ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 904/9154/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Білошкап О.В., Удовиченка О.С.розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 рокуу справі Господарського суду№ 904/9154/15 Дніпропетровської областіза заявоюОСОБА_5доТОВ "Хімпроменерго"провизнання банкрутомрозпорядник майнаЧабан Я.І.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2015 року прийнято до розгляду у підготовчому засіданні на 29.10.2015 року заяву ОСОБА_5 (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" (далі - боржника) відповідно до статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року (суддя Полєв Д.М.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго"; визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 2 300 000 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чабана Я.І., якому встановлено грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна за рахунок заявника; кандидатури арбітражних керуючих Ткаченко Д.В. та Власової С.А. відхилено; вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави боржника; зобов'язано розпорядника майна до 19.12.2015 року надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 5 статті 23 Закону про банкрутство, скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження господарському суду до 19.12.2015 року; зобов'язано розпорядника майна в порядку частини 2 статті 17 Закону про банкрутство повідомити суди, які розглядають позовні вимоги конкурсних кредиторів, про опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, повідомити всіх сторін, в тому числі кредиторів, які заявили свої кредиторські вимоги до господарського суду, про день та час призначення господарським судом попереднього засідання; зобов'язано розпорядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом, підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; зобов'язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимоги для підготування аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках; зобов'язано розпорядника майна провести у строк до 29.12.2015 року інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду в десятиденний строк після закінчення інвентаризації; зобов'язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та представити майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна; призначено у справі попереднє засідання (том 1, а.с. 35- 38).

Судове рішення мотивоване встановленням обставин наявності у боржника підтвердженої належними доказами безспірної заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму 2 300 000 грн., що виникла на підставі рішення суду у цивільній справі, та їх незадоволення під час виконавчого провадження протягом більш як трьох місяців.

25.01.2016 року ОСОБА_4 (далі - скаржник), вважаючи, що ухвала місцевого господарського суду про порушення провадження у даній справі про банкрутство стосується його прав, як учасника боржника - ТОВ "Хімпроменерго" з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 29.10.2015 року та припинити провадження у справі (том 1, а.с. 76 - 99). Скаржник доводить, що вимоги ініціюючого кредитора, на підставі яких порушено дану справу про банкрутство, не відповідають поняттю безспірних вимог в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Кузнецова В.О., суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С.) апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року у даній справі припинено з підстав встановлення обставин відсутності у заявника апеляційної скарги права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 91 ГПК України у зв'язку із ненабуттям ним статусу учасника провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" (том 1, а.с. 179 - 180).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу апеляційного суду від 28.04.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 29.10.2015 року, провадження у справі припинити, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 55 Конституції України, статей 11, 12, 14 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, статті 91, 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у неповноті з'ясування обставин справи на предмет наявності у ОСОБА_4, як учасника товариства-боржника з часткою у його статутному капіталі в розмірі 50%, права на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 29.10.2015 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.08.2016 року відмовлено ОСОБА_4 в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року у даній справі, прийнято касаційну скаргу ОСОБА_4 до провадження в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року та призначено її розгляд в цій частині у судовому засіданні на 06.09.2016 року о 10 год. 20 хв.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, з огляду на таке.

Положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Статтею 91 ГПК України визначено коло осіб, що мають право апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду, якими є сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до частини 6 статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, право на апеляційне оскарження рішення (ухвали) суду першої інстанції, яке не набрало законної сили, мають сторони у справі, прокурор, а також особи, які не були залученні до участі у справі, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо стосується їх прав та обов'язків.

Відтак, судом апеляційної інстанції має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення місцевим господарським судом є скаржник, або у мотивувальній частині оскаржуваного рішення повинні міститися висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із визначеного пунктом 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, права кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги

Положеннями статті 1 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, яка застосовується в процедурі банкрутства боржника на стадії розпорядження майном у даній справі, передбачено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 5 Закону про банкрутство, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство).

Пунктом 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

З'ясовуючи наявність правового зв'язку між ОСОБА_4 та учасниками провадження у справі №904/9154/15, апеляційний суд встановив, що скаржником не надано доказів прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Хімпроменерго", що володіють більш як половиною статутного капіталу підприємства-боржника, рішення щодо уповноваження ОСОБА_4 на представництво інтересів учасників товариства під час провадження у даній справі, що підтверджувало б його статус як учасника провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" з правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі судових рішень.

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи скаржника про порушення його прав, як учасника боржника з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, ухвалою місцевого господарського суду від 29.10.2015 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" з посиланням на обставини невідповідності вимог ініціюючого кредитора поняттю безспірних вимог в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство, не можуть вважатися належним обґрунтуванням права ОСОБА_4 на апеляційне оскарження відповідно до статті 91 ГПК України, у зв'язку з чим припинив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з такими висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що засновниками (учасниками) ТОВ "Хімпроменерго" є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 із рівними частками (по 50%) у статутному капіталі товариства в розмірі 2 659 735, 88 грн. (том 1, а.с. 43).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначив, що порушення щодо ТОВ "Хімпроменерго" провадження у справі про банкрутство оскаржуваною ухвалою від 29.10.2015 року стосується його прав та обов'язків як учасника товариства-боржника, так як інший учасник товариства - ОСОБА_9 через процедуру банкрутства ТОВ "Хімпроменерго", ініційовану її родичем ОСОБА_5 на підставі судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів, яке на момент проведення у даній справі підготовчого засідання не набрало законної сили, а пізніше було скасовано в апеляційному порядку, має намір незаконно продати активи боржника та позбавити скаржника його частки у статутному капіталі (том 1, а.с. 77).

Також, скаржник зазначив про неможливість скликання зборів засновників для обрання представника засновників у справу про банкрутство, оскільки ОСОБА_9 відмовляється з'явитися на збори, а відповідно до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) для проведення зборів засновників вимагається присутність учасників, які володіють більше 50% голосів, що унеможливлює проведення зборів учасників без участі в них ОСОБА_9, оскільки жоден з учасників не володіє часткою, яка перевищує 50% голосів.

Отже, заявник апеляційної скарги доводить порушення іншим учасником товариства його корпоративних прав щодо можливої участі у зборах засновників та представництва засновників у справі про банкрутство, що має наслідком обмеження його прав в управлінні боржником та обґрунтовує право скаржника на судовий захист, зокрема, шляхом звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду про порушення справи про банкрутство щодо товариства, учасником якого із часткою 50% він є.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до Постанов №15/014 від 21.01.2015 року у справі №911/2089/14 та №15/128 від 01.07.2015 року у справі №911/2435/14 у подібних правовідносинах.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про невідповідність висновків апеляційного суду вимогам статті 1 Закону про банкрутство, статті 60 Закону України "Про господарські товариства", статтям 91, 93 ГПК України та необхідність у спірному випадку застосування прямих норм Конституції України (статей 55, 129) для забезпечення права на апеляційне оскарження учаснику товариства, корпоративні права якого порушено.

З огляду на зазначене, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року слід скасувати, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 від 25.01.2016 року на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року з матеріалами справи №904/9154/15 передати до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 року у справі №904/9154/15 скасувати.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 від 25.01.2016 року на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року з матеріалами справи №904/9154/15 передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.В. Білошкап

О.С. Удовиченко