ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 922/4428/14 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Львова Б.Ю.,за участю представників сторін позивача - Анацький Є.М., Кизим Т.В.; відповідача - Макарчук Д.І.;розглянувши касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українина постановуХарківського апеляційного господарського суду від02.09.2015та на рішенняГосподарського суду Харківської областівід13.07.2015у справі № 922/4428/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат"доХарківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Куп'янський молочноконсервний комбінат" (далі - ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 195-р/к від 28.08.2014.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2014 порушено провадження у справі № 922/4428/14 за позовом ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2014 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 195-р/к від 28.08.2014.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Аюпова Р.М.) від 13.07.2015 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 195-р/к від 28.08.2014.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., судді Камишева Л.М., Хачатрян В.С.) від 02.09.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 та рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.2015, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким у позові ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки не доведено, що рішення № 195-р/к підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.11.2016.

ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" подало відзив на касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2014 №195-р/к по справі № 3/02-138-14 визнано, що ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" за результатами діяльності в 2013 році та станом на серпень 2014 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення в межах населених пунктів с. Колодязне, с. Гракове, с. Мечнікове, с. Токарівка, с. Вільшана, с. Першотравневе, с. Новоєгорівка, с. Западне, с. Гряниківка, с. Воробіївка, с. Тавільжанка, смт. Дворічна, с. Фігульовка, с. Петро-Іванівка, с. Митрофанівка, с. Кутьківка, Дворічанського району Харківської області, с. Анапольє, с. Гарбузове, с. Петропавлівка, с. Юрченкове, с. Білий колодязь, с. Лозове, с. Василівка, с. Захарівка, с. Іванівка Вовчанського району Харківської області, с. Богуславка, с. Загризове, с. Нова Кругляківка, с. Чернещина, с. Ізюмське, с. Піски-Радьківські, с. Макіївка, смт. Борова Борівського району Харківської області, с. Петропавлівка, с. Синьківка, с. Подоли, м. Куп'янськ, с. Моначинівка, с. Просянка, с. Гусинка, с. Кондрашівка, с. Велика Шапківка, с. Пісчане, с. Тарасівка, с. Кислівка, с. Іванівка, с. Ягідне, с. Орлянка Куп'янського району Харківської області, с. Калиново, с. Рогозяна, с. Савинці, с. Раковка, с. Залиман, с. Довгалівка, с. Веселе, с. Новоселівка, с. Українка, с. Слабунівка, с. Теплянка, с. Петрівське, с. Пазиївка, с. Вишневе, с. Борщівка, с. Бригадирівка, с. Жовтневе, с. Успенське, с. Асіївка, с. Шевелівка, с. Гусарівка, с. Червона Гусарівка, с. Яковенкове Балаклійського району Харківської області.

Також рішенням №195-р/к визнано, що ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат", знизивши закупівельні ціни на молоко для промислової переробки у населення, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення в межах населених пунктів с. Колодязне, с. Тракове, с. Мечнікове, с. Токарівка, с. Вільшана, с. Першотравневе, с. Новоєгорівка, с. Западне, с. Гряниківка, с. Воробіївка, с. Тавільжанка, смт. Дворічна, с. Фігульовка, с. Петро-Іванівка, | с. Митрофанівка, с. Кутьківка Дворічанського району Харківської області, с. Петропавлівка, с. Синьківка, с. Подоли, м. Куп'янськ, с. Моначинівка, с. Просянка, с. Гусинка, с. Кондрашівка, с. Велика Шапківка, с. Пісчане, с. Тарасівка, с. Кислівка, с. Іванівка, с. Ягідне, с. Орлянка Куп'янського району Харківської області, с. Калиново, с. Рогозяна, с. Савинці, с. Раковка, с. Залиман, с. Довгалівка, с. Веселе, с. Новоселівка, с. Українка, с. Слабунівка, с. Теплянка, с. Петрівське Балаклійського району Харківської області, с. Чернещина, с. Ізюмське, с. Піски-Радьківські, с. Макіївка, смт. Борова Борівського району Харківської області, шляхом встановлення таких цін придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно зі статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 цього Закону, вирішено накласти на ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" штраф у розмірі 68 000, 00 грн. Також рішенням №195- р/к зобов'язано ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення №195-р/к, шляхом встановлення економічно обґрунтованої ринкової вартості закупівлі молока для промислової переробки у населення, про що повідомити відділення у 1-місячний термін з дня отримання рішення по цій справі.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" про визнання недійсним рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 195-р/к від 28.08.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента або якщо він не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Частиною першою ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним становищем, як то передбачено п. 1 частини другої цієї ж статті, визнається, зокрема, встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

У п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"передбачено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень віднесено до повноважень названого Комітету. За приписами частини четвертої цієї ж статті здійснення відповідних повноважень іншими органами державної влади не допускається.

У цьому проявляється особливий статус АМКУ як державного органу, діяльність якого покликана забезпечити державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності.

У п. 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у вирішенні спірних питань, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на певних ринках товарів, господарським судам слід мати на увазі таке.

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища (п. 15.1 постанови № 15 від 26.12.2011).

Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 № 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку (п. 15.5 постанови № 15 від 26.12.2011).

Відповідно до рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.08.2014 №195-р/к ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" за результатами діяльності в 2013 році та станом на серпень 2014 року визнано таким, що займав монопольне (домінуюче) становище саме на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення.

Ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція (ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої, з точки зору споживача, придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Господарськими судами встановлено, що позивач надавав відповідачеві документи та пояснення, з яких вбачається, що він закуповував молоко, крім зазначених 5 районів, також у Великобурлуцькому та Шевченківському районах Харківської області, а також у Донецькій та Луганській областях, що не було відображено відповідачем у оскарженому рішенні.

У рішенні відповідача зазначено, що територіальні межі ринку визначено в межах території лише 76 населених пунктів 5 районів Харківської області.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не підтвердило, на підставі яких доказів воно дійшло висновку щодо економічної недоцільності отримання молокопереробними підприємствами аналогічного товару за межами зазначених у рішенні 76 населених пунктів 5 районів Харківської області (у тому числі у Великобурлуцькому та Шевченківському районах Харківської області, а також у Донецькій та Луганській областях, де позивач фактично закуповував молоко).

Окрім того, господарськими судами встановлено, що у оспорюваному рішенні відповідача не наведений аналіз обсягу заготівлі молока згаданими у цьому рішенні підприємствами, у зв'язку з чим висновок про те, що позивач за результатами діяльності і на час перевірки займав монопольне (домінуюче) становище на ринку молока, судами попередніх інстанцій визнано безпідставним. ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат", в свою чергу, надало відділенню АМК докази існування значної конкуренції на ринку молока, що підтверджувалося розрахунком питомої ваги закупленого молока позивачем протягом 2013 року, який позивач зробив на підставі офіційних статистичних даних. Так, відповідно до цього розрахунку, відсоток закупленого позивачем молока дуже незначний і він не перевищив, а в більшості випадків навіть не наблизився до показника 10%, що свідчить про відсутність факту домінування позивача на ринку закупівлі молока. Підставою для включення суб'єкта господарювання до переліку підприємств, які займають монопольне становище на ринку, мають бути фактичні відомості, отримані в процесі вивчення ринку молока для промислової переробки в географічних межах певних районів.

Відповідно до Методики, органи АМКУ для отримання інформації про стан ринку використовують офіційні відомості.

Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, такі відомості не були досліджені та використані відповідачем. З аналізу ринку закупівлі молока, здійсненого позивачем, зокрема, згідно зі статистичними даними, які містяться в експрес-випусках Головного управління статистики в Харківській області та листах від відділів статистики Куп'янського, Борівського, Балаклійського, Дворічанського районів в Куп'янському районі, станом на 31.12.2013, вбачається, що чисельність корів у господарствах становила 2131гол., Борівському - 1473гол., Балакліївському - 1943гол., Вовчанському - 2900гол., Дворічанському - 1806гол., Шевченківському - 2272 гол. Згідно зі статистичними даними, які містяться в експрес-випусках Головного управління статистики в Харківській області про чисельність корів та виробництво молока господарствами було розраховано середній щомісячний розмір надоїв на 1 корову в Харківській області (кількість молока/кількість корів). Виходячи з цього, було розраховано кількість виробленого молока по районах області. Так, наприклад, в Куп'янському районі, станом на червень 2013 року, кількість корів у господарствах становила 2138 голів, надой на 1 корову по області в цей період становив - 542 кг в місяць, таким чином, виробництво молока в Куп'янському районі в червні 2013 року становило: 2138 * 0,542т. = 1158,8 тон. Згідно з даними бухгалтерського обліку підприємством позивача в червні 2013 року було закуплено в Куп'янському районі 57,7 тон молока, що становить: 57,7/ 1158,8 * 100= 5% від загального обсягу виробленого молока.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що аналогічно розраховані частки у закупівлі молока за підсумками 2013 року у розрізі районів.

