ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року Справа № 910/3434/16

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Корсака В.А.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постанову від 18.08.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/3434/16 господарського суду м. Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення боргу по орендній платі

За участю представників сторін:

Від позивача - Фомова Т.М. - дов. від 11.07.2016,

Від відповідача - Новіков С.Ю. - дов. від 09.12.2015,

У зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Бакуліна С.В., Корсак В.А. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.10.2016).

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії звернулося до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 18.04.2014 № 1404000687/909-8.

Рішенням від 12.04.2016 господарського суду м. Києва в задоволені позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутній акт про надання послуг за спірний період, як і відсутні будь-які докази на підтвердження фактичного користування відповідачем орендованим майном у спірний період, що суперечить п. 3.8. договору оренди.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 у складі головуючого: Шапрана В.В., Андрієнка В.В., Буравльова С.І. рішення господарського суду м. Києва скасовано, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 15120 грн. основного боргу, 498,34 грн. 3% річних, 6086,54 грн. інфляційних втрат, 3577,18 грн. пені та судовий збір. В частині стягнення пені в розмірі 15,58 грн. в позові відмовлено. При прийнятті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно приписів ст. 762 ЦК України, 286 ГК України, статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідач зобов'язаний до моменту повернення позивачеві об'єкта оренди та за час користування орендованим майном, сплачувати орендну плату кожного місяця до 20 числа, місяця наступного за розрахунковим. Також, судом апеляційної інстанції застосовано позовну давність до вимог позивача про стягнення пені за період з 25.02.2015 та здійснено власний перерахунок пені за період з 26.02.2015 по 21.07.2015.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" у касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 257, 258, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 42, 43, 32, 33, 34, 105 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" як орендодавцем та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" як орендарем укладено договір оренди нерухомого майна товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв № 1404000687/909-8, за умовами якого відповідачу надано у строкове платне користування частину нерухомого майна - два антено-місця, радіорелейної станції РРС-93, розташовані за адресою: с. Маліївці, Дунаєвецького району, Хмельницької області, для встановлення двох антенно-фідерних пристроїв та розміщення обладнання орендаря.

Згідно із п. 2.1. договору оренди, передача орендарю майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1). При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованої орендної плати із застосуванням коефіцієнта вітрового навантаження (парусності) становить 1080 грн. за 1 антено-місце з ПДВ (20%). Орендна плата за перший місяць оренди за 2 (два) антено - місця 2160 грн. з ПДВ та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього терміну дії договору оренди.

Згідно п. 3.4. договору орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги.

Орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною (п. 3.5. договору оренди).

Відповідно до п. 3.8. договору у разі закінчення строку дії цього договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання акта передачі-приймання майна та підлягає оплаті протягом 20 календарних днів.

Договір набирає чинності від дати підписання сторонами і діє до 30.04.2014 та регулює відносини між сторонами з 01.01.2014 (п. 12.1 договору).

Орендоване майно - два антенно-місця радіорелейної станції РРС-93 для розміщення двох антенно-фідерних пристроїв (майно) було передано відповідачу за актом приймання - передачі від 01.01.2014, а також встановлено згадані пристрої, що підтверджується двостороннім актом встановлення обладнання від 01.01.2014 року.

Також, сторонами було підписано акт № 832000/14-770 від 31.05.2014, яким засвідчено, що роботи виконані та сторони претензій одна до одної не мають.

На виконання зазначеного вище договору 30.09.2014 платіжним дорученням № 25679 відповідачем перераховано позивачу кошти в розмірі 8640 грн. з призначенням платежу оренда антено місць за період з 01.01.2014 по 30.04.2014.

У визначений договором строк, тобто після 30.04.2014 відповідач орендоване приміщення позивачу за актом приймання - передачі не повернув, у зв'язку з чим позивач листом від 02.10.2014 №1721 звернувся до відповідача з пропозицією щодо пролонгації терміну дії договору оренди.

У відповідь на зазначену вище пропозицію позивача відповідач повідомив, що у листопаді місяці ПАТ "Укртрансгаз" буде заключати централізований договір з ПАТ "Укртелеком", тому будь-яке укладення договорів або додаткових угод підрозділами ПАТ "Укртрансгаз" з підрозділами ПАТ "Укртелеком" призупинено до укладання централізованого договору.

Листом від 26.01.2016 № 03/274 позивач запропонував для врегулювання спору у досудовому порядку сплатити суму заборгованості по сплаті орендних платежів та штрафні санкції за неналежне виконання умов договору щодо сплати цих платежів.

Залишення зазначеної претензії без відповіді та задоволення стало підставою для звернення ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії з позовом у даній справі.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судами встановлено, що відповідач продовжує користуватись орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди, тобто, після 30.04.2014, що підтверджується листом Станційно-лінійної дільниці транспортної мережі № 8 м. Гусятин Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком", з якого вбачається, що за адресою: с. Маліївці, Дунаєвецького району, Хмельницької області розміщено два антенно-фідерних пристрої, що належать ПАТ "Укртрансгаз"; за період 2014-2016 років демонтаж останніх не проводився; вказані пристрої за весь зазначений період були підключені до радіотехнічного обладнання ПАТ "Укртарнсгаз".

З врахуванням того, що доказів повернення орендованого майна орендодавцю (підписаного сторонами акту приймання-передачі нерухомого майна) сторонами надано не було, так само, як і доказів заперечення орендодавця проти користуванням майном після закінчення строку дії договору оренди, обґрунтованим є висновок судів, що договір оренди нерухомого майна № 1404000687/909-8 від 18.04.2014 згідно приписів ст. 764 ЦК України є пролонгованим на новий строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням наведених норм та умов договору, відповідач зобов'язаний до моменту повернення позивачу об'єкта оренди за час користування орендованим майном, сплачувати орендну плату кожного місяця до 20 числа, місяця наступного за розрахунковим.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, встановлений судами факт порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати, в результаті чого у нього утворилась заборгованість за період з травня 2014 по грудень 2014 в сумі 15120 грн., вмотивованим є висновок судів про задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

В частині вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3592,76 грн. за період з 25.02.2015 по 21.07.2015 судами враховано положення ч. 1 ст. 548 ЦК України, якою встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору оренди передбачено у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 20 число поточного місяця, нарахування орендарю пені від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця.

Судом апеляційної інстанції перевірено правомірність нарахування пені з врахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, та встановлено, що позовну заяву подано до суду 26.02.2016, про що свідчить штамп поштової установи на конверті, а пеню нараховано позивачем за період з 25.02.2015 по 21.07.2015.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, для стягнення пені з 25.02.2015 позивач мав би звернутися до суду із відповідно заяву у строк до 25.02.2016.

З огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції дійшов вмотивованого висновку про стягнення пені за період з 26.02.2015 по 21.07.2015 в розмірі 3577,18 грн.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" залишити без задоволення.

Постанову від 18.08.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/3434/16 господарського суду м. Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

В. Корсак