ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 923/1735/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Кондратової І.Д. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016за заявою про у справі за позовомМіського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" розстрочку виконання рішення суду №923/1735/15 господарського суду Херсонської області Публічного акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"доМіського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"простягнення 5 731 002,72 грн. за участю представників сторін:

позивача: Заболотний М.В.,

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.12.2015 у справі №923/1735/15 позовні вимоги задоволено: стягнуто з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 800793,74 грн основного боргу по оплаті за реактивну електроенергію за 2014 p., 41725,49 грн пені за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії, 26470,20 грн з урахуванням 3 % річних за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії, 436438,01 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії, 831871,54 грн пені за несвоєчасну сплату зобов'язань по активній електроенергії, 174143,39 грн з урахуванням 3% річних за несвоєчасну сплату зобов'язань по активній електроенергії, 2329975,67 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції за несвоєчасну сплату зобов'язань по активній електроенергії; 69621, 27 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 у справі №923/1735/15 рішення Господарського суду Херсонської області від 29.12.2015 у справі №923/1735/15 змінено, викладено пункти 1 (один) і 2 (два) його резолютивної частини в наступній редакції: "1. Позов публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" задовольнити частково. 2. Стягнути з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго": 800793,74 грн - основного боргу по оплаті за реактивну електроенергію за 2014 рік; 135674,13 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату боргу по активній електроенергії за період з 31.01.2014 по 01.09.2015; 26470,20 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії за період з січня 2014 р. по грудень 2014 р., включно; 2 329975,67 грн - інфляційних збитків за прострочення плати за активну електроенергію за періоди з січня 2014 р. по серпень 2015 р. включно; 436388,14 грн - інфляційних збитків за прострочення плати за реактивну електроенергію за періоди 2014 р.; 372588,77 грн - пені за прострочення оплати за активну електроенергію; 20862,73 грн - пені за прострочення оплати за реактивну електроенергію; 67743,67 грн - часткове відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції"; в решті частини рішення Господарського суду Херсонської області від 29.12.2015 у справі №923/1735/15 (пункт третій резолютивної частини рішення) - залишено без змін.

На виконання вказаної постанови Господарським судом Херсонської області 22.04.2016 видано відповідні накази.

28.04.2016 міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою, в якій просило розстрочити виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 по стягненню заборгованості в розмірі 3885403,12 грн на 2 роки рівними частинами.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.05.2016, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 у справі №923/1735/15 частково задоволено заяву відповідача від 28.04.2016 про розстрочку виконання рішення по справі №923/1735/15 ; розстрочено на 12 місяців виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016, залишку заборгованості у розмірі 3 885 403,12 грн за наказом, виданим 22.04.2016 у справі №923/1735/15 про стягнення з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 800793,74 грн основного боргу по оплаті за реактивну електроенергію за 2014; 135674,13 грн 3% річних за несвоєчасну сплату боргу по активній електроенергії за період з 31.01.2014 по 01.09.2015; 26470,20 грн з урахуванням 3 % річних за несвоєчасну сплату боргу по реактивній електроенергії за період з січня 2014 по грудень 2014 включно; 2329975,67 грн інфляційних збитків за прострочення плати за активну електроенергію за періоди з січня 2014 р. по серпень 2015 р. включно; 436438,14 грн інфляційних збитків за прострочення плати за реактивну електроенергію за періоди 2014 р.; 372588,77 грн пені за прострочення оплати за активну електроенергію; 20862,73 грн пені за прострочення оплати за реактивну електроенергію; 67743,07 грн часткове відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, на дванадцять місяців шляхом щомісячного стягнення по 323 738, 59 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 та ухвалу місцевого суду від 10.05.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення і зміну способу виконання рішення, господарський суд має врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, та враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, чинне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення, заявник посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, збитковість його діяльності на даний час, несвоєчасність розрахунків абонентів водоканалу за надані послуги, існування дебіторської заборгованості та заборгованості по податкам та зборам. Крім того, заявник зазначає про те, що діючі тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення для населення, затверджені постановою НКРЕ України, не покривають собівартість зазначених послуг, при цьому борг державного бюджету по відшкодуванню різниці в тарифах перед підприємством відповідача складає 58 312 046,49 грн, проте за таких умов ним здійснюються періодичні розрахунки з позивачем за договором про постачання електричної енергії №591 від 14.05.2003. Доводи відповідача, викладені у заяві про надання розстрочки, підтверджені поданими до заяви документами, які знаходяться в матеріалах даної справи.

Місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, ухвалюючи рішення про надання відстрочки виконання рішення, врахував наведені відповідачем доводи, визнав їх винятковими та такими, що надавали право на розстрочку виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищевикладені обставини та враховуючи докази надані відповідачем на підтвердження підстав для розстрочки виконання судового рішення, а також суспільне значення підприємства, яке є комунальним підприємством і його діяльність спрямована на задоволення суспільних потреб, а також те, що відповідачем частково погашено борг по сплаті електроенергії за договором №591 від 14.05.2003, який був предметом розгляду у даній справі , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що заявником доведено наявність у нього конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 у справі № 923/1735/15 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді: І. Вовк І. Кондратова