ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 910/11294/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Могил С.К.,

Грека Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року у справі №910/11294/16 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТС Хаус" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення коштів,

за участю представників:

Позивача: Зволінська А.О., дов. б/н від 06.06.2016 року,

Відповідача: Косякевич Ю.С., дов. б/н від 18.11.2016 року.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БТС Хаус" (далі - ТОВ "БТС Хаус", Товариство, Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", Банк, Відповідач) про стягнення 10220,35 грн., з яких: 8940,94 грн. основного боргу, 1193,44 грн. пені і 85,97 грн. 3% річних, та судові витрати у справі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2016 року позов ТОВ "БТС Хаус" задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2016 року скасовано в частині, а його резолютивну частину викладено в редакції про задоволення позову частково і стягнення з ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "БТС Хаус" 8940,94 грн. основного боргу і 1205,49 грн. судового збору за подання позову до суду. В іншій частині позовних вимог, відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 46, та п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині часткового задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "БТС Хаус" відмовити в повному обсязі.

ТОВ "БТС Хаус", у своєму письмовому відзиві, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ПАТ "Дельта Банк", викладених у його касаційній скарзі, просить залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року у даній справі без змін, а таку скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.03.2013 року між ТОВ "БТС Хаус" (Орендодавець) і ПАТ "Дельта Банк" (Орендар) було укладено договір оренди, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за № 1137 (далі - Договір № 1137), відповідно до умов якого (п. 1.1.) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар зобов'язався прийняти у користування за плату на строк вказаний в цьому договорі нежилі приміщення (в літ. А), площею 243,7 кв. м, що знаходяться у підвалі та на першому поверсі в будинку № 10, по бульвару Тараса Шевченка в місті Києві і складаються з наступних груп приміщень: № 38 - підвал, загальною площею 61,7 кв. м., № 36 - перший поверх, загальною площею 182,0 кв. м. (далі - об'єкт оренди), що знаходяться в будівлі за адресою: місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок № 10.

В п. 2.3.4. Договору № 1137 встановлювалось, що Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі у відповідності з умовами цього договору.

Також, згідно п. 5.8. Договору № 1137, крім платежів по орендній платі Орендар зобов'язаний протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків від Орендодавця, складених на підставі показників індивідуальних засобів обліку, встановлених на об'єкті оренди, із розрахунку нормативно встановлених тарифів на споживання відповідних послуг постачальниками таких послуг, компенсувати витрати на послуги, які він фактично спожив (з електроенергії, централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, комунальних послуг щодо вивезення сміття, відшкодування орендодавцем витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна тощо). Відшкодувати Орендодавцю земельний податок згідно "Податкового розрахунку земельного податку".

При цьому, пунктом п. 7.3. Договору № 1137 передбачалось, що при простроченні сплати Орендарем платежів згідно цього договору Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої в період заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до 4.1. Договору № 1137 він укладається строком на 5 років (тобто до 22.03.2018 року включно) і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по ньому.

Згідно акту передання об'єкту оренди від 22.03.2013 року (додаток № 2 до Договору № 1137) Позивач передав, а Відповідач прийняв об'єкт оренди.

В наступному, 31.12.2015 року між сторонами було підписано акт повернення об'єкту оренди, згідно якого, Орендар повернув, а Орендодавець прийняв з оренди (тимчасового платного користування) об'єкт оренди.

Відповідно до п. 8 вказаного акту сторони домовились, що враховуючи той факт, що Орендар, в приміщенні, яке здавалось в оренду, здійснював господарську діяльність та враховуючи ту обставину, що рахунки на компенсацію спожитих Орендарем в період дії Договору комунальні послуги (з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та інших послуг, передбачених п. 5.8. Договору) надаються з затриманням, з незалежних від Орендодавця причин, сторони домовились про наступне: після формування відповідних рахунків-фактур Орендодавець, згідно з умовами Договору передає відповідні рахунки-фактури до сплати Орендарю.

Крім того, згідно п. 9 акту, сторони домовились, що грошові кошти в розмірі 116873,65 грн., без ПДВ, які було сплачено Орендарем Орендодавцю відповідно до умов п. 5.4. Договору зарахувуються в якості сплати орендної плати за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно.

Також, як було встановлено судами, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015 року у ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, а Постановою Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ "Дельта Банк" та розпочато ліквідацію останнього.

Крім того, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", та визначено, що вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті "Голос України" оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" і делегування повноважень ліквідатора цього банку.

Водночас, 08.10.2015 року в газеті "Голос України" опубліковано інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам цього банку.

При цьому, 07.11.2015 року завершився, встановлений ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", 30-денний строк для заявлення кредиторами своїх вимог до банку.

04.02.2016 року уповноваженою особою Відповідача було отримано супровідний лист із копіями актів про фактично спожиті комунальні послуги, а саме: актів № 136958 від 31.12.2015 року і № 12/2015-1533563-01 від 31.12.2015 року ПАТ "Київенерго", акту б/н за липень 2014 року - 18.11.2015 року ПАТ "АК "Київводоканал", а також примірники акту здачі-приймання робіт № ОУ-0000002 від 02.02.2016 року та рахунку-фактури № СФ-0000001 від 02.02.2016 року.

11.05.2016 року і 23.05.2016 року Позивач повторно направляв на адресу Відповідача акти та рахунки на оплату фактично спожитих комунальних послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками, відповідно, № 0616 і № 8784, та повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0101906483964.

Однак, як було встановлено судами, Відповідач не компенсував Позивачу вартість фактично спожитих комунальних послуг, внаслідок чого, у нього утворилась заборгованість перед Позивачем на у розмірі 8940,94 грн.

Вимогами ТОВ "БТС Хаус" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232, 234 Господарського кодексу України, ст.ст. 37, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є стягнення з ПАТ "Дельта Банк" 10220,35 грн., з яких: 8940,94 грн. основного боргу, 1193,44 грн. пені і 85,97 грн. 3% річних.

Місцевий господарський суд, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 36, 45, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та представлені докази у справі, встановивши при цьому наявність у Відповідача боргу перед Позивачем зі сплати комунальних платежів за грудень 2015 року, водночас, врахувавши положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, які містяться у його статті 36, і те, що вищевказана заборгованість утворилась після початку процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та терміну прийняття вимог кредиторів, у зв'язку з чим, не могла бути заявлена у період, визначений частиною 1 ст. 49 вказаного Закону, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення даного позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача, як суми основного боргу, так і відповідних сум пені і 3% річних.

Суд апеляційної інстанції, з посиланням, зокрема, на положення ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та встановлені на підставі представлених матеріалів обставини справи і, погодившись при цьому з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення на користь Позивача з Відповідача суми основного боргу за спожиті останнім у грудні 2015 року комунальні послуги, який виник після терміну прийняття вимог кредиторів та внесення їх до відповідного реєстру, а тому, на вимоги про стягнення такого боргу не поширюються обмеження, встановлені вказаним Законом, разом з тим, не погодився з висновком суду в частині стягнення вирішення позовних вимог про стягнення пені і 3% річних, оскільки вважав, що саме на такі вимоги поширюються обмеження, встановлені статтею 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому, визнавши вимоги Позивача у цій частині позову, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення 1193,44 грн. пені і 85,97 грн. 3% річних, і відмовив у цій частині позову.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про часткове скасування рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року у справі № 910/11294/16 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Могил С.К.

Грек Б.М.