ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 904/609/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Кролевець О.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2016та касаційну скаргуДочірнього підприємства "Трансгарант-Україна"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2016у справі№ 904/609/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДочірнього підприємства "Трансгарант-Україна"доПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"простягнення 395 822,64 грн.,за участю представників: від позивачаДерлюк В.Д.від відповідачаДолгих А.С.від третьої особине з'явився

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" (далі - ДП "Трансгарант-Україна") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") про стягнення 293 919,36 грн. заборгованості, 94 076,17 грн. інфляційних втрат, 7 827,11 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 у справі № 904/609/16 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 (колегія суддів у складі: Кузнецова І.Л. - головуючий, Широбокова Л.П., Герасименко І.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 у справі № 904/609/16 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ДП "Трансгарант-Україна" 231 356,16 грн. заборгованості, 74 033,97 грн. інфляційних втрат, 6 161,05 грн. 3% річних, 4 673,27 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 у справі № 904/609/16, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд відновити строк на касаційне оскарження, скасувати оскаржувані судові акти в частині стягнення з відповідача на користь позивача 231 356,16 грн. заборгованості, 74 033,97 грн. інфляційних втрат, 6 161,05 грн. 3% річних, 4 673,27 грн. витрат по сплаті судового збору та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування своїх вимог ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Кролевець О.А. відновлено ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" строк подання касаційної скарги, прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.12.2016 о 10 год. 50 хв.

Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 у справі № 904/609/16, ДП "Трансгарант-Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржуваний судовий акт, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог ДП "Трансгарант-Україна" посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Кролевець О.А. прийнято вказану касаційну скаргу ДП "Трансгарант-Україна" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.12.2016 о 10 год. 50 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалася.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 02.01.2013 між ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (Замовник) та ДП "Трансгарант-Україна" (Виконавець) було укладено договір на послуги з організації перевезення вантажів № 76 (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався за дорученням Замовника та за його рахунок здійснювати обслуговування Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити обслуговування, що надається Замовником. Під обслуговуванням розуміється організація перевезення вантажів залізничним транспортом відповідно до умов даного Договору від станції відправлення до станції призначення, зазначених у перевізних документах.

Згідно з п. 1.3 Договору юридичною особою, яка прийняла на себе за договором перевезення залізничним транспортом обов'язок доставити ввірений їй відправником вантаж із пункту відправлення в пункт призначення, а також видати вантаж одержувачу - є Залізниця.

Пунктом 1.6 Договору (в редакції протоколу погодження розбіжностей від 08.02.2013) передбачено, що Виконавець залучається Замовником для організації перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі і оплаті залізничного тарифу за перевезення вантажів Замовника.

Згідно з п. 3.1.1.1 Договору Виконавець зобов'язався організовувати перевезення вантажів Замовника у власних (орендованих) вагонах по території України, країнах СНД, Балтії та далекого зарубіжжя на підставі погоджених заявок.

Відповідно до п. 3.1.1.7 Договору (в редакції протоколу погодження розбіжностей від 08.02.2013) Виконавець також зобов'язався не рідше 2 разів на тиждень пред'являти Замовнику рахунок-фактуру на оплату послуг та акт приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом п. 3.2.6 Договору (в редакції протоколу погодження розбіжностей від 08.02.2013) передбачено обов'язок Замовника підписувати отриманий акт приймання-передачі наданих послуг протягом 7 робочих днів з дати отримання, або в такі ж строки інформувати Виконавця про мотивовані заперечення у письмовій формі.

Відповідно до п.4.6 договору розмір винагороди виконавця та порядок її оплати узгоджується сторонами в додатках до договору.

05.08.2014 сторонами укладено додаток № 70 до Договору (далі - Додаток № 70), згідно з п. 1 якого вартість перевезення визначається у вигляді ставки за одну тону фактично перевезеного вантажу та складає, зокрема, зі станції відправлення Інкерман-2 до станції призначення Кривий Ріг Головний при перевезенні вапняку флюсового 106,40 грн.

Відповідно до п. 3 Додатку № 70 при відвантаженні вантажу для розрахунків приймається фактична його маса, вказана у залізничній накладній та округлена до цілого по методу математичного округлення. При завантаженні вагону менше 69 т за фактичну масу приймається 69 т.

Згідно з п. 5.1 Додатку № 70 (в редакції протоколу розбіжностей від 13.08.2014) ставка 106,40 грн. при відвантаженні вапняку зі ст. Інкерман-2 включає подачу порожніх вагонів на цю станцію під навантаження, оплату за порожній пробіг по території Криму та оплату залізничного тарифу при прямуванні вагонів в навантаженому стані по території України.

