ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 910/1980/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергобанк", м. Київ (далі - Товариство),

на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016

зі справи № 910/1980/16

за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - територіальне відділення АМК),

до Товариства

про стягнення штрафу в сумі 50 000 грн. та пені в сумі 50 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Рижук Є.М.,

відповідача - Абоімова О.Ю.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в сумі 50 000 грн. та пені в сумі 50 000 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2016 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 (колегія суддів у складі: Скрипка І.М., Гончаров С.А. і Станік С.Р.): позовні вимоги задоволено; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України: штраф у сумі 50 000 грн.; пеню в сумі 50 000 грн.; судовий збір у сумі 1 500 грн.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами у вирішенні спору норм матеріального і процесуального права та незастосуванням судами попередніх інстанцій частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Суди попередніх інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 30.07.2015 №109/03-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення): визнано що Товариством було вчинено порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки; на відповідача накладено штраф у розмірі 50 000 грн.

Вказане рішення було направлено відповідачу листом від 04.08.2015 №26-03/2563.

Рішення було отримано відповідачем 10.08.2015, що підтверджується листом Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 15.12.2015 № 303/06-Х-2361, і не оскаржувалося, а, отже, відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов'язковим до виконання.

Оскільки відповідач штраф у розмірі 50 000 грн. у двомісячний строк (до 10.10.2015) з дня одержання рішення про накладення штрафу не сплатив, попередні судові інстанції, посилаючись на частину третю статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", дійшли висновку про задоволення позову в цій частині.

За обставин несплати відповідачем штрафу суди попередніх інстанцій, керуючись частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", дійшли висновку про правомірність вимог позову також у частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11.06.2015 № 370 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.06.2015 № 115 про початок процедури ліквідації Товариства та призначено уповноважену особу названого Фонду на ліквідацію Товариства строком на 1 рік з 12.05.2015 по 11.06.2016.

Відхиляючи доводи відповідача про звільнення його від відповідальності на підставі норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку з початком процедури ліквідації Товариства з 12.06.2015, суди попередніх інстанцій з посиланням на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 24.12.2013 у справі №3-36гс13, зазначили, що Закон України "Про захист економічної конкуренції", на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей Закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності. Названий Закон не регулює ні цивільно-правових відносин, ані відносин у сфері оподаткування. Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення сум штрафу і пені.

Відповідно до приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частини друга і третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (абзац перший частини п'ятої);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома).

Суди попередніх інстанцій, з'ясувавши, що Рішення на час розгляду даної господарської справи було чинним та підлягало виконанню, але виконане Товариством не було, з огляду на наведені законодавчі приписи дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Правовий аналіз положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на який посилається відповідач як на підставу відмови у позові, не свідчить про можливість звільнення неплатоспроможних банків від відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону і встановленим судами обставинам справи, та визначені процесуальні законом підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 зі справи № 910/1980/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергобанк" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Палій