ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 904/2582/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2016 року у справі № 904/2582/16 за позовом Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 1 176 670,34 грн., з яких 991 488,22 грн. - основний борг, 30 541,46 грн. - інфляційні втрати, 154 640,66 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпродзержинська № б/н від 23.09.2014 року в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування орендованим приміщенням.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2016 року (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 991488,22 грн. основного боргу, 154562,05 грн. пені та 12583,48 грн. втрат від інфляції, в решті позовних вимог щодо стягнення пені та індексації в позові відмовлено, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 року (судді: Кузнецова І.Л., Герасименко І.М., Сизько І.А.) рішення суду скасовано частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 991488,22 грн. основного боргу, 154562,60 грн. пені, 9289,34 грн. втрат від інфляції; в решті позовних вимог щодо стягнення пені та індексації в позові відмовлено, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку та визначеним періодом прострочення.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2016 року продовжено строк розгляду касаційної скарги на 15 днів та її розгляд відкладено на 07.12.2016 року.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 23.09.2004 року між позивачем (орендодавець) з відповідачем (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка", за п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка", склад і вартість якого визначено в акті оцінки, протоколі про результати інвентаризації та передавальному балансі підприємства, складеного станом на 30.06.2004 року, вартістю 130 276 грн., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 130 276,00 грн.

Договір укладено на 10 (десять) років з моменту нотаріального посвідчення, тобто з 23.09.2004 року по 23.09.2014 року включно.

Договір нотаріально посвідчений 23.09.2004 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Огневою Н.О., зареєстровано в реєстрі за №2651.

Відповідно п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування підприємством після нотаріального посвідчення договору та одночасного складання акта приймання-передачі.

За актом приймання-передачі майна від 23.03.2004 року орендодавець передав, а орендар прийняв цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Кінотеатр ім. Т.Г.Шевченка", що належить до комунальної власності міста за адресою: пр. Леніна, 42-А в м. Дніпродзержинську.

До закінчення терміну дії договору оренди відповідач звернувся до позивача з листом від 15.08.2014 року, яким просив пролонгувати договір оренди цілісного майнового комплексу строком на 2 роки 11 місяців.

23 вересня 2014 року Департаментом комунальної власності та земельних відносин видано наказ №02/268 про пролонгацію, відповідно до вимог чинного законодавства, договору оренди цілісного майнового комплексу за адресою: пр. Леніна,42-А в м. Дніпродзержинську з ТОВ ЗТФ "МіКомп" з метою організації концертно-видовищної діяльності строком на 2 роки 11 місяців.

Також, 23 вересня 2014 року між позивачем, як орендодавець, та відповідачем, як орендар, було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпродзержинська.

Згідно з п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - Цілісний майновий комплекс, що розміщений за адресою м. Дніпродзержинськ, просп. Леніна, 42А, вартість якого визначена у звіті про оцінку і становить - 4 106 927,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном на термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та складання акта приймання-передавання майна.

Цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 24.09.2014 року по 23.08.2017 року включно (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 3.2 договору оренди, плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням міської ради і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2014 року - 52 161,26 грн. з урахуванням індексу інфляції за 08 місяць 2014 року індекс - 1,008.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.4 договору оренди).

Орендна плата перераховується до міського бюджету:

1) Не пізніше останнього дня місяця за який здійснюється нарахування. В відсутності індексу інфляції за розрахунковий місяць перерахування здійснюється в сумі орендної плати визначеної в попередньому місяці (перший місяць оренди - в сумі орендної плати визначеною за результатом конкурсу) та до 20 числа місяця наступного за розрахунковим перераховується скоригована частина суми орендної плати визначена з урахуванням офіційно опублікованого індексу інфляції за розрахунковий місяць.

2) Сума заборгованості по орендній платі, яка виникла на перше число місяця наступного за розрахунковим підлягає корегуванню на індекс інфляції (п. 3.7. договору).

Пунктом 3.8 договору сторони обумовили, що орендна плата, яка перераховується пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За п. 5.4 та п. 5.15 договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору (якщо це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів.