Пунктом 6 Додатку № 70 передбачено, що Виконавець не несе відповідальність за правильність навантажування вантажу, за збереження вантажу та за дотримання правил перевезення вантажу. Дана відповідальність розподіляється між вантажовідправником, вантажоодержувачем, замовником та підприємствами залізниці.

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", у доповнення до заявки № 234-783 від 25.11.2014, направив позивачу заявку № 234-794 від 27.11.2014 щодо організації перевезення в грудні 2014 вапняку флюсового у кількості 50 688 т зі станції відправлення Інкерман-2 до станції призначення Кривий Ріг Головний.

На виконання отриманих заявок ДП "Трансгарант-Україна" оплатило залізничний тариф та надало власні (орендовані) вагони для перевезення вказаного вантажу у визначеному відповідачем напрямку згідно з залізничними накладними № 47622204, № 47663653, № 47665112, № 47675863, № 47719778, № 47719794, № 47724695, № 47727425, № 47728514, № 47732888, відправлення вантажу за якими відбулось протягом 22-23, 25.12.2014.

За наслідками такого відправлення позивачем на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" направлені акт виконаних робіт № 820/14 від 24.12.2014 на суму 142 235,52 грн., звіт до акту та рахунок на оплату № 820/14/76 від 24.12.2014, а також акт виконаних робіт № 827/14 від 26.12.2014 на суму 151 683,84 грн., звіт до акту, який містить розрахунок вартості послуг по кожному вагону залізничних накладних, рахунок на оплату № 827/14/76 від 26.12.2014.

Листом № 33-2556 від 16.02.2015 відповідач повідомив ДП "Трансгарант-Україна" про неможливість підписання направлених актів та оплати рахунків до них у зв'язку з тим, що станом на 13.02.2015 перевезення 9 вагонів з вапняком не здійснено, по рахунку № 820/14/76 не прибули вагони № 50065093, № 53187720 по груповій накладній № 47675863, по рахунку № 827/14/76 не прибули вагони № 53153235, № 54186648, № 54647003, № 56521560, № 59778902, № 61356960, № 56499072 за накладними № 47724695, № 47728514.

Не прийняття актів виконаних робіт № 820/14 від 24.12.2014, № 827/14 від 26.12.2014 та несплати відповідних рахунків стала підставою для звернення ДП "Трансгарант-Україна" з даним позовом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги ДП "Трансгарант-Україна" виходив з того, що позивачем у повному обсязі було організовано перевезення вантажу у власних (орендованих) вагонах від станції відправлення до станції призначення, вказаних у перевізних документах за Договором та відсутності доказів сплати заборгованості за такі послуги.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позову, виходив з такого.

Як встановлено апеляційною інстанцією, вагони № 53153235, № 54186648, № 54647003, № 56521560, № 59778902, № 61356960 за накладною № 47724695 та № 56499072 за накладною № 47728514, зазначені позивачем у звіті до акта № 827/14 від 26.12.2014 на станцію призначення Кривий Ріг Головний не прибули. Перелічені вагони прибули на станцію Джанкой 27.12.2014 і до 08.10.2015 знаходились на цій станції. Факт неприбуття вагонів на станцію призначення позивачем не спростовано.

Вагон № 53187720 за накладною № 47675863, зазначений позивачем у звіті до акта виконаних робіт № 820/14 від 24.12.2014 прибув на станцію призначення 14.04.2015, і виданий відповідачу, вагон № 50065093 за цією ж накладною перебуває через несправність на станції Запоріжжя-Ліве. Вантаж з даного вагону перевантажено у іншій вагон та видано відповідачу 29.01.2016.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд, встановив, що вартість послуг за актом виконаних робіт № 820/14 від 24.12.2014 складає 142 235,52 грн., оскільки вагони, зазначені позивачем у вказаному акті прибули на станцію призначення та видані відповідачу в повному обсязі, а вартість послуг за актом виконаних робіт № 827/14 від 26.12.2014, за виключенням вагонів, що не прибули на станцію призначення та не видані відповідачу складає 89 120,64 грн.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, встановивши, що позивачем не у повній мірі були надані послуги за Договором, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за фактично надані послуги за Договором у розмірі 231 356,16 грн. та 74 033,97 грн. інфляційних втрат, 6 161,05 грн. 3% річних і правомірно скасував частково рішення першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржників про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 у справі № 904/609/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

О.А. Кролевець