Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 06.12.2016 року у справі №910/7068/16 Постанова ВГСУ від 06.12.2016 року у справі №910/7...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 910/7068/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Грек Б.М., Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі № 910/7068/16 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" дотовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ" простягнення 669 292, 26 грн.,за участю представників

позивача: Становової Ю.В.,

відповідача: Келембета М.В.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ" про стягнення 669 292, 26 грн. штрафних санкцій за договорами поставки № ЦХП-03-01515-01 від 09.07.2015 та № ЦХП-01-04015-01 від 25.09.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016, позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 669 292, 26 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ" (постачальником) 09.07.2015 укладено договір поставки №ЦХП-03-01515-01 (далі - договір-1) та 25.09.2015 укладено договір поставки №ЦХП-01-04015-01 (далі - договір-2).

Відповідно до п. 1.1 вказаних договорів постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Пунктом п. 1.2 договорів передбачено найменування продукції: частини залізничних локомотивів, трамвайних моторних вагонів і рухомого складу; кріплення та арматура і їх частини; механічне устаткування для керування рухом.

Згідно з п. 4.1 договорів ціна визначається даними договорами і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах СРТ (перевезення оплачено до…) пункт призначення - склад матеріальних ресурсів (Фастів) ДП "Укрзалізничпостач", Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 48. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у специфікаціях до договорів. Ціна продукції, узгоджена у специфікаціях до договорів, включає: вартість продукції, тари, всі податки та збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника згідно з п. 5.1.

За умовами п. 4.3 договорів, загальна сума договору-1 (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2015) з урахуванням ПДВ складає 28 071 570, 84 грн., а договору-2 - 4 962 483, 02 грн. (з урахуванням ПДВ).

Умовами п. 5.2 договорів передбачено, зокрема, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договорів, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання. Кожна партія продукції постачається протягом 40-ка (за договором-1) та 45-ти (за договором-2) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Відповідно до п. 5.3 договорів датою поставки продукції вважається дата її приймання замовником на складі матеріальних ресурсів ДП "Укрзалізничпостач", Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 48, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною, довіреністю або актом прийому-передачі.

Згідно з п.п. 6.1, 6.3 договорів оплата кожної партії поставленої продукції проводиться замовником протягом 46-ти (за договором-1) та 45-ти (за договором-2) календарних днів після дати поставки партії продукції відповідно до рахунка-фактури на партію, обумовлену згідно з п. 5.2. Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акта звірки, який складається і підписується уповноваженими сторонами.

Відповідно до умов п. 9.1 договорів постачальник зобов'язаний надати забезпечення виконання договорів у виді договору про неустойку у розмірі, що становить 5% від вартості договору, яке надається під час укладання договору.

Пунктами 10.1 договорів передбачено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2 договорів, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої у строк продукції. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Згідно з п. 13.7 договорів, термін їх дії встановлюється з моменту підписання до 31.12.2015, а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника та в частині оплати - до повного виконання.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 25.09.2015 до договору-1 включено специфікацію № 2 на суму 28 071 570, 84 грн. (з урахуванням ПДВ).

Специфікацією №1 до договору-2 сторонами визначено найменування продукції, кількість та ціну - 4 962 483, 02 грн. (з урахуванням ПДВ).

Також сторонами укладено договори про неустойку №ЦХП-03-01515-НУ від 09.07.2015 та №ЦХП-01-04015-НУ від 25.09.2015, відповідно до умов яких сторони погодили, що постачальник зобов'язаний протягом 3-х банківських днів з дня вимоги сплатити замовнику штраф у загальному розмірі 5% від суми договору, зокрема у разі невиконання поставки продукції постачальником в обсязі та в терміни, визначені договорами.

У зв'язку з реорганізацією підприємств залізничної галузі та утворенням публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", між сторонами укладено додаткові угоди до договорів, якими ДП "Укрзалізничпостач" замінено на філію "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

На виконання умов п. 5.2 договору-1 позивач направив на адресу відповідача рознарядку (дозвіл) на відвантаження продукції від 30.09.2015 №ЦХП-20/3985 на загальну суму 23 274 951, 95 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією квитанції № 4362 від 01.10.2015.

Протягом дії рознарядки відповідачем відвантажено продукцію на суму 20 278 190, 16 грн., продукція на суму 2 970 907, 87 грн. поставлена з простроченням терміну поставки, недопоставленою залишилась продукція на суму 25 853, 92 грн., що підтверджується актами звірки поставок та розрахунків між сторонами по договору-1 № 1 станом на 31.10.2015, № 2 станом на 30.11.2015, № 3 станом на 31.12.2015, № 5 станом на 29.02.2016, підписаними представниками та скріпленими печатками сторін, а також наявними у матеріалах справи копіями видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату та ватажних відомостей.

Крім того, на виконання умов п. 5.2 договору-2 позивач направив на адресу відповідача рознарядку (дозвіл) на відвантаження продукції від 05.10.2015 №ЦХП-20/4039 на загальну суму 4 922 815, 52 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією квитанції № 4895 від 06.10.2015.

Відповідачем відвантажено продукцію на суму 539 518, 25 грн., не відвантаженою залишилась продукція на суму 4 383 297, 27 грн., що підтверджується актами звірки поставок та розрахунків між сторонами по договору-2 станом на 31.12.2015 та станом на 31.01.2016, підписаними представниками та скріпленими печатками сторін, а також рахунком на оплату № 114 від 15.12.2015 на суму 539 518, 25 грн. та податковою накладною від 15.12.2015.

У зв'язку з порушенням термінів поставки позивачем нараховано відповідачу 2 996, 76 грн. пені та 3 878, 09 грн. штрафу за договором-1, а також 4 922, 82 грн. пені та 657 494, 59 грн. штрафу за договором-2, про стягнення яких і заявлено позов.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судами обох інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано факт порушення строків поставки, зазначених у договорах.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання - зокрема, сплату неустойки.

Враховуючи встановлений судами факт порушення строків поставки та беручи до уваги передбачений п. 10.1 договорів обов'язок постачальника за порушення термінів поставки сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої у строк продукції, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду про задоволення позову.

Доводи скаржника про те, що йому не направлялись рознарядки на поставку продукції, спростовані судами обох інстанцій на підставі дослідження наявних у матеріалах справи доказів.

Інші доводи скаржника спростовані місцевим та апеляційним господарськими судами.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного господарського суду та зводяться до переоцінки доказів, що суперечить ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Грек Б.М. Малетич М.М.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст