ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 902/692/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівВасищака І.М., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явилисьна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 рокуу справі№ 902/692/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Поділля"до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3про витребування в натурі безпідставно набутого майна вартістю 106 913,40 грн.,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид Поділля" (далі позивач) звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) про витребування в натурі безпідставно набутого майна - зерно озимої пшениці в кількості 29,01 тон, вартістю 106 913,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.08.2016 року порушено провадження у даній справі.

Позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, а саме просив суд винести ухвалу про накладення арешту на спірне майно, яке знаходиться у відповідача (за твердженням позивача).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.08.2016 року заяву позивача було відхилено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 року була прийнята до провадження апеляційна скарга позивача, в якій він просив скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.08.2016 року та винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року прийнято ухвалу, якою апеляційну скаргу позивача було задоволено, ухвалу суду першої інстанції у даній справі скасовано, заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову накладено арешт на спірне майно.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, з урахуванням приписів ст. 66, 67 ГПК України, про наявність підстав для задоволення заяви позивача, оскільки існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та може спричинити настання негативних наслідків для позивача.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду про вжиття заходів забезпечення позову скасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 15.08.2016 року залишити без змін.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови, судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам справи. В своїй касаційній скарзі відповідач посилається також на обставини справи.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як зазначено вище, предметом спору є зерно озимої пшениці в кількості 29,01 тон на загальну суду 106 913 грн., яка за твердженням позивача, належить йому на праві власності.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

До матеріалів ( а.с. 12) залучено акт за підписами 15 осіб, в якому зазначається про те, що зі складу, який розташований: за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 було видано сторонній особі 600 кг. пшениці, яка є (за твердженням позивача) його власністю.

Оцінюючи підстави, які наведені у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року, пояснення сторін викладені ними, як в апеляційній скарзі, так і в касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано застосовані заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом спору.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова апеляційної інстанції повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити.

2.Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року прийняту у справі № 902/692/16 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

В.І.Студенець