ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 910/12/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Мачульський Г.М., Рогач Л.І.за участю представників: від позивача:не з'явився;від відповідача:Дейнека О.В., дов. №2-2016 від 15.12.2015р., Чепелянський В.Є., дов. №3-2016 від 15.12.2015р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р.у справі господарського суду№910/12/16 міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"простягнення грошових коштівВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р. у справі №910/12/16 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 251525,41грн. страхового відшкодування. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Також скаржником заявлено клопотання в порядку ст. 1211 ГПК України про зупинення виконання рішення місцевого господарського суду до закінчення касаційного провадження.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2016р. (головуючий суддя - Яценко О.В., судді - Фролова Г.М., Данилова М.В.) зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду. Задоволено вищезазначене клопотання в порядку приписів ст. 1211 ГПК України, зупинено виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016р. у справі №910/12/16 до закінчення касаційного провадження.

У зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В., розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.09.2016р. №08.03-04/4194 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №910/12/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2015р. вищезазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 03.10.2016р. №08.03-04/4752 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т.Б. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/12/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Мачульський Г.М., Рогач Л.І.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 04.10.2016р. представники відповідача підтримали вимоги касаційної скарги. Позивач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.10.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал страхування" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістик" (страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №373/14-Т/Ц1, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, в тому числі, транспортним засобом "Сканія", д.н.з. НОМЕР_1. Місце дії договору - Україна, СНД та Європа.

19.04.2015р. в Словацькій Республіці на автомобільній паркові між Крчавою та Вишнє Нємецке відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_6 припаркував автомобіль "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2, не забезпечивши при цьому нерухомість транспортного засобу, в результаті чого вказаний транспортний засіб врізався в автомобіль "Сканія", д.н.з. НОМЕР_1.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок дій водія ОСОБА_7 (повідомлення про настання страхового випадку №300615-06396/К від 30.06.2015р. місцевого відділення поліції Собранце Словацької Республіки).

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2 застраховано в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Перша" (сертифікат "Зелена карта" №UA/144/10753667), відповідно до якого страхова сума визначається на умовах країни відвідання.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №203/15 від 11.06.2015р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Сканія", д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП складає 301 525,41грн.

На підставі страхового акту №373/14-Т/Ц1-4-1 від 17.07.2015р. позивачем перераховано ТОВ "Транс-Логістик" страхове відшкодування в розмірі 232 150,41грн. (платіжне доручення №27799 від 21.07.2015р. та платіжне доручення №27859 від 22.07.2015р.) та 69 375,00грн. зараховано ТОВ "Транс-Логістик" в рахунок погашення чергового платежу за договором добровільного страхування.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" з вимогою про виплату страхового відшкодування у розмірі 301 525,41грн., проте відповідач сплатив на рахунок позивача 50 000,00грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Страховий сертифікат "Зелена картка" є страховим сертифікатом єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті (п. 1.11 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Пунктом 10.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом "Зелена картка", що визнається і діє в цих країнах.

Відповідно до п. 51.4. ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повні члени МТСБУ зобов'язані здійснювати виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, який спричинили їх страхувальники на території інших держав, з уповноваженими організаціями з страхування цивільно-правової відповідальності яких МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Якщо виплату страхового відшкодування здійснило МТСБУ, повні члени відшкодовують йому цю виплату і сплачують пеню за період від дати виплати, здійсненої МТСБУ, до дати здійснення повним членом компенсаційного платежу на користь МТСБУ, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який нараховується пеня.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Конвенцією про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод (Україна приєдналась на підставі Закону України №3513-VI від 15.06.2011р.) визначається право, що застосовується до цивільної недоговірної відповідальності, яка виникає внаслідок дорожньо-транспортних пригод, незалежно від того, який вид провадження використовується для забезпечення цієї відповідальності.

Відповідно до ст. 9 зазначеної конвенції особи, яким завдано шкоди чи збитків, мають право звернутися безпосередньо до страховика особи, яка несе відповідальність, якщо вони мають таке право за правом, що застосовується відповідно до статей 3, 4 чи 5. Якщо відповідно до статей 4 чи 5 застосовується право Держави реєстрації й це право не передбачає права безпосереднього звернення, таке право, однак, існує, якщо це передбачено внутрішнім правом Держави, у якій відбулася пригода.

Як вже зазначалось вище, судами встановлено на підставі поданих сторонами доказів, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2, на момент настання страхової події була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Перша" на підставі сертифікату "Зелена карта" №UA/144/10753667, відповідно до якого страхова сума визначається на умовах країни відвідання.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ліміт відповідальності в Словацькій Республіці складає 1 000 000,00 Євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на дату ДТП становить 22 970 700,00грн.

Отже, висновок місцевого господарського суду, з яким погодилась апеляційна інстанція, що виплативши страхове відшкодування, позивач набув права зворотної вимоги до відповідача у сумі страхового відшкодування в розмірі 251 525,41грн., є правомірним та обґрунтованим.

Беручи до уваги вищевикладене, Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, з'ясованих судами з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При поданні касаційної скарги з додатками (копій листів МТСБУ, процедурних правил та угоди між Національним Бюро Словаччини та МТСБУ) скаржником не враховано, що в силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р. у справі №910/12/16 відсутні.

Згідно зі ст. 1211 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

За змістом ч. 3 ст. 1211 ГПК України питання про поновлення виконання судового рішення має вирішуватися судом касаційної інстанції під час прийняття постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку. В залежності від конкретних обставин справи відповідне питання може бути вирішено після перегляду оскаржуваного судового рішення, про що виноситься ухвала (абз. 4 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 24.10.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України").

У зв'язку із закінченням касаційного провадження, виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016р. у справі №910/12/16, яке було зупинено ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2016р. у справі №910/12/16, підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р. у справі №910/12/16 - залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" - без задоволення.

Поновити виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016р. у справі №910/12/16.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.М. Мачульський Суддя Л.І. Рогач