Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 05.12.2016 року у справі №910/18188/16 Постанова ВГСУ від 05.12.2016 року у справі №910/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 910/18188/16

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Могила С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на ухвалугосподарського суду міста Києва від 05.10.2016 р. (суддя Бондарчук В.В.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. (судді: Яковлєв М.Л., Чорна Л.В., Разіна Т.І.) у справі№910/18188/16 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД КОММОДІТІ" до1.Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРОІЛ" провизнання недійсним рішення тендерного комітету за участю представників: від позивача Приходько Я.М., довіреність б/н від 24.05.2016 р.від відповідача 1 Ковтонюк Ю.А., довіреність №1289 від 08.11.2016 р.від відповідача 2 не з'явилисьВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД КОММОДІТІ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРОІЛ" про:

- визнання незаконними та скасування рішення тендерного комітету Філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про проведення відкритих торгів на закупівлю товару: код ДК 19.20.2 паливо рідинне та газ; оливи мастильні (код ЄЗС 09211000-1 Мастильні оливи та мастильні матеріали) та про затвердження тендерної документації, оформлені протоколами тендерного комітету та опубліковані в електронній системі закупівель 24.06.2016 р. за ідентифікатором №UA-2016-06-24-000496-с;

- визнання незаконними та скасування результатів проведення процедури відкритих торгів на закупівлю товару: код ДК 19.20.2 - паливо рідинне та газ; оливи мастильні (код ЄЗС 09211000-1 Мастильні оливи та мастильні матеріали) (оголошення про проведення відкритих торгів №UА-2016-06-024-000496-с, опубліковане в електронній системі закупівель 24.06.2016 р.);

- визнання недійсним договору поставки №ЦЗВ-14-03216-01 від 26.09.2016 р., укладеного між Філією "Центр забезпечення виробництва", що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРОІЛ" за результатами торгів №UА-2016-06-24-000496-с.

Одночасно з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД КОММОДІТІ" було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову №03-10/16-10 від 03.10.2016 р.

У вказаному клопотанні позивач просив місцевий господарський суд заборонити відповідачу 1 та відповідачу 2 вчиняти дії, спрямовані на виконання умов договору поставки №ЦЗВ-14-03216-01 від 26.09.2016 р., зокрема - поставляти, приймати та оплачувати товар, найменування, марка і кількість якого встановлені зазначеним договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2016 р. порушено провадження у справі №910/18188/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2016 р. у справі №910/18188/16 задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, заборонено відповідачам вчиняти вищевказані дії, тобто виконувати договір поставки №ЦЗВ-14-03216-01 від 26.09.2016 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2016 р. залишено без змін.

Місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку про обґрунтованість та адекватність заявлених позивачем заходів забезпечення позову.

Не погодившись з прийнятими попередніми судовими інстанціями судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2016 р.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій чинних правових норм, що регулюють порядок вирішення питання про можливість вжиття заходів до забезпечення позову.

За протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.11.2016 р. справу №910/18188/16 передано колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Корнілова Ж.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 р., колегією суддів у складі: Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Корнілова Ж.О., касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 05.12.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5988 від 05.12.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Корнілової Ж.О. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/18188/16 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я, Могил С.К. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.12.2016 р.).

До початку судового розгляду позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказав на її необґрунтованість.

В судове засідання 05.12.2016 р. з'явились представники позивача, та відповідача 1.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача 2.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналогічні положення закріплено в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 р.

Так, п.п. 1, 3 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З наведеного вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.

Предметом судового розгляду у даній справі в тому числі є вимога позивача до відповідачів про визнання недійсним договору поставки №ЦЗВ-14-03216-01 від 26.09.2016 р., укладеного між відповідачами.

Зважаючи на це, та враховуючи визначені чинним законодавством (зокрема, ст. 216 Цивільного кодексу України) наслідки недійсності правочину, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що вчинення відповідачами дій спрямованих на виконання оспорюваного договору не матиме впливу на можливість захисту права позивача обраним ним способом, а, отже, і не може ускладнить виконання рішення суду в майбутньому у разі задоволення позову.

Таким чином, у даному випадку застосовані попередніми судовими інстанціями заходи забезпечення позову не відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вжиті.

Крім того, з оскаржуваних судових рішень не вбачається, з існуванням яких саме фактичних обставин позивач пов'язує необхідність застосування відповідних заходів забезпечення позову.

Наведене свідчить про безпідставність та необґрунтованість застосування обраних місцевим та апеляційним господарськими судами заходів забезпечення позову.

При цьому, також слід прийняти до уваги викладені в касаційні скарзі доводи про негативний вплив наслідків вжиття заходів забезпечення позову на господарську діяльність відповідачів.

Як передбачено ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові акти підлягають скасуванню. При цьому, в задоволенні заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2016 р. у справі №910/18188/16 скасувати.

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД КОММОДІТІ" про забезпечення позову, а саме: заборону Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариству з обмеженою відповідальністю "MIPOIЛ" вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов договору поставки №ЦЗВ-14-03216-01 від 26.09.2016 р., зокрема, поставляти, приймати та оплачувати товар, найменування, марка і кількість якого встановлені зазначеним договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД КОММОДІТІ" (51934, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, проспект Аношкіна, буд. 80/1, кв. 24, 41, 42, код ЄДРПОУ 30536344) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815) в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, код ЄРПОУ 40081347) 1 378 грн. 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 1 378 грн. 00 коп. за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

С.К. Могил

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст