ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 910/28084/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Нєвсєтової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 08.02.2016 р. (суддя Мудрий С.М.)та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. (судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В., Верховець А.А.)у справі№910/28084/14 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська Агрохімічна Компанія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:1.ОСОБА_1; 2.ОСОБА_2; 3.ОСОБА_3; 4.ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:5.Публічне акціонерне товариство "Златобанк"провизнання договору купівлі-продажу недійсним за участю представників: від позивачане з'явились від відповідача Радзієвська О.Є., довіреність б/н від 30.03.2015 р.від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. не з'явились 2. ОСОБА_7, довіреність №605 від 17.12.2014 р. 3. не з'явились 4. не з'явилисьвід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 5. не з'явилисьВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. у справі №910/28084/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 р., відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агрохімічна компанія" (далі - ТОВ "Українська агрохімічна компанія") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" (далі - ТОВ "Вассма Рітейл") про визнання договору купівлі-продажу будинку контори б/н від 15.12.2011 р. недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2015 р. у справі №910/28084/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. скасовано. Справу №910/28084/14 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2016 р. у справі у справі №910/28084/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку контори літ. А-3, загальною площею 1511,7 кв.м (згідно технічного паспорту) б/н від 15.12.2011 р., укладений між ТОВ "Українська агрохімічна компанія" в особі ОСОБА_8 та ТОВ "Вассма Рітейл" в особі ОСОБА_9

Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій обґрунтовано доведеністю факту укладення оспорюваного договору від імені ТОВ "Українська агрохімічна компанія" не уповноваженою на це особою.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами, ТОВ "Вассма Рітейл" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2016 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В своїй касаційній скарзі заявник посилається на невірне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.11.2016 р. справу №910/28084/14 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5668 від 17.11.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/28084/14 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я, Корнілова Ж.О. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.11.2016 р.).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Корнілова Ж.О., касаційну скаргу ТОВ "Вассма Рітейл" прийнято до провадження, та призначено її розгляд у судовому засіданні на 05.12.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5993 від 05.12.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Корнілової Ж.О. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/28084/14 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я, Нєсвєтова Н.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.12.2016 р.).

В судове засідання 05.12.2016 р. з'явились представники відповідача та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Представники позивача, третіх осіб 1,3,4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників, учасників судового процесу, які не з'явились в судове засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору, що розглядається в межах даної судової справи, є визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р.

За умовами вказаного договору ТОВ "Українська агрохімічна компанія" (продавець) зобов'язалось передати будинок контори (далі - нерухоме майно) у власність ТОВ "Вассма Рітейл" (покупець), а покупець зобов'язався прийняти нерухоме майно у власність і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Договір купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р. від імені продавця підписано ОСОБА_8 - представником за довіреністю, а від імені покупця - директором ОСОБА_9

З п. 1.8 спірного договору вбачається, що продавець повідомив покупця про згоду учасників ТОВ "Українська Агрохімічна Компанія" на відчуження відповідного нерухомого майна, що оформлено протоколом зборів учасників позивача №02/10-01 від 02.10.2009 р.

Попередніми судовим інстанціями досліджено зміст та форму оспорюваного договору, у зв'язку з чим зроблено висновок, що відповідно до приписів ст.ст. 640, 657 Цивільного кодексу України даний договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації, а саме: 15.12.2011 р.

Разом з цим, на думку позивача, договір купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р. не відповідає приписам ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки даний договір:

- підписаний сторонами за відсутності вільного волевиявлення учасників господарського товариства;

- від імені ТОВ "Українська агрохімічна компанія" підписаний особою з порушенням обов'язків щодо представництва;

- укладений в результаті зловмисної домовленості керівників покупця та продавця;

- не був спрямований на одержання ТОВ "Українська агрохімічна компанія" прибутку, що свідчить про його укладення на вкрай невигідних умовах.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ст. 215 вказаного кодексу закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Вказане, зокрема, роз'яснено в абз. 4 пп. 2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р.

Зважаючи на наведене, вирішуючи спір, що виник між сторонами справи №910/28084/14, господарські суди попередніх інстанцій керувались наступним.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Даний припис викладено в ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Положеннями ст. 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 145 Цивільного кодексу України, з якою кореспондуються приписи частини 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства", передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно ч.ч. 1 - 2, 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним законом та установчими документами.

Поряд з цим, в ст. 143 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" унормовано, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який, зокрема, має містити відомості про склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень.

З наявних в матеріалах справи копій статуту позивача вбачається, що вищим органом ТОВ "Українська агрохімічна компанія" є збори його учасників. Виконавчим органом товариства є директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю суб'єкта господарювання у межах своєї компетенції (п. п. 9.1, 9.8 статуту, в редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного договору).

При цьому, до виключної компетенції зборів учасників ТОВ "Українська агрохімічна компанія" серед іншого належить надання згоди на укладення директором товариства угод та договорів, що стосуються відчуження та передачі у заставу (іпотеку) основних засобів, що належать товариству, а також на укладення договорів поруки на користь третіх осіб. Вказане викладено в пп. "м" п. 9.7. статуту позивача у відповідній редакції.

Таким чином, директор ТОВ "Українська агрохімічна компанія" не був наділений компетенцією вчиняти будь-який із вищевказаних правочинів без згоди загальних зборів учасників товариства.

Одночасно, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на момент вчинення договору купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р. директором ТОВ "Українська агрохімічна компанія" був ОСОБА_12

Рішенням загальних зборів ТОВ "Українська агрохімічна компанія", оформленим протоколом № 02/10-01 від 02.10.2009 р. ОСОБА_12, як директору товариства, надано повноваження на укладання та підписання від імені товариства угод та договорів, що стосуються відчуження (продажу), передачі у заставу (іпотеку) основних засобів, в тому числі, але не обмежуючись, нерухомого майна, земельних ділянок, що належать позивачу, а також договорів поруки на користь третіх осіб на період з 03.10.2009 р. по 01.03.2012 р. включно, а також надано керівнику право визначати на власний розсуд ціну та умови таких угод і договорів. Продаж основних засобів повинен вчинятись не нижче, ніж за їх балансовою вартістю.

Однак, у своєму позові ТОВ "Українська агрохімічна компанія" вказує на незаконність рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 02/10-01 від 02.10.2009 р.

Дана позиція позивача, зокрема, підтверджується встановленим в постанові Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 р. у справі №910/12493/14 фактом недійсності рішення загальних зборів учасників ТОВ "Українська агрохімічна компанія" від 02.10.2009 р., оформленого протоколом №02/10-01, який, в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, має преюдиційне значення для даної справи та не підлягає повторному доказуванню.

Враховуючи викладене, місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку, що директор ТОВ "Українська агрохімічна компанія" ОСОБА_12 не мав достатнього обсягу повноважень на вчинення (підписання від імені позивача) оспорюваного договору, а, отже, і не міг надати відповідні повноваження ОСОБА_8, оскільки згідно ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

За висновками попередніх судових інстанцій вказане свідчить про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р. через його укладення з порушенням приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає наведений висновок місцевого та апеляційного господарських судів обґрунтованим, а прийняті ними судові рішення про задоволення заявленого у справі №910/28084/14 позову законними.

Крім того, судова колегія господарського суду касаційної інстанції погоджується з викладеною в оскаржуваному рішенні та постанові позицією попередніх судових інстанцій щодо недоведеності позивачем існування зловмисної змови між керівниками продавця та покупця за оспорюваним договором, а також щодо відсутності в матеріалах справи доказів подальшого належного схвалення даного правочину його сторонами.

Таким чином, зважаючи на те, що висновки місцевого та апеляційного господарських судів про юридично значиму поведінку сторін справи, відповідають дійсності, ґрунтуються на матеріалах справи та не суперечать приписам законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів.

При цьому, касаційна скарга залишається без задоволення, оскільки Вищий господарський суд України визнає, що рішення господарських судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд поданої ним касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2016 р. у справі №910/28084/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Н.М. Нєсвєтова