ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року Справа № 910/22999/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року у справі №910/22999/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промфінанс Груп" до публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року позивач звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений на виконання умов договору поставки від 09.06.2015 року № 343/6 (закупівля товару в окремих сферах господарської діяльності) ефір метил-трет-бутиловий у сумі 27 842 400,00 грн., стверджуючи, що строк виконання грошових зобов'язань настав 11 серпня 2015 року.
25 вересня 2015 року, після порушення справи судом, позивач звернувся із заявою про доповнення позову додатковими вимогами про стягнення з відповідача пені та 3 % річних, яка відхилена судом першої інстанції і до розгляду з первісно заявленими вимогами не прийнята.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2016 року (суддя Курдельчук І.Д.) позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року (судді: Кропивна Л.В., Сітайло Л.Г., Мартюк А.І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2016 року продовжено строк розгляду касаційної скарги на 15 днів та її розгляд відкладено на 07.12.2016 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 19.06.2015 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець), керуючись Законом України "Про здійснення державних закупівель" №1197-VII від 10 квітня 2014 року з подальшими змінами та доповненнями з урахуванням Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" №4851-VI від 24 травня 2012 року, було укладено Договір, за умовами якого: постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (пункт 1.1 Договору).
25.06.2015 року відповідач надіслав позивачу лист-рознарядку № 06-01-2631-5 і просив здійснити поставку ефір-метил-трет-бутилового (МТБЕ), марки А, в кількості 802,77 тн. (- 5 %), на Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти філії Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування".
На виконання умов Договору 06.07.2015 року, 07.07.2015 року, 08.07.2015 року позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений умовами договору товар, що підтверджується:
- актом приймання-передачі від 06.07.2015 року № 1-07/МТБЕ на суму 11 725 200 грн.;
- актом приймання-передачі від 07.07.2015 року № 2-07/МТБЕ на суму 10 270 800 грн.;
- акт приймання-передачі від 08.07.2015 року № 3-07/МТБЕ на суму 5 846 400 грн.
Вказані акти підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін без зауважень.
На виконання умов Договору позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: №68 від 06.07.2015 року на суму 11 725 200 грн.; №69 від 07.07.2015 року на суму 10 270 800 грн.; №70 від 08.07.2015 року на суму 5 846 400 грн.
Факт надсилання вказаних рахунків відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист від 11.08.2015 року та фіскальним чеком від 11.08.2015 року № 4779.
Також, сторонами було проведено звірку розрахунків та підписано акт звірки за період з 01.07.2015 року по 31.07.2015 року, відповідно до якого заборгованість відповідача склала 27 842 400 грн. (зі сторони відповідача акт було підписано в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату).
10.08.2015 позивач надіслав відповідачу лист № 138, з вимогою погасити заборгованість за товар.
Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та борг не сплатив.
Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги постачальника про стягнення з покупця заборгованості у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за одержаний товар за договором поставки.
Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову про стягнення заборгованості обґрунтовано доведеністю позивачем обставин порушення відповідачем зобов'язання з оплати за поставлений товар за договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон гривень.
Частиною 5 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено заборону укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Судами обох інстанції встановлено, що позивачем поставлено товар в межах договору №343/6 від 19.06.2015 року, укладеного між сторонами у відповідності до Закону України "Про здійснення державних закупівель" та з урахуванням Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності".
Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо проведених відкритих торгів на закупівлю товару, на підставі яких укладений договір №343/6 від 19.06.2015 року, та сам договір не містить посилання про його укладення на підставі результатів проведених відкритих торгів, а суди цих обставин не з'ясували та правової оцінки їм не навели.
Водночас, положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Тоді як згідно з п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
До того ж, відповідач наголошує на зарахуванні зустрічних однорідних вимог, посилаючись на обов'язок позивача сплатити грошові кошти у сумі 14 850 999,60 грн., як попередньої оплати за Договором від 17.06.2015 року №УГВ11174/08-15 (закупівля товару за власні кошти), оскільки покупець розірвав Договір від 17.06.2015 року в односторонньому порядку без відшкодування будь-яких збитків постачальнику на підставі пункт 11.2 цього Договору.
Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення визначені й у ч. 3 ст. 203 ГК України.
Так, відповідач подав суду заяву від 20.10.2015 року № 2/1-09-6377 про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка була надіслана позивачу 21.10.2015 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 21.10.2015 № 1635.
ТОВ "Промфінанс Груп" зверталось з позовом до господарського суду міста Києва про визнання недійсними одностороннього правочину про розірвання Договору від 17.06.2015 року та одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, але в подальшому відмовилося від позовних вимог; відмова від позову прийнята господарським судом (ухвала від 02.12.2015 року зі справи № 910/28022/15).
Разом з цим, суди обох інстанцій доводів відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог не спростували та правових висновків про їх відхилення не навели.
Таким чином, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з договору, суд, у будь-якому випадку, має перевірити правомірність цього договору на час його укладення та можливості проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, однак суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, всупереч вимогам ст. 43 ГПК України не з'ясували та не встановили в судовому процесі повно і об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності, та дійшли передчасного висновку про задоволення позову.
За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2016 року скасувати, і справу № 910/22999/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді І.Кондратова
Л.Стратієнко