ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 921/1398/14-г/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Воліка І.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю "Акція"

на постанову Львівського апеляційного

господарського суду

від 28.05.2015 року

у справі № 921/1398/14-г/17

господарського суду Тернопільської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акція"

до Приватного підприємства

"Агентство Тернопільських новин"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача ОСОБА_4

про визнання опублікованої інформації недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право; зобов'язання відповідача спростувати викладені відомості; стягнення компенсації за спричинену шкоду в сумі 90 000 грн.

за участю представників:

позивача - Виннічика І.М.

відповідача - не з"явились

третьої особи - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акція" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Агентство Тернопільських новин" про визнання інформації, надрукованої в тижневику "Номер один" від ІНФОРМАЦІЯ_1 року НОМЕР_1 (НОМЕР_2) в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2", стосовно згадувань ТОВ "Акція" в ключі рейдерів та зв"язків з фізичною особою ОСОБА_7, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право товариства на недоторканість ділової репутації; зобов'язання відповідача спростувати викладені відомості у вищезазначеному тижневику; стягнути з відповідача компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 90 000 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, зокрема, пункт 2 прохальної частини позову, та просив суд зобов'язати Приватне підприємство "Агентство Тернопільських новин" за власний рахунок опублікувати спростування недостовірної інформації, надрукованої в тижневику "Номер один" від ІНФОРМАЦІЯ_1 року НОМЕР_1 (НОМЕР_2) в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" тим же шрифтом, на тому ж місці шпальти, де містилась стаття, що спростовується, під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3" і помістити у запланованому найближчому випуску тижневика "Номер один" після набрання рішенням законної сили.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.03.2015 р. (суддя Андрусик Н.О.) позов задоволено частково; визнано недостовірною інформацію, опубліковану в тижневику газеті "Номер один" від ІНФОРМАЦІЯ_4. НОМЕР_3 (НОМЕР_2) на сторінці 8-9 стосовно згадувань ТОВ "Акція" в ключі рейдерів, з приводу оцінки вартості придбаних будівель оздоровчо-розважального комплексу "Алігатор" (літ. "О", "А", "Б", "Л" 3-5 поверхи, "Н", "З"), що знаходяться в м. Тернополі, АДРЕСА_2 та відсутності юридичної особи - ТОВ "Акція" за місцем реєстрації: м. Київ, АДРЕСА_3; зобов'язано Приватне підприємство "Агентство Тернопільських новин" спростувати недостовірну інформацію, викладену в статті "ІНФОРМАЦІЯ_5", опублікованій в НОМЕР_1(НОМЕР_2) тижневика "Номер один" від ІНФОРМАЦІЯ_6 року стосовно згадувань ТОВ "Акція" шляхом публікації, після набрання судовим рішенням законної сили у запланованому найближчому випуску тижневика "Номер один" тексту спростування (тим же шрифтом, на тому ж місці шпальти як у статті) під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3" щодо інформації, викладеній у п. 2 даного рішення; в частині позовних вимог щодо стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду в сумі 90 000 грн. провадження у справі припинено; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року (судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Кузь В.Л.) рішення суду першої інстанції скасовано; в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "Акція" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення вимог процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції. Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Згідно частини 1 статті 201 Цивільного кодексу України цього ж Кодексу особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до статті 277 цього ж Кодексу фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила, і у такий же спосіб, у який вона поширена.

За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.

В абз. 1, 2 пп. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд скасував судовий акт місцевого господарського суду та відмовив в задоволенні позову, посилаючись на неправильність визначення судом першої інстанції суб'єктного складу даних правовідносин, оскільки належним відповідачем у даній справі має бути фізична особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, в той час як позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом і суд не вправі залучати відповідну фізичну особу відповідачем у справі, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи.

Встановивши обставини щодо авторства ОСОБА_4 надрукованої ІНФОРМАЦІЯ_1 року у НОМЕР_1(НОМЕР_2) у тижневику "Номер один" статті "ІНФОРМАЦІЯ_5", апеляційна інстанція послалась на укладений 03.12.2013 року між Фізичною особою ОСОБА_4 (автором) та Приватним підприємством "Агентство Тернопільських новин" (видавцем) авторський договір на використання твору № 020/13 (договір), згідно якого автор надає видавцю безоплатно невиключне право на використання письмового твору "ІНФОРМАЦІЯ_7" (твір). Відповідно до умов цього договору автор надає видавцю право на використання твору, зокрема, шляхом опублікування його в газеті-тижневику "Номер один" українською мовою. Автор заявляє, зокрема, що він є автором твору, а даний твір не був раніше опублікований в будь-якому іншому виданні до публікації його даним видавцем.

Таким чином, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність участі у даному спорі автора публікації, як відповідальної особи, який розмістив недостовірну інформацію, оскільки згідно п. 6.1. вказаного договору видавець не несе відповідальності за достовірність даних, наведених у творі. Автор твору у повному обсязі відповідає за зміст та гарантує видавцю, що інформація у творі отримана ним відповідно до чинного законодавства України.

Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, враховуючи наступне.

Згідно пп. 4, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" та пп.5, 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 року №01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа, як учасник суспільних відносин. Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Під поширенням інформації розуміється розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації (ч. 4 ст. 14 Закону України "Про інформацію").

Вирішуючи зазначений спір, місцевим господарським судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в тижневику "Номер один" НОМЕР_1 (НОМЕР_2) надруковано статтю "ІНФОРМАЦІЯ_5", в якій описано рейдерське захоплення нерухомості ТОВ "Алігатор" та ТОВ "Алігатор-2", зокрема, зазначено, що "Алігатор" продали підставній київській фірмі "Акція", яка за вказаною у реєстрі, як офіційне місцезнаходження, адресою не знаходиться. Засновником тижневика "Номер один" є Приватне підприємство "Агентство Тернопільських новин".

З врахуванням того, що вказані в публікації факти не відповідають дійсності, ТОВ "Акція" звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Агентство Тернопільських новин" про спростування недостовірної інформації, яка викладена у статті "ІНФОРМАЦІЯ_5". Також позивач просив зобов'язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію, опубліковану у тижневику "Номер один" "Номер один" від ІНФОРМАЦІЯ_1 року НОМЕР_1 (НОМЕР_2) в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" тим же шрифтом, на тому ж місці шпальти, де містилась стаття, що спростовується, під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3" і помістити у запланованому найближчому випуску тижневика "Номер один"; стягнути компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 90000 грн.

При цьому, позивачем зазначено, що TOB "Акція" зареєстроване як юридична особа з 16.02.2001р. в м. Києві по вул. Інститутській, 12-А і протягом багатьох років здійснює свою господарську діяльність в м. Києві та інших регіонах України. Підприємство з 2001р. зареєстровано в ДПІ Печерського району м. Києва, органах пенсійного фонду, статистики. TOB "Акція" належним чином здійснює платежі до бюджетів різних рівнів, а також своєчасно здає звітність до податкових, інших державних контролюючих органів. Будь-які порушення чинного законодавства під час ведення господарської діяльності за понад 14 років роботи зі сторони TOB "Акція" відсутні. За вказаною адресою знаходяться керівні органи товариства і державним реєстратором підтверджено відомості щодо місцезнаходження керівника товариства - ОСОБА_8, відомості щодо засновників, розміру статутного фонду, тощо. Відтак, твердження про "підставну фірму" та відсутність її за офіційним місцезнаходженням не відповідає дійсності.

Також в статті вказано: «Було би зрозуміло, якби комплекс був реалізований за реальною вартістю. Тоді банк забрав би своїх 25 мільйонів кредиту, а решту повернув моїй сім'ї. Або ж повернув кошти своїм вкладникам, які постраждали в період кризи. Але ж ні: «БІГенергія» просто певним чином передає активи «Укрінбанку», той продає усе заставне майно за вдвічі заниженою ціною і воно опиняється у приватних руках.».

