ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 910/8147/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Євсіков О.О.,

Малетича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

касаційну скаргу Міністерства оборони України

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2016 року

та на рішення господарського суду міста Києва від 05 липня 2016 року

у справі № 910/8147/16

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс"

до Міністерства оборони України

про стягнення 260 698,19 грн.

за участю представників

позивача - Потапова А.Ю.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Міністерства оборони України 260 698,19 грн., з яких: 259 410,48 грн. - основного боргу, 1287,71 грн. - індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) №286/2/15/87 від 16 жовтня 2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05 липня 2016 року (суддя Комарова О.С.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 червня 2016 року (судді Яковлєв М.Л., Разіна Т.І., Рудченко С.Г.) у справі №910/8147/16 позов задоволено повністю.

Не погодившись з зазначеною постановою Міністерства оборони України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 червня 2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 05 липня 2016 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 жовтня 2015 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як постачальником, був укладений договір про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) №286/2/15/86, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2015 році поставити замовнику вироби для ванн і кухні металеві, а саме: (візок для таць, візок сервіровочний, мийка двосекційна з бортом (довжина 1200 мм, ширина 700 мм, висота 850 мм), мийка двосекційна з бортом (довжина 1000 мм, ширина 700 мм, висота 850 мм), мийка односекційна з бортом (довжина 500 мм, ширина 700 мм, висота 850 мм), мийка односекційна з бортом (довжина 600мм, ширша 600мм, висота 850 мм), стелаж виробничий (довжина 1300 мм, шириною 600 мм, висотою 1800 мм), стелаж виробничий (довжина і 400 мм, щирішою 600 мм, висотою 1800 мм), стелаж виробничий (довжина 1500мм, шириною 500 мм, висотою 1800 мм), стелаж виробничий (довжина 2000 мм, шириною 600 мм, висотою 1800 мм), стелаж для сушки посуду (довжина 700 мм, шириною 320 мм, висотою 1650 мм), стелаж для сушки посуду (довжина 1000 мм, шириною 320 мм, висотою 1650 мм), стіл виробничий з бортом і полицею (довжина 1100 мм, шириною 700 мм, висотою 150 мм), стіл виробничий з бортом: і полицею (довжина 1200 мм, шириною 700 мм, висотою 850 мм), стіл виробничий з бортом та отвором для відходів (довжина 1100 мм, шириною 700 мм, висотою 850 мм), стіл виробничий і бортом і полицею (довжина 1600 мм, шириною 700 мм, висотою 850 мм), стіл виробничий з бортом та отвором для відходів (довжина 1200 мм, шириною 700 мм. висотою 850 мм), стіл виробничий з бортом і полицею (довжина 2000 мм, шириною 700мм, висотою 850 мм), стіл з мийкою з бортом (Довжина 1400 мм:, шириною 700 мм, висотою 850 мм), стіл з бортом, мийкою та отвором дня відходів (довжина до 1100 мм, шириною до 700 мм, висотою до 850 мм), стіл з бортом, мийкою та отвором для відходів (довжина 1200 мм, шириною 700 мм, висотою 850 мм), стіл виробничий з бортом та отвором для відходів (довжина 1200 мм, шириною 600 мм, висотою 850 мм), стіл виробничий з двома бортами без полиці (довжина 400 мм, шириною 700 мм, висотою 850 мм), стіл виробничий з двома бортами без полиці (довжина 1000 мм, шириною 700 мм, висотою 850 мм), стіл, з двохсекційною мийкою та бортом (довжина 1800 мм, шириною 700 ми, висотою 850 мм), стіл виробничий з бортом без полиці (довжина 1090 мм, шириною 600 мм. висотою 850 мм), поличка. 2-х ярусна навісна (1100 мм, ширшою 300 мм, висотою 300 мм) поличка 2- х ярусна навісна (довжина 1200 мм, ширино" 300 мм. висотою 300 мм), стіл-тумба з бортом (довжина 1300 мм, шириною 600 мм; висотою 850 мм), стіл-тумба з бортом (довжина. 1,800мм, шириною 600 мм, висотою 850 мм), стіл - тумба з мийкою та бортом (довжина 1700 мм, шириною 600 мм, висотою §50 мм), стіл з дерев'яною поверхнею (довжина 1200 мм, шириною 700 мм, висотаю 850 мм), шафа для зберігання хліба, шафа для зберігання посуду, рама-накладка на шість конфорок, рама-накладка на дві конфорки, прилавок для приборів та підносів (довжина 800 мм, шириною 700 мм, висотою 1490 мм), прилавок для приборів та підносів (довжина 1500 мм, шириною 700 мм, висотою 900 мм), прилавок для приборів та підносі" (довжина 800 мм, шириною 700 мм, висотою 900 мм диспансер для тарілок без підігріву), зазначений у специфікації, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості та строки, які визначені у Специфікації товару.

Відповідно до п.1.2 Договору ціна товару з ПДВ становить: 419 497,98 грн. і включає доставку та наладку обладнання.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю оформляється актом приймання, який складає одержувач замовника на кожну партію товару після закінчення приймання товару в трьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий - одержувачу замовника, третій - постачальнику. Належним чином оформлені документи: акт приймання, видаткова накладна постачальника та повідомлення-підтвердження відповідно до наказу Міністра оборони України від 29 жовтня 2012 року № 704 є підтвердженням приймання товару.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що ціна цього Договору становить: 419497,98 грн., у тому числі : без ПДВ - 349 581,65 грн., ПДВ 69 916,33 грн.

Згідно із п.п.4.1, 4.2 Договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 20 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати підписання сторонами відповідного акту приймання товару та на підставі надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунка-фактури на відвантажений товар, підписаного керівником та головним бухгалтером підприємства. До рахунка-фактури додаються: акт приймання; видаткова накладна постачальника; повідомлення-підтвердження.

Відповідно до п.6.1.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари протягом 20 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (пункт 10.1. Договору).

Судами встановлено, що позивач на виконання умов Договору поставив та виставив рахунки на оплату товару, а відповідач прийняв товар на загальну суму 419 497,98 грн. При цьому, відповідач розрахувався за отриманий товар частково в сумі 160 087,50 грн., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором в розмірі 259 410,48 грн.

В свою чергу, відповідач зазначає, що позивачем товар за умовами Договору поставлено, однак всупереч умовам Договору не проведено наладку обладнання, будь-яке документальне підтвердження проведення наладки обладнання останнім не надано.

В той же час, позивач з цього приводу зазначає, що в Договорі не обумовлені конкретні строки здійснення постачальником наладки обладнання. Крім того, позивач звертався до відповідача з листом №03-01 від 11 березня 2016р., в якому просив забезпечити можливість здійснення робіт з накладки обладнання (а.с.56 т.1).

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що Договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.1, 4.2 Договору сторони погодили, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 20 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати підписання сторонами відповідного акту приймання товару та на підставі надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунка-фактури на відвантажений товар, підписаного керівником та головним бухгалтером підприємства. До рахунку-фактури додаються: акт приймання; видаткова накладна постачальника; повідомлення-підтвердження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на виконання умов Договору здійснено відповідачу поставку товару на суму 419 497,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому №66 від 13 листопада 2015 року, № 67 від 13 листопада 2015 року, № 76 від 03 грудня 2015 року, № 78 від 13 листопада 2015 року; видатковою накладною № 214 від 13 листопада 2015 року, видатковою накладною № 213 від 13 листопада 2015 року, видатковою накладною № 225 від 03 грудня 2015 року, видатковою накладною № 224 від 13 листопада 2015 року, повідомленням-підтвердженням № б/н до видаткової накладної № 214 від 13 листопада 2015 року та акту-приймання № 66 від 13 листопада 2015 року, повідомленням-підтвердженням № б/н до видаткової накладної № 213 від 13 листопада 2015 року, повідомленням-підтвердженням № б/н до видаткової накладної № 224 від 13 листопада 2015 року, повідомленням-підтвердженням № б/н до видаткової накладної № 225 від 03 грудня 2015 року.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 419 497,98 грн., однак відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 160 087,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи, зокрема, платіжними дорученнями № 286/2/4633 від 29 грудня 2015 року та № 286/2/4634 від 29 грудня 2015 року.

Отже, у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у розмірі 259 410,48 грн.

У відповідності до частин 1, 2 та 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 259 410,48 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1287,71 грн., судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

З огляду на вищезазначені правові норми боржник не звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлене вище прострочення відповідачем грошового зобов'язання колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1287,71 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2016 року у справі № 910/8147/16 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді О.О. Євсіков

М.М. Малетич