якої вони встановлені.

В п. 6.38 ПКЕЕ встановлено, що за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Пунктом 6.40 цих же ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, вказаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів, систем, обліку з метою зміни їх показників перерахунок обсягу електричної енергії, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року № 782/12656.

В п. 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від кого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється акт. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії, електропередавальної організації та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії, електропередавальної організації. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

За пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час та місце засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих дня до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Відповідно до п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та у разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо); 4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

За приписами п. п. 3.1, 3.2 вказаної Методики факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою. Вартість не облікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури.

З урахуванням вищенаведених правових приписів, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано обставини, які є суттєвими для вирішення даного спору, а саме: яка особа споживача є відповідальною за енергогосподарство та збереження цілісності облікового приладу та яка особа була присутньою при складанні акту про порушення зі сторони споживача; чи зазначено необхідні характеризуючі дані приладів обліку споживача, які потрібні для розрахунку не облікованої електроенергії; чи було належним чином повідомлено споживача про час та місце розгляду комісією складеного акту про порушення, за наявності суперечливих доказів такого повідомлення, з встановленням відповідальних осіб споживача за отримання кореспонденції (накази, довіреності); чи можливо з візуального огляду встановити факт втручання в схему розрахункового обліку без застосування вимог п. п. 3.1, 3.2 вказаної Методики.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що судам при розгляді справи необхідно було надати оцінку існуючим правовідносинам сторін з позиції розумності та справедливості і враховувати права та законні інтереси обох сторін договору, з огляду на те, що складання акту про порушення правил користування електричною енергією та розгляд такого акта комісією без дотримання вищенаведених законодавчих приписів не допускається.

Однак, зазначені обставини залишились поза увагою господарських судів попередній інстанцій, що призвело до неповного з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення даного спору.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ТОВ "Променергетик-К" підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року у справі № 910/7836/16 - скасувати.

3. Справу № 910/7836/16 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.О. Швець