ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 902/1777/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 , м. Київна постановувід 23.09.2016 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 902/1777/14 господарського суду Вінницької областіза позовом гр. ОСОБА_4 додочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff", м. Немирів Вінницької області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 115 885,38 грн.в судовому засіданні взяв участь представник:

гр. ОСОБА_4ОСОБА_5, довір.;

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року гр. ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася з позовом до дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (далі - ДП "Nemiroff", відповідач, боржник) про визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення ОСОБА_4 з посади директора юридичного департаменту ДП "Nemiroff", поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 115 885,38 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.06.2016 (суддя Тісецький С.С.) припинено провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування наказу № 323-НК від 29.08.2014 в частині звільнення ОСОБА_4 з посади директора юридичного департаменту ДП "Nemiroff" та в частині поновлення позивача на посаді заступника генерального директора боржника на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відмовлено в позові в частині стягнення з божника на користь позивача 665 600 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що спір у даній справі виник на підставі трудових правовідносини між позивачем та ДП "Nemiroff", у зв'язку з чим останній не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2016 (судді: Грязнов В.В. - головуючий, Розізнана І.В., Мельник О.В.) у справі № 902/1777/14 рішення суду першої інстанції від 10.06.2016 скасовано, справу повернуто до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на здійснення провадження у справі про банкрутство ДП "Nemiroff" даний спір в силу ч. 1 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) підлягає до розгляду господарськими судами України.

Не погоджуючись із винесеним рішенням апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом норм процесуального права, зокрема, ст. 103 ГПК України, оскільки встановлені судом апеляційної інстанції порушення місцевого господарського суду підлягали виправленню, а справа розгляду по суті в рамках апеляційного провадження.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання наказу № 053-НО від 29.08.2014 "Про звільнення по Підприємству", наказом від 29.08.2014 № 323-НК "Про звільнення" звільнено, зокрема ОСОБА_4 з посади директора юридичного департаменту ДП "Nemiroff".

Разом з тим ДП "Nemiroff" з липня 2014 року перебуває в процедурі банкрутства, порушеній в порядку загальних норм Закону про банкрутство, на стадії розпорядження майном. У той же час на момент звернення позивача до господарського суду Вінницької області, в провадженні останнього вже перебувала справа про банкрутство ДП "Nemiroff".

За приписами частини 2 статті 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарським судам підвідомчі спори з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п.7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Разом з цим ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство вирішує спори про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У даному випадку предметом судового розгляду є спір про поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника генерального директора боржника та стягнення з останнього 115 885,38 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із звільненням з посади директора юридичного департаменту ДП "Nemiroff". Отже, даний спір стосується питання щодо формування пасиву боржника, а тому безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості спорів за участю боржника викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, відповідно до якої положення ст.ст. 12, 16 ГПК України, в силу приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосовуються і до справ про банкрутство, провадження у яких здійснюється за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

За таких обставин та з огляду на правову позицію Верховного Суду України колегія суддів зазначає, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство на вимогу ч. 9 ст. 16 ГПК України.

Вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд не врахував приписів названих вище норм чинного законодавства, помилково порушивши окреме позовне провадження. Між тим, апеляційний господарський суд вказав на допущені порушення, однак, обмежившись положеннями ч. 1 ст. 10 Закону про банкрутство, зазначив про підвідомчість даного спору господарським судам України, проте необхідність його розгляду в межах справи про банкрутство боржника без порушення окремого позовного провадження залишив поза увагою.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір, який безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ДП "Nemiroff", підлягає розгляду в межах справи № 902/798/14 про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні.

У зв'язку з чим прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції від 23.09.2016 підлягає зміні оскільки винесена з порушенням норм процесуального права, а справа на виконання приписів ч. 1 ст. 17 ГПК України - передачі до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті в межах справи про банкрутство № 902/798/14.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 41, 12, 16, 17, 1115, 1117, 1119 - 11113, 11128 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Пункт 3 резолютивної частини постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2016 у справі № 902/1777/14 змінити, виклавши його в наступній редакції: "Справу № 902/1777/14 передати до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті в межах справи № 902/798/14 про банкрутство Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff".

3. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2016 у справі № 902/1777/14 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко О.Є. Короткевич