ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року Справа № 910/5096/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 р. (судді: Коршун Н.М., Дикунська С.Я., Алданова С.О.)у справі№910/5096/16 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 5 606 грн. 70 коп.за участю представників: від позивачане з'явилисьвід відповідачаКорсун Ю.Ю., довіреність №Ц-2/3-04/186-16 від 29.04.2016 р.В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 5 606 грн. 70 коп.

Правову природу заявленої до стягнення суми позивач визначив як збитки заподіяні вантажоодержувачу внаслідок втрати (недостачі) вантажу (2,65 тон коксу доменного).

При цьому, позивач вказав, що перевізником у даному випадку було Державне підприємство "Донецька залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2016 р. у справі №910/5096/16 вказаний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 606 грн. 70 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку про доведеність заявлених позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 р. рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судовий акт господарського суду апеляційної інстанції обґрунтовано відсутністю в матеріалах справи доказів того, що відповідач є правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця".

Не погодившись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

За протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.09.2016 р. справу №910/5096/16 передано колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., ОСОБА_3

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.09.2016 р. касаційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні 03.10.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/4654 від 29.09.2016 р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/5096/16, у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 з посади судді Вищого господарського суду України (Постанова Верховної Ради України від 22.09.2016 р.).

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.09.2016 р. у справі №910/5096/16 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В.

До початку судового розгляду представник відповідача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзив на касаційну скаргу.

В судове засідання 03.10.2016 р. з'явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 06.11.2015 р. Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажоодержувач) здійснена поставка коксу доменного навалом у вологому стані.

Даний вантаж перевозився Державним підприємством "Донецька залізниця", що підтверджується залізничною накладною №49539026.

Після прибуття вантажу в місце призначення виявлено недостачу коксу доменного у кількості 2,65 тон, про що складено комерційний акт БН №724422/3611 від 06.11.2015 р.

За твердженнями позивача, у зв'язку із вказаними обставинами йому спричинені збитки в розмірі 5 606 грн. 70 коп.

Зважаючи на доведеність заявлених позовних вимог, керуючись ст. ст. 908, 920, 924 Цивільного кодекс України та ст.ст. 52, 105, 110, 111, 113, 114, 130 Статуту залізниць України, місцевий господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача на користь позивача 5 606 грн. 70 коп.

В свою чергу, під час перегляду рішення господарського суду першої інстанції апеляційний господарський суд визначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких можна було б зробити висновок, що на момент прийняття рішення місцевим господарським судом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" перейшли всі права і обов'язки Державного підприємства "Донецька залізниця", у тому числі і зобов'язання щодо відшкодування завданих позивачу збитків.

Так, апеляційний господарський суд зазначив, що перебування юридичної особи у стані припинення підприємницької діяльності та вчинення дій, пов'язаних з припинення у зв'язку з реорганізаціє, не свідчить про те, що юридична особа вже є припиненою.

Наведена правова позиція господарського суду апеляційної інстанції обґрунтована наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 3 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна правоздатність не припиняється, при цьому, до правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять усі права та обов'язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що за відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення Державного підприємства "Донецька залізниця" дана юридична особа не є припиненою, а, отже, відсутні підстави вважати, що до відповідача перейшли права та обов'язки цього підприємства.

Таким чином, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що лише з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридична особа вважається такою, що припинена як суб'єкт господарювання, в той час як початок роботи новоствореного підприємства не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення та її завершення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів закріплені в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що закріплено в ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р. передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи та досліджені господарськими судами попередніх інстанцій докази, колегія судді Вищого господарського суду України вважає вірним висновок апеляційного господарського суду про недоведеність позивачем факту наявності саме у відповідача обов'язку відшкодувати завдані йому збитки, що і стало підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують правильності наведеного висновку апеляційного господарського суду та не свідчать про не вірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд поданої ним касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 р. у справі № 910/5096/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Л.В. Ковтонюк