ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 910/2732/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.09.2016у справі№ 910/2732/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"простягнення 11 701,85 грн,

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Чала І.М.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 910/2732/16 (суддя Марченко О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Тищенко О.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України": 3 788,65 грн заборгованості з орендної плати; 335,90 грн пені; 7 577,18 грн неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 910/2732/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення неустойки у розмірі 7 577,18 грн.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 526, 530, 764, 785, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, ст. 43, п. 5 ч. 2 ст. 54, ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із запланованою відпусткою судді Ходаківської І.П. справу № 910/2732/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Бакуліна С.В., Яценко О.В.

У призначене судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.06.2010 між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" (орендодавець) та ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (орендар) було укладено договір оренди № 185, відповідно до п. п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 15,7 кв.м, розміщене за адресою: 52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт Васильківка, вул. Партизанська, 158, на першому поверсі двоповерхового будинку, що знаходиться на балансі філії Синельниківське відділення №2993 ВАТ "Ощадбанк", вартість орендованого приміщення становить (з урахуванням індексації) 28 479,36 грн. Приміщення передається в оренду з метою розміщення офісу.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору приміщення передається в орендне користування строком на 2 роки 11 місяців з дати підписання акта приймання-передачі приміщення в орендне користування, але не більше ніж на строк дії договору. Строк оренди може бути скорочений лише за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковим договором, або у випадках передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.3 договору у разі його припинення приміщення повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає приміщення орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі приміщення орендарю цим Договором. Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно з п.п. 4.1 - 4.3 договору сторони домовились, що розмір орендної плати за оренду приміщення з урахуванням ПДВ складає 450 грн на місяць. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцеві за реквізитами філії - Синельниківське відділення № 2993 Банку на рахунок №357809001, МФО 306362, ЄДРПОУ 02759189, щомісяця. Розрахунки за орендною платою сплачуються на підставі виставлених рахунків не пізніше 22 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У випадку прострочення зі сплати орендної плати і відшкодування витрат за комунальні платежі сплачується пеня в розмірі облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення (пункт 10.2 договору).

Відповідно до п. 11.1 договору строк його дії може бути достроково припинено у випадках, якщо: орендар користується орендованим приміщенням всупереч договору; орендар без дозволу орендодавця передав приміщення у користування іншій особі.

Згідно з п. 11.2 договору орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення орендованого приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату та/або комунальні платежі протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 13.1 договору сторони обумовили, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, і діє з 01.01.2010 до 01.10.2013 включно.

Відповідно до п. 13.3 договору у випадку, якщо жодна із сторін за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу про намір припинити його дію, договір вважається пролонгованим на той самий строк, на тих же умовах, про що укладається додаткова угода.

Як встановлено господарськими судами, ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" передало, а ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" прийняло вищевказане приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2010, який підписано повноважними представниками і скріплено печатками сторін.

22.02.2011 сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди від 29.06.2010, відповідно до умов якої сторони внесли зміни у вказаний договір, а саме домовились, що з 01.03.2011 розмір орендної плати за оренду приміщення з урахуванням ПДВ складає за місяць 600 грн.

30.12.2014 листом № 1113 ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" повідомило ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про те, що: станом на 30.12.2014 заборгованість за платежами за договором від 29.06.2011 становить 4 167,31 грн; відповідно до пункту 11.2 договору має намір припинити дію вищевказаного договору; в термін до 30.01.2015 ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" необхідно сплатити заборгованість за орендними платежами та повернути приміщення орендодавцю. Вказаний лист отримано ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 31.12.2014.

Господарськими судами встановлено, що спірний договір припинився 01.02.2015, а ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" продовжувало користуватися орендованим приміщенням та у червні 2015 року сплатило суму заборгованості з орендної плати по травень 2015 року.

Господарськими судами також встановлено, що ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" повернуло, а ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" прийняло приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) від 18.09.2015, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

12.10.2015 ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" надіслало ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" претензію № 12/1/1426/391 в якій вимагало сплатити заборгованість за договором від 29.06.2010 у сумі 3 802,22 грн та пеню у сумі 104,99 грн, і повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення. Разом із претензією ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" надіслало для підписання договір про розірвання договору від 29.06.2010 № 185.

28.10.2015 запереченням № 08-04-16/15740 ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" повідомило ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" про те, що стосовно оренди приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, смт Васильківка, вул. Партизанська, 158, площа оренди 15,7 кв.м, сторонами підписано договір оренди від 01.11.2010 без номера, дія якого закінчилася 01.10.2013. Щодо пропозиції підписати договір про розірвання договору від 29.06.2010 № 185, то вказану вимогу не вбачається за можливе, оскільки у ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відсутній примірник такого договору.

У зв'язку з тим, що ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" не виконало умови договору від 29.06.2010 - не сплатило своєчасно орендну плату та не повернуло орендоване майно у встановлений вказаним договором строк після закінчення строку його дії, ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення з останнього на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" 11 701,85 грн з яких 3 788,65 грн заборгованості з орендної плати; 335,90 грн пені; 7 577,30 грн неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що, з огляду на приписи чинного законодавства, відповідач був зобов'язаний сплачувати орендні платежі до моменту повернення орендованого майна позивачу, враховуючи, що спірний договір припинив свою дію 01.02.2015, однак відповідач продовжував користуватися вищевказаним приміщенням та фактично повернув його за актом приймання-передачі лише 18.09.2015. Здійснивши перевірку розрахунку заявлених позивачем до стягнення сум, місцевий господарський суд, з доводами якого погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обгрунтованість стягнення з відповідача: 3 788,65 грн заборгованості з орендної плати та 7 577,18 грн неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення. Крім того, господарський суд першої інстанції визнав обгрунтованим стягнення з відповідача 335,90 грн пені за розрахунком позивача, враховуючи, що за перерахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягало б 663,41 грн пені.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів оскаржуються відповідачем лише в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з останнього 7 577,18 грн неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення, вважає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи вказані вимоги, не порушили норм чинного законодавства з огляду на наступне.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, яка передбачає порядок передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм, встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, з припинення договору найму у наймача виникає обов'язок з повернення об'єкта оренди, який вважається виконаним, а договір припиненим з моменту складання та підписання сторонами акту про повернення.

Статтєю 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 782 Цивільного кодексу України та пунктом 11.2 договору від 29.06.2010 передбачено, що орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення орендованого приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату та/або комунальні платежі протягом трьох місяців підряд.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, листом від 30.12.2014 № 1113 позивач повідомив відповідача, зокрема, про те, що у відповідності до пункту 11.2 договору від 29.06.2010 має намір припинити його дію і відповідачу в строк до 30.01.2015 необхідно сплатити заборгованість за орендними платежами за листопад 2013 року, квітень 2014 року, за період з вересня по грудень 2014 року та повернути приміщення орендодавцю. Тобто, спірний договір припинив свою дію в силу ст. 782 ЦК України та п. 11.2 спірного договору з 01.02.2015. Однак відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням та фактично повернув його за актом приймання-передачі лише 18.09.2015.

У зв'язку з зазначеним, позивачем на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України було нараховано неустойку в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за чотири місяці: з червня 2015 року по вересень 2015 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З викладеного вбачається, що у разі порушення зобов'язання з повернення майна з оренди після припинення договору настають правові наслідки у вигляді права орендодавця вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 577,18 грн неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за чотири місяці, з врахуванням здійсненого місцевим господарським судом перерахунку, є законними і обгрунтованими.

Доводи касаційної скарги про те, що у позивача були відсутні підстави для дострокового розірвання спірного договору враховуючи надсилання ним відповідачу рахунків на оплату заборгованості з орендної плати після листа з повідомлення про намір припинити вказаний договір та своєчасну оплату відповідачем зазначених рахунків, є необгрунтованими, оскільки, враховуючи умови спірного договору (п.п. 4.2, 4.3), обов'язок відповідача сплачувати орендну плату не ставиться у залежність від надсилання йому рахунків позивачем, а відтак відсутність вказаних рахунків не звільняє відповідача від зобов'язання своєчасно сплачувати орендну плату.

Посилання скаржника на те, що господарські суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог при відсутності відповідного клопотання, враховуючи здійснення місцевим господарським судом перерахунку суми неустойки за користування приміщення за період з початку червня 2015 року, а не як просив позивач з 22.07.2015, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки місцевий господарський суд, оцінюючи докази в сукупності, у тому числі і розрахунок суми позову (а.с. - 24) та період вказаний позивачем у розрахунку, дійшов висновку, що позивач фактично просив стягнути з відповідача вказану суму за період з червня 2015 року по вересень 2015 року, як це вказано у таблиці розрахунку, що не може вважатися виходом за межі позову.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким вже була надана належна правова оцінка господарськими судами попередніх інстанцій, що з урахуванням приписів до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 910/2732/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 910/2732/16 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 910/2732/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

О.В. Яценко