За твердженням позивача TOB «Акція» з 2010 по 2013 роки придбано на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна декілька об'єктів нерухомості в м. Тернополі, в тому числі будівлі оздоровчо-розважального комплексу, готелів та адмінспоруд, що знаходяться за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5, що належали ТОВ «Алігатор» та ТОВ «Алігатор-2». Дана реалізація нерухомого майна проводилася органами ДВС на виконання рішень судів щодо стягнення із зазначених юридичних осіб значних сум непогашених кредитів на користь ВАТ Банк «Біг Енергія».

Відповідно до протоколів проведення прилюдних торгів та актів про проведення публічних торгів, TOB «Акція», як переможець торгів повністю сплачено кошти за придбане майно та оформлено право власності на об'єкти нерухомості за адресою: м.Тернопіль, АДРЕСА_4, а саме: будівлю оздоровчо-розважального комплексу (літера "О"), будівлі готелів (літера "Б", літера "А", літера "JI"-3,4,5 поверхи), адмінбудівлю (літера "Н") та інші будівлі (літера "З", літера "Л" - 1 поверх), що підтверджується рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.03.2013р. у справі №921/61/13-г, рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.07.2013р. у справі № 921/649/13-г/6, рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 921/767/13-г/11 від 07.10.2013р., постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 921/767/13-г/11 від 23.01.2014 р., постановою Вищого господарського суду України у справі №921/767/13-г/11 від 11.08.2014р. (будівля під літерою „Л"-3, 4, 5 поверхи).

В даний час ТОВ "Акція" є власником придбаного майна і, відповідно до вказаних судових рішень, ПАТ «Укрінбанк» не було власником активів TOB «Алігатор», не було стороною виконавчого провадження, не мало в заставі майна ТOB «Алігатор» і не брало участі у продажу нерухомості.

Також, на спростування відомостей про зв"язок TOB "Акція" з фізичною особою ОСОБА_7, позивач послався на інформацію, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, серії АГ №793681 від 26.03.2014 року щодо засновників TOB "Акція": ОСОБА_8, який проживає в м. Чернігові, розмір внеску до статутного фонду: 14 999 535 грн. та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Іс-Холдинг", код ЄДРПОУ 35276543, м. Івано-Франківськ, розмір внеску до статутного фонду: 465 грн. ОСОБА_7 не є власником TOB "Акція", не обирався до органу управління юридичної особи та не уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, тому твердження: "Однак торішні вибори до парламенту ОСОБА_7 програв, і його зацікавленість у розважальному комплексі (вірніше - його фінансуванні) зникла." та інші посилання на зв'язок TOB "Акція" з фізичною особою ОСОБА_7 не відповідають дійсності.

Позивач вважає, що поширена інформація є недостовірною, а її розповсюдження призводить до дискредитації, як господарюючого суб'єкта, так і працівників товариства. Поширення неправдивих чуток серед населення щодо діяльності товариства негативно впливає на його розвиток.

Заперечуючи проти позову, ПП "Агентство Тернопільських новин" зазначило про те, що вся спірна інформація є оціночним судженням. Автором публікації є саме ОСОБА_4, що підтверджується копією авторської угоди, з якої вбачається, що саме він несе відповідальність за всю інформацію, викладену у спірній статті. Відповідач вважає, що у статті викладені не фактичні твердження, а оціночні судження, які не можна перевірити на їх правдивість та достовірність.

В процесі розгляду справи ухвалою суду від 13.01.2015 року залучено до участі у справі в якості відповідача-2 ОСОБА_4, а в подальшому ухвалою від 05.03.2015 року за згодою позивача виключено з числа відповідачів та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечив та зазначив про оціночне судження відомостей, що містяться у зазначеній статті та власною думкою, що сформувалася на підставі масштабних порушень, допущених при здійсненні кримінального та виконавчого проваджень, і пов'язав їх з адміністративним впливом облдержадміністрації та її найближчого оточення (голови облдержадміністрації - ОСОБА_9, заступника -ОСОБА_10).

Вирішуючи зазначений спір, місцевий господарський суд вірно вказав на наявність підстав для спростування опублікованої інформації у зв"язку з наданням позивачем доказів щодо її недостовірності та порушення прав останнього.

При цьому, господарський суд послався на ст. 200 та ч. 3 ст. 277 ЦК України, згідно яких інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати тільки людині.

Статтею 94 цього ж Кодексу передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

У пункті 9 вищезазначеного Інформаційного листа ВГСУ вказано, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі, як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій і репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

В свою чергу, за приписами статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право: вільно збирати, зберігати використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Статтею 32 Конституції встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

В пункті 18 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред'явлений позов. Проте позивач має право подати докази невідповідності дійсності таких відомостей.

Місцевим господарським судом перевірено надані позивачем докази на спростування відомостей у опублікованій відповідачем статті та встановлено достовірність наступних обставин.

Повне найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Акція", місцезнаходження - м. Київ, Печерський район, АДРЕСА_3. Зазначена інформація є офіційною і достовірною відповідно до вимог статті 58 Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

При прийнятті рішень господарського суду у справах №921/61/13-г від 05.03.2013 р., №921/649/13-г/6 від 18.07.2013 р., №921/767/13-г/11 від 07.10.2013 року досліджено обставини, в тому числі щодо вартості реалізації ТОВ «Акція» нерухомого майна на прилюдних торгах, внесення оплати за придбане майно та встановлено правомірність проведення торгів, що відбулися 26.04.2013 року, щодо відчуження адмінбудівлі, загальною площею 77,5кв.м. та приміщень третього, четвертого та мансардного поверху приміщення під літ. «Л», переобладнаного під готель, загальною площею 723,7 кв.м.

20.09.2010 року за результатами проведення прилюдних торгів ТОВ "Акція" придбано у ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" будівлі оздоровчо-розважального комплексу під літерою "О", загальною площею 4570,1кв.м., що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 29, вартістю 6866350 грн. (за результатами проведення торгів), що підтверджується протоколом проведення прилюдних торгів № 21/131/10/І-1.

09.03.2011 р. за результатами проведення прилюдних торгів ТОВ "Акція" придбано у ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" будівлю готелю під літерою "А", загальною площею 373,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Тернопіль, вул. Гайова, 29, вартістю 905 030 грн., що підтверджується протоколом проведення прилюдних торгів № 21/001/11/І-1.

27.08.2012 р. за результатами проведення прилюдних торгів ТОВ "Акція" придбано у ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" будівлю готелю під літерою "Б", заг. площею 251,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 29, вартістю 491 760 грн., що підтверджується протоколом проведення прилюдних торгів № 21/068/12/і-І.

26.04.2013р. за результатами проведення прилюдних торгів ТОВ "Акція" придбано у ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" адмінбудинок під літерою "Н", заг. площею 77,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 29а, та третій, четвертий та мансардний поверхи приміщення під літ. «Л», загальною площею 723,7 кв.м., вартістю 166 489,55 грн., (приміщення під літ. «Н») та 1 444 025,32 грн. (за приміщення третього, четвертого та мансардного поверхів будівлі під літ. «Л»), що підтверджується протоколами проведення прилюдних торгів №№ 21/023/13/а-1, 21/023/13/а-2.

Також судами досліджувались обставини щодо проведення оцінки нерухомого майна на предмет правильності визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна; досліджено та надано оцінку правомірності діям працівників Другого відділу ДВС в частині опису, арешту й укладення договору про проведення оцінки третього, четвертого та мансардного поверхів будівлі під літ. «Л» та приміщення під літ. «Н» (ухвала по справі щодо розгляду скарги ТОВ «Алігатор» б/н від 15.02.2013 року на дії органу ДВС справа №3/14/5022-232/2012 від 01.08.2013 року).

Враховуючи, що всі вищеперелічені рішення господарського суду набрали законної сили в порядку ст. 85 ГПК України і на даний час є чинними, факти, встановлені судами під час розгляду цих справ не потребують доведення знову в силу положень ст. 35 ГПК України.

