ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 904/4329/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2016у справі№ 904/4329/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр"про стягнення заборгованості,за участю представників: від позивача Оніщук В.М.від відповідачане з'явивсяВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" (далі - ТОВ "Любимівський кар'єр"), в якому просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.06.2016, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 77/07В від 13.12.2007 в розмірі 7 139 245,38 дол. США, що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 150 869 353,37 грн. та 8 330 756,55 грн., що в загальній сумі складає 159 200 109,92 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015 становить 6 376 996,67 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 134 761 212,54 грн.); строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015 по 05.05.2015 (включно), становить 40 919,06 доларів США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 864 717,74 грн.); прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015 становить 711 884,81 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 15 043 831,00 грн.); пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно), становить 737 139,91 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно), становить 3 314 619,45 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) становить 7 439,83 дол. США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 157 221,41 грн.); 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно) становить 2 005,01 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 42 370,59 грн.); штрафи, передбачені кредитним договором за період з 18.11.2014 по 31.03.2015 (включно) становлять 4 278 997,19 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2015 у справі призначалась судова економічна експертиза, проведення якої доручалось Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у справі № 904/4329/15 (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Любимівський кар'єр" на користь ПАТ "ВТБ Банк" - прострочену заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015 у розмірі 6 376 996,67 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 134 761 212,54 грн.; строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015 по 05.05.2015 (включно), яка становить 40 919,06 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 864 717,74 грн.; прострочену заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015 у розмірі 711 884,81 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 15 043 831,00 грн.; пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно) у розмірі 737 139,91 грн.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) і становить 3 314 619,45 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) у розмірі 7 439,83 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 157 221,41 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно) у розмірі 2 005,01 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 долар США = 21,132395 грн.) становить 42 370,59 грн.; судовий збір у розмірі 71 114,15 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 (колегія суддів у складі: Пархоменко Н.В. - головуючий, Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у справі № 904/4329/15 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 3% річних за прострочення повернення кредиту у сумі 7 439,83 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 157 221,41 грн. та за прострочення сплати процентів у сумі 2 005,01 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 42 370,59 грн.; в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; у решті рішення суду залишено без змін. Надано ТОВ "Любимівський кар'єр" відстрочку виконання постанови апеляційного господарського суду в частині стягнення суми 154 720 520,64 грн. на користь ПАТ "ВТБ Банк" на 6 місяців, до 22.04.2017.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 у справі № 904/4329/15, ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказану постанову і залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.12.2016 о 10 год. 25 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 13.12.2007 між ПАТ "ВТБ Банк" (Банк) та ТОВ "Любимівський кар'єр" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 77/07В, який було викладено сторонами в новій редакції договором № 25 від 29.10.2014 про внесення змін до кредитного договору (далі - Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Банк на умовах договору зобов'язався надати Позичальнику кредит (далі за текстом кредит або його частина (транш) - кредит) у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 6 376 996,67 дол. США (далі за текстом - ліміт кредитування), а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит на умовах та у строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 28.08.2015, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та у строки/терміни, визначені договором.

Згідно з п.п. 2.1 та 2.2 Кредитного договору надання кредиту здійснюється окремими траншами в безготівковій формі на підставі письмової заявки Позичальника про надання кредиту (траншу) за формою додатку 1 до договору в межах невикористаного ліміту кредитування, шляхом перерахування кредиту (траншу) на поточний рахунок Позичальника та в розмірі, зазначеному в заявці, за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань належним чином та додержання всіх умов надання кредиту (траншу), визначених договором. Датою надання кредиту (траншу) є дата перерахування грошових коштів з рахунку, обліку/сплати кредиту, зазначеного в пункті 11.1 договору, на поточний рахунок Позичальника, зазначений в заявці.

Відповідно до пункту 2.4 Кредитного договору Позичальник зобов'язався погасити заборгованість за кредитом відповідно до графіку та не пізніше 28.08.2015. У разі непогашення заборгованості за кредитом у розмірі та строки, визначені в цьому пункті договору, незважаючи на положення пункту 1.1 договору, з наступного банківського дня заборгованість за кредитом у розмірі, що підлягає погашенню відповідно до вищезазначеного графіку, вважається простроченою заборгованістю.

Пунктами 3.1.1, 3.1.2 Кредитного договору передбачено, що плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких є фіксованим та становить 11% річних. Нарахування за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/360. Плата за користування кредитом нараховується Банком 24 числа кожного місяця, в останній день кожного місяця та в термін, зазначений у пункті 1.1 договору або у разі розірвання договору в день повернення кредиту в повному обсязі.

Згідно з п.п. 3.1.3.1, 3.1.3.2 Кредитного договору плата за користування кредитом, що нарахована/буде нарахована за період з 25.03.2014 по 24.11.2014 (включно) та несплачена Позичальником, сплачується не пізніше 28.08.2015. Плата за користування кредитом, що нарахована за період з 25 числа попереднього місця по 24 число поточного місяця (включно), починаючи з 25.11.2014, сплачується щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця (включно).

Відповідно до пункту 4.2.5 Кредитного договору у разі виникнення будь-якої несприятливої події, визначеної статтею 5 договору за винятком події, зазначеної у пункті 5.1.7 договору, Банк набуває права вимагати від Позичальника достроково погасити боргові зобов'язання в повному обсязі, а Позичальник виконати таку вимогу Банку і погасити боргові зобов'язання в повному обсязі в строк не пізніше 10 банківських днів з дня відправлення Банком відповідної вимоги.

Порушення Позичальником зобов'язань (боргових зобов'язань) за договором є несприятливою подією відповідно до приписів пункту 5.1.1 Кредитного договору.

Договір закінчується (в тому числі внаслідок його розірвання) в момент остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за договором у повному обсязі (п. 9.9 Кредитного договору).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов Кредитного договору Банк надавав Позичальнику кредит на загальну суму 7 500 000 дол. США, що підтверджується заявками на отримання кредиту, меморіальними ордерами і банківськими виписками та сторонами не заперечується.

У зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, ПАТ "ВТБ Банк" відповідно до п. 4.2.5 Кредитного договору направило ТОВ "Любимівський кар'єр" лист-вимогу № 3021/1-2 від 31.03.2015 про повернення всієї суми кредиту та сплати всієї суми заборгованості протягом 10 банківських днів з дня відправлення вимоги.

Враховуючи факт неналежного виконання Позичальником грошових зобов'язань, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 6 376 996,67 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 134 761 212,54 грн.), заборгованості по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015 по 05.05.2015 (включно) у сумі 40 919,06 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 року (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 864 717,74 грн.), простроченої заборгованості по сплаті процентів станом на 05.05.2015 у сумі 711 884,81 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 15 043 831,00 грн.).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно п.п. 7.1, 7.4 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань (крім договірних санкцій, пені та штрафів), Банк має право застосувати до Позичальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який стягується пеня) від суми несвоєчасно виконаного боргового зобов'язання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, з розрахунку факт/360. Нарахування зазначених у договорі договірних санкцій, пені та штрафів припиняється банком через 36 місяців від дня, коли зобов'язання, за порушення якого стягується договірна санкція та/або пеня та/або штраф, мало бути виконано належним чином. Сторони погоджуються, що строк позовної давності вимог Банку щодо сплати договірних санкцій, пені та штрафів, визначених договором, становить 3 роки.

У зв'язку із неналежним виконанням Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно) у сумі 737 139,91 грн. та пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) у сумі 3 314 619,45 грн.

З урахуванням умов Кредитного договору, перевіривши правильність нарахування Банком пені, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь ПАТ "ВТБ Банк" 737 139,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 3 314 619,45 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Крім того, позивачем за первісним позовом було заявлено до стягнення штрафи, згідно пунктів 7.2.3 та 7.2.5 Кредитного договору передбачені за порушення пунктів 4.3.11.5 та 4.3.11.6 Кредитного договору, у загальній сумі 4 278 997,19 грн.

Встановивши, що Банком не доведено порушення Позичальником умов Кредитного договору, за порушення яких сплачуються штрафи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення штрафів у загальній сумі 4 278 997,19 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд, перевіривши правильність нарахування Банком 3% річних за прострочення повернення кредиту за період з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) та 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно), дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь ПАТ "ВТБ Банк" 7 439,83 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 157 221,41 грн.) 3% річних за прострочення повернення кредиту та 2 005,01 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 42 370,59 грн.) 3% річних за прострочення сплати процентів.

Натомість, апеляційна інстанція з такими висновками місцевого господарського суду про стягнення 3% річних за прострочення повернення кредиту та 3% річних за прострочення сплати процентів не погодилась, та відмовила у задоволенні вказаних вимог, виходячи з того, що позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних в іноземній валюті (в дол. США).

Проте такі висновки апеляційного господарського суду є хибними, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

За пунктом 3.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Відтак вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги.

Викладене, апеляційною інстанцією не було враховано, як і не було враховано те, що позивачем вимоги про стягнення 3% річних за прострочення повернення кредиту та за прострочення сплати процентів, заявлялись також і в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України.

При цьому, у резолютивній частині рішення місцевого господарського суду суми 3% річних, які підлягають стягненню, визначено також і в національній валюті України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (пп.пп. 7.1, 7.2 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Апеляційна інстанція, надаючи ТОВ "Любимівський кар'єр" відстрочку виконання постанови апеляційного господарського суду, не врахувала фінансовий стан позивача.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами доказів, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і з наведенням відповідного мотивування, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Натомість, апеляційною інстанцією без достатніх правових підстав було скасовано обґрунтоване рішення місцевого господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення місцевого господарського суду в силі, яким повно та всебічно встановлені та досліджені обставини справи і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З врахуванням вказаного, судовий збір у розмірі 87 696,00 грн. за розгляд касаційної скарги повинен бути відшкодований відповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 у справі № 904/4329/15 скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у справі № 904/4329/15 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 87 696 (вісімдесят сім тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи у касаційному порядку. Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук