ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 923/1772/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Ємельянова А.С.,

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року у справі № 923/1772/15 за позовом державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" про розірвання договору,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до відповідача про розірвання договору від 01.04.2015 року №1/04 на виготовлення та постачання продукції у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме, з визнанням позивача монополістом на ринку реалізації солі, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо здійснення попередньої оплати за договором у сумі 153 000 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.01.2016 року (суддя Нікітенко С.В.) позов задоволено, розірвано укладений між позивачем та відповідачем договір від 01.04.2015 року №1/04 на виготовлення та постачання продукції.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року (судді: Діброва Г.І., Лисенко В.А., Принцевської Н.М.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить постанову у справі скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем (Постачальник, Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено договір від 01.04.2015 року №1/04 на виготовлення та постачання продукції, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався виготовити та передати у власність продукцію, а саме: сіль морську осадну харчову (навал), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію на умовах, визначених договором.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що загальна кількість продукції, яку Постачальник зобов'язується виготовити та передати Покупцеві складає 4 000 тонн.

Розділом 3 договору визначено ціну та порядок розрахунків. Зокрема, загальна ціна продукції, що поставляється за цим договором, складає не більше 3 400 000 грн. Оплата продукції здійснюється по безготівковому розрахунку, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. При необхідності, за взаємною згодою сторін, оплата може здійснюватись шляхом внесення готівки в касу Продавця, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Покупець здійснює оплату вартості продукції протягом 14 робочих днів з моменту відвантаження Постачальником продукції Покупцю у кількості 4 000 тонн та якості, що визначена в пунктах 1.1, 1.2 цього договору у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця, відповідно до наданого Покупцю рахунку. Покупець зобов'язується перерахувати Продавцеві попередню оплату в розмірі 153 000 грн. протягом одного місяця з дня укладення цього договору (пункти 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 договору).

Державне підприємство "Геройське дослідно-промислове підприємство" у позовній заяві вказує на те, що відповідачем не були виконані умови щодо сплати попередньої оплати за договором у сумі 153 000 грн., що призвело до скрутного фінансового становища позивача та необхідності використання фінансового займу, тому спірний договір за цих обставин має бути розірвано на підставі статті 651 Цивільного кодексу України.

Водночас, позивач, в якості підстави позову, зазначає також статтю 652 Цивільного кодексу України, вказуючи, що договір підлягає розірванню у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме: з визнанням позивача монополістом на ринку реалізації солі.

У рішенні адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2015 року №88-р/к встановлено монопольне становище позивача на ринку реалізації солі морської власного видобутку в територіальних межах України, також визнано діяння державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство", які полягали у відмові товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Косметикс Груп" у реалізації солі морської власного видобутку за відсутності альтернативних джерел придбання, порушенням пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

В даному рішенні зазначено, що позивач, відмовивши товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Косметикс Груп" у реалізації солі морської власного видобутку, протягом січня - квітня 2015 року укладало з іншими суб'єктами господарювання договори купівлі-продажу солі морської власного видобутку, у тому числі і договір від 01.04.2015 року №1/04 на виготовлення та постачання продукції з товариством з обмеженою відповідальністю "Укрекотек".

При цьому, позивач у позовній заяві зазначає, що причиною відмови товариству з обмеженою відповідальністю "Аква Косметикс Груп" стала саме наявність договірних відносин з відповідачем, оскільки кількість солі, обумовлена договором, становить майже весь врожай солі позивача за 2015 рік.

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника (продавця) до покупця про розірвання спірного договору на виготовлення та постачання продукції у зв'язку з істотним порушенням договору та істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та невиконанням умов договору щодо сплати попередньої оплати за договором у сумі 153 000 грн.

Суд першої інстанції дійшовши висновку про розірвання договору виходив з того, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували виконання ним вимог п.3.5. договору, а саме перерахування позивачеві попередньої оплати в розмірі 153000,00 грн. протягом одного місяця з дня укладення договору (до 01.05.2015 року), а тому визнав обґрунтованими позовні вимоги щодо розірвання договору №1/04 від 01.04.2015 року на виготовлення та постачання продукції на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, судом першої інстанції не прийняті до уваги посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на положення ст. 652 ЦК України, оскільки позивачем не надано суду належних і допустимих доказів в обґрунтування наявності одночасного існування всіх чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Висновок апеляційного господарського суду про відмову в позові про розірвання договору на виготовлення та постачання продукції мотивовано тим, що відсутні належні докази невиконання відповідачем договірних зобов'язань, тобто, доведеності істотного порушення умов договору, внаслідок якого була завдана шкода продавцю, яка значно позбавила його того, на що він розраховував при укладенні договору.

Разом з цим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України наявності одночасно всіх чотирьох умов, визначених у статті 652 Цивільного кодексу України для розірвання договору. Тому одне лише монопольне становище на ринку реалізації солі не може вважатись істотною зміною обставин.

Водночас, судом апеляційної інстанції відхилені посилання позивача на те, що з огляду на існування договірних відносин у позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія", позивач не може приймати на себе обов'язок передати відповідачу сіль морську, осадну харчову, оскільки на момент укладання спірного договору з відповідачем, позивачем вже було укладено договір купівлі-продажу солі майбутнього врожаю від 04.04.2014 року №7/03-14, тому позивач міг передбачити те, що існування договору з товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" може утруднити або взагалі унеможливити договірні правовідносини з відповідачем.

До того ж, істотне порушення договору як підстава для задоволення позовних вимог про розірвання договору, яка встановлена частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, та істотна зміна обставин, що передбачено статтею 652 Цивільного кодексу України, є абсолютно різними матеріально-правовими підставами позову, тому їх одночасне застосування неможливе при поданні позову про розірвання договору.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки в даному випадку не доведено обставин для розірвання договору ні на підставі статті 651 Цивільного кодексу України, ні на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, а також у зв'язку з неправильним застосуванням позивачем одночасно двох взаємно виключних правових підстав для розірвання договору в поданому позові.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що наведені позивачем причини в обґрунтування підстав для розірвання спірного договору не відповідають встановленим законом умовам для розірвання договору без узгодження сторін.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді А.Ємельянов

І.Кондратова