Відтак, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про недостовірність вміщених в статті відомостей щодо неправомірності відчуження майна ТОВ "Алігатор" та продажу його за заниженою ціною.

Разом з тим, доказів оціночної вартості аквапарку і нічного клубу понад 80 мільйонів відповідачем не надано. Також суду першої не надано доказів передання ВАТ Банк "БІГ-Енергія" активів ПАТ "Укрінбанк" та продажу останнім майна TOB «Алігатор» та TOB "Алігатор II".

З огляду на викладене, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача про те, що встановлена вище інформація про ТОВ "Акція" є недостовірною, шкодить його діловій репутації та формує у читачів негативне до нього ставлення.

Відповідно до частини другої статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно статті 277 цього ж Кодексу не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

В силу положень вказаної статті інформація про зв"язок ТОВ «Акція» в статті з фізичною особою ОСОБА_7 підставно визнана судом першої інстанції оціночними судженнями, яке не підлягають спростуванню.

Крім того, судом першої інстанції правильно вказано про суб"єктивність думки і неможливість бути предметом судового розгляду внаслідок відсутності підтверджуючих доказів висловлювання в опублікованій статті про те, що ОСОБА_7 у статті згадується як посадова особа - тимчасовий адміністратор банку «Біг енергія», зазначається про його намір балотуватися у народні депутати по північному виборчому округу Тернопільської області у 2012 році та про його зацікавленість мати бізнес на базі «Алігатора».

Судом також обгрунтовано зауважено, що дана інформація стосується не ТОВ «Акція», а ОСОБА_7 і не може розцінюватись як зв'язок з позивачем, що порочить ділову репутацію останнього.

Згідно ч. 7 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до пп. 24, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні, за необхідності, суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов'язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях -у запланованому найближчому випуску.

З врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість вимог позивача про зобов"язання відповідача спростувати недостовірну опубліковану інформацію у передбачений законом спосіб в тижневику в тижневику газеті "Номер один" від ІНФОРМАЦІЯ_4. НОМЕР_3 (НОМЕР_2) на сторінці 8-9 стосовно згадувань ТОВ "Акція" в ключі рейдерів, з приводу оцінки вартості придбаних будівель оздоровчо-розважального комплексу "Алігатор" та відсутності юридичної особи - ТОВ "Акція" за місцем реєстрації, відмовивши в спростуванні решти інформації, надрукованій в зазначеній статті.

Водночас, висновок місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині відшкодування позивачу моральної шкоди у заявленому розмірі в межах даної справи також грунтується на вимогах закону.

Так, статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За приписами пп. 9, 10, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Судовому захисту підлягають, зокрема, вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. У разі, якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у випадку неможливості розгляду справи без його участі.

Відповідно до статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно частини 1 статті 1 цього ж Кодексу підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі спори, суб"єктний склад яких відповідає приписам ст. 1 ГПК України.

Пунктом 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/676 від 12.11.2008 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами законодавства про інформацію" передбачено, що у випадку, коли автором статті, в якій викладено недостовірну інформацію, є фізична особа, господарський суд повинен припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням наведених норм законодавства та з огляду на необхідність залучення до участі у справі в якості відповідача автора оспорюваної позивачем статті, яким є фізична особа, спір про відшкодування моральної шкоди не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відтак, рішення місцевого господарського суду грунтується на всебічному, повному й об"єктивному розгляді всіх обставин справи, тоді як оскаржувану постанову не можна визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з одночасним залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акція" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року у справі № 921/1398/14-г/17 скасувати.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.03.2015 року у справі № 921/1398/14-г/17 залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємства "Агентство Тернопільських новин" (46008, Тернопільська обл,, м. Тернопіль, вул. Оболоня, 11, кв. 68, код ЄДРПОУ 33706065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акція" (01021, м. Київ, вул.Інститутська, 12-А, код 31305952) судовий збір у розмірі 852 (вісімсот п"ятдесят дві) грн. 60 коп. за розгляд касаційної скарги.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик І.М. Волік