Проте, відповідачем порушені умови вищезазначеного пункту договору, не здійснено нотаріальне посвідчення цього договору за рахунок своїх коштів.

У зв'язку з чим Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинської міської ради був змушений звернутись до господарського суду з позовом про визнання договору оренди від 23.09.2014 року дійсним з моменту укладення.

Рішенням господарського суду від 25.02.2015 року у справі №904/10412/14 визнано договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпродзержинська від 23.09.2014 року, укладений Департаментом комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторговою фірмою "МіКомп" щодо цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Леніна,42А - дійсним з моменту укладення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2015 року у справі №904/10412/14 не оскаржувалося та набрало законної сили.

Отже, орендарем своєчасно не здійснювалась плата за оренду приміщення в порушення вищезазначених умов договору, у зв'язку з чим Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинської міської ради був змушений звернутись до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та інфляційних втрат за період з 24.09.2014 року по 31.03.2015 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року у справі № 904/3431/15 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгівельна фірма "МІКОМП" на користь Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 399 952,83 грн. - боргу з орендної плати, 28 895,17 грн. - пені, 71 266,72 - збитків від інфляції з простроченої суми, 20 233,09 грн. - збитків від нестачі майна; у решті позову відмовлено. Зазначене судове рішення залишено без змін в апеляційному та касаційному порядку.

В подальшому відповідач своєчасно не здійснював оплату за оренду приміщення в порушення вимог законодавства та умов укладеного договору, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість на суму 1 176 670,34 грн., з яких оренда 991 488,22 грн. (за період з 01.04.2015 року по 29.02.2016 року), пеня 154 640,66 грн. (за період з 21.05.2015 року по 20.03.2016 року, але не більше ніж 6 місяців за період), індексація 30 541,46 (за період з 01.05.2015 року по 01.12.2015 року), згідно з розрахунком, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 17-19).

Позивач посилається на те, що відповідачу неодноразово надсилалися попередження про сплату заборгованості з орендної плати (останні претензії від 02.03.2015 року № 02-08/529, від 16.04.2015 року № 02-08/993), однак в порушення умов укладеного договору орендар протягом квітня 2015 року - лютого 2016 року своєчасно не перераховував орендну плату за ставкою, встановленою п.3.2 договору.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги орендодавця про стягнення з орендаря заборгованості з орендної плати та інфляційних сум і пені відповідно до договору оренди у зв'язку з порушенням зобов'язання з внесення орендної плати.

Висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості обґрунтовано доведеністю позивачем обставин порушення відповідачем зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпродзержинська від 23.09.2014 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності із ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка розповсюджується на спірні правовідносини, встановлює обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тому враховуючи доведення обставин порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди цілісного майнового комплексу від 23.09.2014 року в частині повної та своєчасної оплати позивачу орендних платежів та ненадання орендарем належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення, господарські суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 991488,22 грн.

Разом з цим, переглядаючи судові рішення щодо позовних вимог про стягнення пені, суд касаційної інстанції погоджується з розрахунком, зробленим судом апеляційної інстанції враховуючи п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", в якому зазначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для нарахування втрат від інфляції за жовтень, листопад 2015 року з огляду на те, що кінцевою датою відповідного періоду позивач визначив 01.12.2015 року, є обгрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що у справі № 904/3431/15 за позовом Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма "МіКомп" про стягнення 577 513,39 грн. судовим рішенням, яке набрало законної сили, стягнуто заборгованість з орендної плати за період до 31.03.2015 року, а у даній справі за період з 01.04.2015 року, тобто наступні періоди.

Доводи відповідача про сплату ним орендної плати за користування майном за умовами договору від 23.09.2004 року обгрунтовано відхилено судами, оскільки між сторонами було укладено новий договір від 23.09.2014 року, яким встановлено інший розмір орендної плати, який і було застосовано позивачем та судами.

До того ж, суди правильно виходили з того, що договір, яким обгрунтовано заявлений позов про стягнення заборгованості з орендної плати за спірний період, у встановленому законом порядку не визнано недійсним.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, оскаржені судові рішення та постанова є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми "МіКомп" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 року - без змін.

Поновити виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 року.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко