ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 910/26894/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.06.2016у справі№ 910/26894/15господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго"до1. Кабінету Міністрів України; 2. Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка"простягнення 2 183 023,55 грн

від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Кашира Л.О. (довіреність № 10-19/17-Д/70 від 30.06.2016) Титаренко К.О. (довіреність № 3876/9/22-16 від 17.05.2016) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Селівон А.М.) від 01.03.2016 у справі № 910/26894/15 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" 3 259,00 грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 250 674,34 грн пені, 35 839,54 грн процентів річних, 701 830,74 грн втрат від інфляції та 32 745,35 грн судового збору, 940 745,60 грн заборгованості за спожиту активну електроенергію; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Чорна Л.В., судді - Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.) від 22.06.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 910/26894/15 змінено, резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: "Стягнути з Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" - 35 745,35 грн судового збору"; по решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго" просить скасувати ухвалені по справі судові акти в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України і зменшенні на 50% розміру пені та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.619 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст.77 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.4-3, 22, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача-1, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про стягнення заборгованості у розмірі 2 583 023,55 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 38 745,35 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва 28.12.2015 за ініціативою суду залучено до участі у справі в якості відповідача - Казенне підприємство "Шосткінський казенний завод "Зірка". Позовні вимоги вмотивовані посиланням на порушення Казенним підприємством "Шосткінський казенний завод "Зірка", майно якого є об'єктом управляння державної власності, зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №396 від 03.03.2004.

Суди, частково задовольняючи позов, правомірно виходили із такого.

03.03.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" (постачальник) та Шосткинським казенним заводом "Зірка", правонаступником якого є Казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Зірка" (споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №396 (далі Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати електричну енергію споживачу, а Споживач оплачує постачальнику вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами (а.с.14, т.1).

Згідно п.9.5. Договору він набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей Договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд.

Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії встановлено у Додатку №5 до Договору (а.с.18, т.1).

Додатковою угодою №11 до Договору Додаток №4 "Порядок розрахунків" викладено у новій редакції (а.с.24, т.1).

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-правових документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відповідно до п.п.6, 7 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Умовами Договору встановлено, що споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами Додатку №4 "Порядок розрахунків"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії" (п.п.2.2.3., 2.2.4. Договору).

Згідно з п.1 Додатку № 4 до Договору розрахунковим вважається період з 22 числа місяця до 21 числа наступного місяця включно.

Показники розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються споживачем 22 числа кожного місяця та оформляються "Актом прийняття-передавання електричної енергії" у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надаються постачальнику уповноваженою особою споживача, не пізніше наступного дня. В день отримання "Акта прийняття-передавання електричної енергії" постачальник зобов'язаний надати, а уповноважена особа споживача зобов'язана прийняти розрахункові документи на оплату електричної енергії, що передбачені цим Договором.

Розрахунки за активну електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

За дату оплату приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно п.2 Додатку №4 обсяг фактично спожитої за розрахунковий період активної електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до "Акта прийняття-передавання електричної енергії".

Згідно п.3.1. Додатку №4 до Договору обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Сума коштів, яку має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається наступним чином: обсяг переданої (спожитої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається відповідно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідні їм обсяги електричної енергії (п.5 Додатку №4 до Договору).

Позивачем за період з 22.06.2014 по 21.05.2015 здійснене постачання активної електроенергії споживачеві на загальну суму 6 074 898,28 грн, за період з 22.06.2014 по 21.05.2015 реактивної електроенергії на суму 18 179,87 грн.

В порушення умов Договору відповідач-2 свої зобов'язання щодо оплати виконав не у повному обсязі, в результаті чого позивач звернувся до відповідача-2 із вимогою №66-05/2189 на суму 2 583 023,55 грн (а.с.29, т.1).

В матеріалах справи міститься відзив Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка", із змісту якого вбачається, що відповідач-2 визнає наявну заборгованість в сумі 944 004,60 грн, в т.ч. за активну електроенергію 940 745,60 грн, за перетікання реактивної електроенергії - 3259,00 грн. Також відповідач-2 погоджується із нарахованими інфляційними втратами та 3% річних. Щодо пені просить суд зменшити розмір, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 4.2.1. Договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.2.3.-2.2.4. Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №4 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в окремому рахунку.

Згідно із п.10 Додатку №4 до Договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені 2,5% за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні сплачуються на поточний рахунок постачальника, який зазначається у відповідних рахунках.

Суд має право на зменшення розміру неустойки, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ст.233 ГК України).

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК України).

Господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК України).

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Обґрунтовуючи зменшення розміру пені відповідач-2 зазначив про.

Встановивши, що: - згідно Статуту Казенне підприємство Шосткинський казенний завод "Зірка" засноване на державній власності регулювання, контроль та координація діяльності якого здійснюється Державним концерном "Укроборонпром" як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, тобто є суб'єктом господарювання державного сектору економіки України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1734 входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; - попри збитковість господарської діяльності та скрутне фінансове становище, відповідач-2 намагається сплачувати борг, який виник у 2014, що підтверджується наданими до відзиву платіжними дорученнями, суди у відповідності із законом скористались правом зменшити розмір пені на 50%.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов правомірного висновку про їх обґрунтованість.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 №987 "Про перетворення державних підприємств у казенні" Казенне підприємство "Шосткінський казенний завод "Зірка" було створено шляхом перетворення із Шосткинського заводу "Зірка" без зміни його належності до сфери управління Міністерства промислової політики, до якої він належав згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №453.

29.12.2010 Кабінет Міністрів України виніс постанову №1221, якою було вирішено утворити державний концерн "Укроборонпром" (далі - Укроборонпром) та включити до його складу ряд державних підприємств. Казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Зірка" увійшло до складу Укроборонпрому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 №347 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1221".

Постановою від 31.08.2011 №993 Кабінетом Міністрів України вирішено передати в управління Укроборонпрому підприємства, які були раніше включені до його складу, зі сфери управління Міністерства промислової політики, яке було реорганізоване відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади".

Відповідно до ст.4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" Укроборонпром є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ч.1 ст.2 зазначеного Закону об'єктом управління є майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу державного концерну "Укроборонпром".

Таким чином, казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Зірка" перебуває в управлінні Державного концерну "Укроборонпром", який є суб'єктом управління, однак останній не має статусу органу, до сфери управління якого входить відповідач-2, та згідно п.8 статуту Укроборонпрому, не несе відповідальності за зобов'язаннями його учасників, зокрема, відповідача-2 у справі.

Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах державного банку, печатку із своїм найменуванням, а майно закріплюється за ним на праві оперативного управління (ст.76 ГК України).

Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства (ч.7 ст.77 ГК України).

Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність (ст.619 ЦК України).

Судами встановлено, що: відповідач-2 не відмовляється від задоволення вимог позивача, проте, враховуючи скрутне фінансове становище, не може виконати зобов'язання у встановлений строк; - позивачем не подано доказів недостатності коштів у відповідача-2, оскільки Законом тягар доказування покладено на позивача.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих у справі рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Шосткинський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі № 910/26894/15 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді К. Грейц

О. Поляк