ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 904/5052/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк"на постанову та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 року Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 рокуу справі Господарського суду№ 904/5052/16 Дніпропетровської областіза заявоюліквідатора ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" Вітер Д.М.провизнання банкрутом ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг"ліквідаторВітер Д.М.в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "УкрСиббанк":Карпів О.Я. (довіреність від 30.12.2015 року),ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг":ліквідатор Вітер Д.М.В С Т А Н О В И В :

ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 року за заявою ліквідатора ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" Вітер Д.М. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" (далі - боржника) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 105 - 107). Зазначена ухвала в апеляційному (та касаційному) порядку не оскаржувалася і набрала законної сили.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 року (суддя Примак С.А.) боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці - до 14.11.2016 року; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Вітер Д.М., кандидатуру арбітражного керуючого Лосєва О.М. відхилено; з метою виявлення кредиторів банкрута постановлено оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; зобов'язано ліквідатора після закінчення строку для подання кредиторських вимог надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в поряду частини 5 статті 23 Закону про банкрутство, скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження господарському суду у строк до 27.09.2016 року; зобов'язано ліквідатора банкрута проводити заходи ліквідаційної процедури згідно з вимогами статей 37 - 48 Закону про банкрутство, кожного першого числа наступного місяця надавати господарському суду звіт про проведені дії в ліквідаційній процедурі з документами, які підтверджують проведення цих дій в ліквідаційній процедурі, подати на затвердження до господарського суду звіт, ліквідаційний баланс та документи, які підтверджують проведення ліквідаційної процедури за десять днів до закінчення строку ліквідаційної процедури; постановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури настають наслідки, передбачені частинами 1, 2 статті 38 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 112 - 117).

Не погоджуючись з постановою про визнання боржника банкрутом, конкурсний кредитор ПАТ "УкрСиббанк" (далі - скаржник) звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції від 14.07.2016 року про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а справу направити на новий розгляд, мотивуючи порушенням місцевим господарським судом положень законодавства про банкрутство щодо строків здійснення ліквідаційної процедури банкрута та порядку відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство із застосуванням автоматизованої системи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Вечірка І.О., суддів: Кузнецова В.О., Науменка І.М.) апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 року у даній справі - без змін (том 1, а.с. 249 - 251).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 13.10.2016 року та постанову суду першої інстанції від 14.07.2016 року, провадження у справі припинити, судові витрати покласти на боржника, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 11, 37, 95, 114, 115 Закону про банкрутство та статей 54, 57, 63, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначив про передчасність висновків судів про можливість порушення щодо боржника справи про банкрутство за особливостями провадження згідно зі статтею 95 Закону про банкрутство та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, мотивуючи поданням ліквідатором боржника господарському суду разом зі заявою про порушення справи про банкрутство відомостей про кредиторів боржника з даними про його кредитну заборгованість, що не відповідає дійсності, а також ненаданням доказів достатності у боржника майна (грошових коштів) для покриття судових витрат та оплати послуг ліквідатора.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 13.10.2016 року та постанову суду першої інстанції від 14.07.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "УкрСиббанк" - Карпіва О.Я. та ліквідатора банкрута Вітер Д.М., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частинами 1, 2 статті 95 Закону про банкрутство передбачено, що якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 105 ЦК України (в редакції, чинній на момент прийняття загальними зборами учасників підприємства-боржника рішення від 27.10.2015 року про його припинення шляхом ліквідації), учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частинами 4, 8 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Розглядаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство за спеціальною процедурою відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, суд першої інстанції встановив, що 27.10.2015 року загальними зборами учасників ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації та створено ліквідаційну комісію у складі її голови ОСОБА_1, про що складено протокол від 27.10.2015 року (том 1, а.с. 19 - 20).

Судом встановлено, що про прийняте рішення щодо ліквідації підприємства головою ліквідаційної комісії боржника повідомлено державного реєстратора, яким здійснено публікацію оголошення у спеціалізованому друкованому виданні - Бюлетені державної реєстрації №334 (29) за 2015 рік (том 1, а.с. 21); Витягом з ЄДР за №1001021318 станом на 10.06.2016 року підтверджується перебування ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" в стані припинення за рішенням засновників (том 1, а.с. 22 - 29).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ліквідатором боржника повідомлено про припинення господарської діяльності ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якій боржник обліковувався як платник податків, шляхом направлення заяви за формою №8-ОПП та копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" від 27.10.2015 року, що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв'язку та описом вкладення у цінний лист, копії яких долучено до матеріалів справи (том 1, а.с. 39 - 40).

Судом встановлено обставини складення головою ліквідаційної комісії ОСОБА_1 за результатами розгляду пред'явлених кредиторами вимог з врахуванням даних інвентаризації активів і зобов'язань боржника проміжного ліквідаційного балансу станом на 30.05.2016 року, з якого вбачається, що кредиторська заборгованість становить 71 944 785, 56 грн.; дебіторська заборгованість, основні засоби, товарно-матеріальні цінності та нематеріальні активи відсутні; грошові кошти становлять 14 617, 79 грн., що свідчить про недостатність у боржника активів для задоволення визнаних ліквідатором кредиторських вимог; проміжний ліквідаційний баланс затверджено загальними зборами учасників боржника, про що складено протокол від 30.05.2016 року (том 1, а.с. 43 - 45, 74 - 76, 79 - 80, 89).

Судом встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" відповідно до протоколу від 08.06.2016 року прийнято рішення про припинення повноважень ОСОБА_1, як голови ліквідаційної комісії підприємства-боржника, та призначення ліквідатором товариства Вітер Д.В. (том 1, а.с. 81).

З огляду на встановлене та враховуючи те, що за даними проміжного ліквідаційного балансу станом на 30.06.2016 року розмір пасиву боржника перевищує його активи, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання боржником процедури самоліквідації в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, та можливість визнання боржника банкрутом, введення щодо нього ліквідаційної процедури за особливостями провадження згідно зі статтею 95 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 112 - 117).

Також, зважаючи на обставини неподання обраним автоматизованою системою з відбору арбітражних керуючих арбітражним керуючим Лосєвим О.М. згоди на участь у даній справі в якості ліквідатора та взявши до уваги особливості провадження у даній справі про банкрутство щодо боржника, який ліквідується власником, місцевий господарський суд призначив ліквідатором банкрута Вітер Д.М., яка виконувала повноваження ліквідатора боржника в процедурі його ліквідації в досудовому порядку.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що покладення на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора), який вживав заходів самоліквідації боржника в порядку статей 105, 110, 11 ЦК України, обов'язків зі здійснення ліквідаційної процедури боржника у справі про банкрутство, порушеній за особливостями провадження згідно статті 95 Закону про банкрутство, матиме наслідком уникнення боржником витрат на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора банкрута.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання боржником досудової процедури ліквідації відповідно до положень статей 105, 110, 111 ЦК України та наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього процедури ліквідації та призначення ліквідатором підприємства-банкрута Вітер Д.М. (том 1, а.с. 249 - 251).

Апеляційним судом спростовано доводи скаржника про безпідставність скорочення судом першої інстанції строків ліквідаційної процедури банкрута до 4 місяців з огляду на положення статті 37 Закону про банкрутство, якими визначено максимальний строк здійснення ліквідаційної процедури у справах про банкрутство у 12 місяців, при цьому, не встановлено заборони господарському суду на її введення на менший строк з можливістю його продовження ухвалами суду в межах загального строку ліквідаційної процедури у 12 місяців з моменту прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Також, суд апеляційної інстанції відхилив, як необґрунтовані, доводи скаржника про недодержання місцевим господарським судом процедури призначення ліквідатора банкрута із застосуванням автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство та зазначив про таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, 17.06.2016 року судом першої інстанції вчинено електронний запит до Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України та отримано кандидатуру арбітражного керуючого Лосєва О.М. для виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" (том 1, а.с. 98, 99).

Матеріалами справи підтверджується та апеляційним судом встановлено, що ухвалою суду першої інстанції від 21.06.2016 року про прийняття до розгляду заяви голови ліквідаційної комісії боржника про порушення справи про банкрутство ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" зобов'язано арбітражного керуючого Лосєва О.М. протягом трьох днів надати суду заяву на участь у даній справі, а також зобов'язано голову ліквідаційної комісії боржника Вітер Д.М. та арбітражного керуючого Лосєва О.М. надати суду відомості щодо організаційних та технічних можливостей виконання обов'язків ліквідатора та інших обставин, що свідчать про їх здатність виконувати передбачені законом обов'язки ліквідатора у справі про банкрутство (том 1, а.с. 1 - 3).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у встановлений ухвалою місцевого господарського суду від 21.06.2016 року строк арбітражний керуючий Лосєв О.М. заяву про згоду на участь у даній справі в якості ліквідатора банкрута не надав.

При цьому, апеляційним судом встановлено обставини подання 01.07.2016 року ліквідатором боржника Вітер Д.М. до суду першої інстанції відомостей щодо наявності у неї необхідних організаційних та технічних можливостей для виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг" в процедурі банкрутства, а також права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, її незаінтересованості щодо боржника та кредиторів, а також відомостей про те, що вона не належить до жодної із категорій осіб, визначених частиною 2 статті 114 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 101 - 102).

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що боржник звернувся до місцевого господарського суду клопотанням про призначення ліквідатором у даній справі Вітер Д.М., яка здійснювала процедуру досудової ліквідації ТОВ "Гранд Дистрибьюшин Юг", з посиланням на обставини недостатності у нього активів для оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора, а оплата винагороди голові ліквідаційної комісії Вітер Д.М. не передбачена Законом про банкрутство за рахунок коштів боржника, що є додатковим аргументом у призначенні саме голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника у даній справі (том 1, а.с. 103).

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність призначення судом першої інстанції ліквідатором банкрута Вітер Д.В. та відхилив, як необґрунтовані, доводи конкурсного кредитора ПАТ "УкрСиббанк" за змістом апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом порядку відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство із застосуванням автоматизованої системи.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у даній справі, а доводи скаржника про неналежну оцінку обставин справи на предмет обґрунтованості порушення справи про банкрутство даного боржника згідно статті 95 Закону про банкрутство з посиланням на неналежне формування ліквідаційною комісією пасиву боржника, відхиляє, як необґрунтовані, та такі, що є намаганням переконати суд касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів, прийнятих до уваги попередніми судами та виходить за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 1117 ГПК України.

Доводи скаржника щодо наявності підстав для повернення судом першої інстанції поданої боржником заяви про визнання його банкрутом у зв'язку з відсутністю достатньої суми коштів на оплату праці арбітражного керуючого (ліквідатора), колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє та зазначає, що питання наявності коштів на рахунку боржника та можливостей оплати його праці засновниками боржника, як особи, яку призначено головою ліквідаційної комісії у процедурі самоліквідації, було предметом дослідження при прийнятті ухвали суду першої інстанції про порушення справи про банкрутство від 05.07.2016 року, яка є чинною, та не може бути підставою для припинення провадження у справі про банкрутство на етапі введення ліквідаційної процедури відповідно до вимог статті 83 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 105 - 107).

Доводи скаржника про сплату судового збору за порушення справи про банкрутство після фактичного порушення провадження у справі про банкрутство спростовуються наявною у матеріалах справи квитанцією №43 від 15.06.2016 року про сплату судового збору на суму 13 780 грн., що відповідає вимогам пункту 9 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство 15.06.2016 року (том 1, а.с. 97).

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до положень статей 1115, 1117 ГПК України, вважає постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 року у справі №904/5052/16 такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 року у справі №904/5052/16 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко