ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 904/2744/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:Громніцький Ю.П., дов. №14/132 від 13.05.2014р.;від відповідача:Волощук П.Ю., дов. №41юр від 06.04.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2016р.у справі господарського суду№904/2744/16 Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ"простягнення 563 640,52грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ" про стягнення 86 197,02грн. - основного боргу, 116 396,57грн. - пені, 15 205,35грн. - 3% річних та 345 841,58грн. - інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2016р. у справі №904/2744/16, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.11.2016р. вищезазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 29.11.2016р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 06.12.2016р. представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги, представник відповідача заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 04.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОГАЗ" (покупець) укладений договір №13-121-РО купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Положеннями п. 3.4. договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця (4.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив протягом січня - грудня 2013 року, січня - грудня 2014 року, січня - червня 2015 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2 259 149,67грн., проте відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати за поставлений природний газ виконав частково, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 86 197,02грн.

Судами також встановлено, що кошти в розмірі 86 197,02грн. були перераховані позивачу (що підтверджується копію банківської виписки від 11.12.2015р.).

В матеріалах справи містяться копії супровідних листів та описів вкладення кур'єрської пошти ПАТ "ДНІПРОГАЗ" до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо оформлення актів прийому-передачі природного газу з січня 2013 року по червень 2015 року включно, окрім липня 2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди виходили з того, що позивачем порушені умови договору в частині повернення відповідачу підписаних актів приймання-передачі газу, без яких відповідач не міг здійснити остаточний розрахунок.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Господарськими судами попередніх інстанцій не з'ясовані обставини, які б певним чином заважали або впливали б на виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості газу у строк, встановлений п. 6.1 договору та не навели фактичних обставин, які б засвідчували невідповідність показників комерційних вузлів обліку газу (відображені в актах прийому-передачі під час їх складання відповідачем) та відповідних даних позивача, тобто, що перешкоджало відповідачу здійснити поточні платежі протягом місяця поставки газу за даними показників лічильників та чи пов'язана неповнота розрахунків та необхідність остаточних розрахунків з даними актів прийому-передачі.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, визначена обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Не в повному обсязі встановлені судами обставини не дають можливості дійти однозначного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - частково задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2016р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. у справі №904/2744/16 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач