ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 905/1178/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б,

за участю представника ПАТ "Українська залізниця" - Чаруковського Р.В. дов. №5155 від 8 листопада 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 вересня 2016 року у справі Господарського суду Донецької області за позовом ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" (далі - позивач) звернулось до Державного підприємства "Донецька залізниця", третя особа - ПАТ "Українська залізниця", з позовом про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 17811 гривень 19 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані втратою вантажу відповідачем, як підприємством залізничного транспорту загального користування, при перевезенні.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14 червня 2016 року замінено відповідача - Державне підприємство "Донецька залізниця" його правонаступником - ПАТ "Українська залізниця" (відповідач).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11 серпня 2016 року позов задоволено частково.

З ПАТ "Українська залізниця" на користь ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" стягнуто 16504 гривень 91 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 11 серпня 2016 року - без зміни.

У касаційній скарзі ПАТ "Українська залізниця" просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 11 серпня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 вересня 2016 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст.104, 107 Цивільного кодексу України та не застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року та постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12 липня 2014 року, норми яких підлягали до застосування.

Вважає, що моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", тобто, запису про припинення юридичної особи.

Вважає, що ПАТ "Українська залізниця" не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (в тому числі Державного підприємства "Донецька залізниця"), оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав до відповідача тимчасово призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Вказує на відсутність передавального акта між ДП "Донецька залізниця" (відповідальним перед позивачем за невиконання умов перевезення вантажу) та ПАТ "Українська залізниця", який би підтверджував перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи.

Наполягає на тому, що ПАТ "Українська залізниця" є неналежним відповідачем у справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника ПАТ "Українська залізниця", обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно специфікації № 563 від 19 листопада 2015 року до контракту № 13-001768 від 31 травня 2013 року ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" (продавець) та "Metinvest International S.A." (покупець) дійшли згоди протягом листопада - грудня 2015 року поставити продукцію на умовах FOB порт Бердянськ згідно "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року)":

- 2250,00 МТ (+5/-5%) катанки з вуглецевої сталі звичайної якості згідно ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006), марка сталі SAE1006, ASTM A510/A510M, розмір 5,5 мм, ціна 297,00 доларів США за 1 МТ маса нетто;

- 250,00 МТ (+5/-5%) катанки з вуглецевої сталі звичайної якості згідно ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006), марка сталі SAE1006, ASTM A510/A510M, розмір 6,5 мм, ціна 297,00 доларів США за 1 МТ маса нетто.

Всього 2500 МТ (+5/-5%), загальна сума 742500,00 (+5/-5%) доларів США.

Також встановлено, що на виконання контракту №13-001768 від 31 травня 2013 року, ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" (вантажовідправник) 27 листопада 2015 року за накладною №50249127 зі станції відправлення Ясинувата Донецької залізниці на станцію Бердянськ Придніпровської залізниці відвантажив на адресу Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (вантажоотримувач) у вагоні №61298881 вантаж - катанка сталева.

При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу - нетто 60100 кг. Вантаж маркований двома капроновими стрічками, маса 1 бунта більш 100 кг, упакування 128 кг.

На станції призначення Бердянськ Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Згідно комерційного акта РА №008042/333 від 3 грудня 2015 року, за наслідками контрольного переважування вагону № 61298881 - брутто 80850 кг., тара перевірена 23400 кг., нетто 57450 кг., що на 2650 кг менше ваги, вказаної у залізничній накладній.

Частково задовольняючи позовні вимоги та встановлюючи факт недостачі вантажу, суд першої інстанції вказав на неналежне виконання відповідачем - ПАТ "Українська залізниця" своїх зобов'язань за договором перевезення залізницею щодо збереження довіреного вантажу.

З вказаними висновками погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши, що, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також факт реєстрації ПАТ "Українська залізниця", положення ст. ст. 1, 2 статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, всі права та обов'язки Державного підприємства "Донецька залізниця", як відповідача у даній справі, перейшли до його правонаступника - ПАТ "Українська залізниця", а тому останнє є належним відповідачем у справі.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками місцевого та апеляційного господарських судів, вважає їх передчасними та такими, що прийняті за неповного встановлення та перевірки усіх обставин справи, надання їм належної правової оцінки з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (далі - Товариство) утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 до вказаної постанови є перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло ДП "Донецька залізниця".

Відповідно до ст. 1 статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 2 вересня 2015 року, ПАТ "Укрзалізниця" є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно ст. 2 статуту відповідача товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Водночас, злиття як форма припинення юридичної особи, передбачає припинення двох чи більше юридичних осіб і перехід усіх їхніх прав та обов'язків до нової створеної юридичної особи.

За ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання -господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Втім, наведені норми не враховані судами попередніх інстанцій при прийнятті рішення.

Визнавши ПАТ "Українська залізниця" правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця" та здійснивши заміну останнього на ПАТ "Українська залізниця", місцевий та апеляційний господарські суди не перевірили та не встановили наявність передавального акту, в якому мають міститися положення щодо прав, обов'язків та майна юридичної особи, яка припиняється, кредиторів та боржників цієї особи, зокрема, за спірним у даній справі зобов'язанням.

Не надано судами попередніх інстанцій жодної правової оцінки твердженням ПАТ "Українська залізниця" щодо відсутності між останнім та Державним підприємством "Донецька залізниця" передавального акту, який би підтверджував перехід прав, активів, зобов'язань, вказані доводи не перевірені.

При цьому, судами не досліджено первинні документи щодо передачі активів і пасивів ДП "Донецька залізниця" у процесі здійснення реорганізації шляхом злиття з ПАТ "Українська залізниця".

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано та не встановлено обсягу прав та обов'язків, що переходять до правонаступника у результаті злиття, чи відбулась передача, чи набув правонаступник та з якого моменту прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця", зокрема, із спірних правовідносин щодо відшкодування збитків, завданих у зв'язку з встановленою недостачею вантажу позивача.

Разом з цим, статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

За ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Встановивши, що згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" з внесенням запису про дані юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована особа, до яких віднесено, зокрема, Державне підприємство "Донецька залізниця", запис про що не скасовано та не оскаржено, місцевий та апеляційний господарські суди наведені норми не врахували та не надали належної правової оцінки тій встановленій обставині, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП "Донецька залізниця" з 25 листопада 2014 року знаходиться у стані припинення за рішенням власників.

Разом з тим, враховуючи, що заміну Державного підприємства "Донецька залізниця" на правонаступника - ПАТ "Українська залізниця" здійснено ухвалою місцевого господарського суду, яка, згідно вимог ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає оскарженню окремо від рішення господарського суду, місцевий та апеляційний господарські суди мали повно перевірити та дослідити доводи сторін щодо правонаступництва, викладені в додаткових поясненнях та апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, місцевим та апеляційним господарськими судами, у порушення вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не повно з'ясовано та не перевірено всі обставини справи, не надано належної правової оцінки їх сукупності.

Разом з тим, встановлені ст. ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи у суді касаційної інстанції не надають суду права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у справі рішення та постанову

Водночас, з'ясування та надання належної правової оцінки вказаним обставинам є істотним для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, а тому прийняті у справі рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів визнати законними та обгрунтованими не можна, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, дослідити та перевірити надані докази, перевірити доводи сторін, повно встановити дійсні обставини справи, надати їм належну правову оцінку і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 вересня 2016 року та рішення Господарського суду Донецької області від 11 серпня 2016 року.

Справу передати до Господарського суду Донецької області на новий розгляд в іншому складу суду.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова