ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 904/1149/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Малетича М.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргидержавного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.16 у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/1149/16за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Жук і партнери"додержавного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат",третя особа, позивача: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Геоаспект",простягнення 1 283 710,54грн.

за участі представників сторін:

від позивача - Антонов Д.А.,

від відповідача - Левченко І.А.,

У С Т А Н О В И В:

13.08.2012 між державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Геоаспект" (виконавець) було укладено договір №768/06 про створення (передачу) науково-технічної продукції, за яким виконавець зобов'язався виконати у 2012 році науково-технічну продукцію "Дослідження та геолого-економічна оцінка залишкових запасів Ватутінського, Мічурінського і Центрального родовищ з метою їх перезатвердження в Державній комісії по запасах України", а замовник - прийняти і сплатити виконану продукцію.

Згідно пункту 2.1. договору (у редакції додаткової угоди №1) сума договору, відповідно до протоколу договірної ціни та кошторису, складає 620 416,67грн.

Відповідно до п.1.3. договору остаточний термін здачі робіт - 25.12.2012. Договір вважається виконаним, якщо замовник прийняв за актом здачі-приймання створену продукцію, яка оформлена документально згідно вимог нормативних актів (за технічним регламентом) чинного законодавства України (п.1.4. договору).

Виконуючи свої договірні зобов'язання, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Геоаспект" здали, а ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" прийняли науково-технічну продукцію, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання науково-технічної продукції, накладними на передачу геологічних матеріалів. Відтак загальна вартість створеної та переданої за актами №№1-6 науково-технічної продукції склала 620 416,67грн.

06.06.2013 та 09.07.2014 ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" направили ТОВ "НВП Геоаспект" листи №06-02/4333 та №06-02/4805, якими повідомили, що питання погашення заборгованості за виконані роботи буде вирішено після затвердження плану та наявності фінансування.

12.11.2015 між ТОВ "Юридична фірма "Жук і партнери" та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Геоаспект" було укладено угоду №48/15 про заміну кредитора (відступлення права вимоги), відповідно до якої останні відступають новому кредитору - ТОВ "ЮФ "Жук і партнери" належне їм право вимоги за договором №768/06 від 13.08.2012, укладеним між первісним кредитором і ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

У відповідності до умов п.п.4.1, 4.2. зазначеної угоди ТОВ "НВП Геоаспект" передали ТОВ "ЮФ "Жук і партнери" оригінали та копії документів, що стосуються права вимоги до боржника.

13.11.2015 новий кредитор - ТОВ "Юридична фірма "Жук і партнери" у зв'язку з набуттям права вимоги від первісного кредитора, направили ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Геоаспект" вимогу про сплату заборгованості у сумі 744 500,00грн, яку останні заперечили із посиланням на неврахування зменшення суми договору до 620 416,67грн.

20.01.2014 ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" листом №06-02/501 повідомили ТОВ "НВП "Геоаспект" про відсутність бюджетного фінансування та можливості розрахунку за договором від 13.08.2012 року №768/06.

Посилаючись на порушення ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" своїх договірних зобов'язань щодо сплати суми договору №768/06 від 13.08.2012, ТОВ "Юридична фірма "Жук і партнери" звернулися до суду з позовними вимогами про стягнення суми переданої науково-технічної продукції у розмірі 635 694,61грн., 56 839,69грн. 3% річних, 430 437,46грн. інфляційних втрат, 116 240,18грн. пені та 44 498,60грн. штрафу.

07.06.2016 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (судді Мартинюк С.В., Золотарьова Я.С., Рудь І.А.), залишеним без змін 29.09.2016 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Дмитренко Г.К., Джихур О.В., Іванов О.Г.) позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Юридична фірма "Жук і партнери" 620 416,67грн. основного боргу, 52 417,95грн. 3% річних, та 430 437,46грн. інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовані помилковістю вимог заявника у частині основного боргу, невірним розрахунком 3% річних, та відсутністю підстав для стягнення штрафу.

У касаційній скарзі ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати ухвалені у справі постанову та рішення у частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог у повному обсязі. При цьому заявник зазначав, що висновки судів обох інстанцій з приводу переривання строків позовної давності є помилковими, оскільки лист від 09.07.2014 №06-02/4805 від їхнього імені підписано ОСОБА_6, як не уповноваженою на це особою.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги і залишення без змін постанови та рішення виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, предметом оскарження у ній є стягнення заборгованості за договором №768/06 від 13.08.2012, та нарахованих на цю суму 3% річних і інфляційних нарахувань.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору та положення вищенаведеного законодавства, узявши до уваги факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання, що не спростовувалось останнім, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для стягнення боргу у сумі 620 416,67грн., 3% річних у сумі 52 417,95грн., та збитків від індексу інфляції у сумі 430 437,46грн.

При цьому, задовольняючи зазначені вимоги, суди обох інстанцій вірно виходили із того, що у матеріалах справи є докази, зокрема довіреність №18/10584 від 09.11.2011 та витяг з ЄДРПОУ, які свідчать про те, що представник державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_6, який також підписав і договір №768/06 від 13.08.2012, мав відповідні повноваження. Тому застосовуючи положення ч.1 ст.264 ЦК України, урахувавши наявні у матеріалах справи листи відповідача, попередні судові інстанції дійшли обгрунтованих висновків про переривання строків позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості, виходячи з чого правомірно стягнули суму основного боргу, а також 3% річних і втрати від інфляції, здійснивши перерахунок останніх двох сум за період з 20.02.2013 по 15.12.2015.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками господарських судів, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.16 у справі №904/1149/16 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяМ.М. Малетич