Так, відповідно до порівняльної таблиці розрахунку часток позивача у закупівлі молока за підсумками 2013 року у розрізі районів має наступний вид:

Вовчанський район - частка позивача на ринку, розрахована на підставі офіційної статистичної інформації, складає - 2%;

Дворічанський район - 6%;

Балаклійський район - 7%;

Купянський район - 5%;

Борівський район - 2%.

Відповідно до п. 2.1.1, п. 3.1. Методики, визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання включає в себе встановлення переліку суб'єктів господарювання.

Пунктом 2.1.9 Методики встановлено, що визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання включає в себе складання переліку продавців, покупців товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати, придбавати той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.

За даними моніторингу ринку молока та молочних продуктів України, проведеного спілкою молочних підприємств України, на підставі даних Держкомстату України, як встановлено господарськими судами, кількість лише звітуючих юридичних осіб, які здійснювали закупівлю молока по Харківській області, склала 18, і вона не включає фізичних осіб-підприємців.

Закон не покладає на Антимонопольний комітет України та його органи здійснення контролю за ціноутворенням у сфері застосування вільних цін і тарифів. Водночас за пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлення, зокрема, таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, кваліфікується як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Отже, господарським судам у вирішенні спорів слід мати на увазі, що зазначені органи можуть здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції і у встановленні та застосуванні вільних цін і тарифів (п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15).

У рішенні Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановлено, що в населених пунктах, де ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" зазнає значної конкуренції та не займає монопольного становища ціни на закупівлю молока у населення були в середньому на 11,7 % вищими, ніж в тих населених пунктах, де відповідно до рішення № 195-р/к ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" визнано таким, що займає монопольне (домінуюче) становище.

Судами попередніх інстанцій встановлено, причини того, що ціни на закупівлю молока в одних населених пунктах були вищими, ніж в інших населених пунктах, полягають у тому, що є різними витрати на доставку молока, на що вагомий вплив має загальний пробіг за маршрутом.

Так, ціни на закупівлю молока у населення розраховувалися економістами підприємства позивача, з урахуванням витрат на доставку молока по кожному окремому маршруту. При розрахунку ціни молока на кожному маршруті позивач враховувались такі показники:

- обсяг цистерни;

- експлуатаційні витрати;

- середній обсяг доставки за 1 рейс;

- загальний пробіг за маршрутом;

- коефіцієнт завантаження транспорту;

- витрати на доставку;

- витрати на доставку 1 тони.

Розрахунок витрати на доставку молока на маршруті проводився на основі даних хронометражу обстеження довжини маршруту та вартості експлуатаційних витрат автомобіля та підтверджуються відповідними документами:

- Структура експлуатаційних витрат на 1 км пробігу автомобіля;

- Акт тарування цистерн;

- Відомості про обсяги доставленої сировини за липень 2013р.;

- Хронометраж обстеження довжини маршруту.

За даними Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації, як встановлено судами попередніх інстанцій, закупівельні ціни на молоко, вироблене в господарствах населення, відповідають рівню закупівельних цін, встановлених ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат".

Окрім того, судами встановлено, що Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не з'ясовано та не відображено в спірному рішенні кваліфікуючої ознаки ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Закону "Про захист економічної конкуренції" - негативного впливу дій позивача на конкуренцію або ущемлення інтересів суб'єктів господарювання.

У спірному рішенні відповідачем не наведено доказів отримання письмових скарг від населення щодо низьких закупівельних цін на молоко та інших проблем, що виникають в процесі закупівлі молока.

З огляду на те, що формування закупівельної ціни на молоко від приватних господарств відбувається на договірних засадах з урахуванням попиту, пропозиції та кон'юнктури ринку, приписами ч. 2 ст. 189, ч, 1ст. 190, ст. 192 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціні, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні або граничні відхилення від державних фіксованих цін; вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. При цьому, законодавство України не встановлює державних цін на молоко.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що твердження відповідача про те, що дії позивача по встановленню різних закупівельних цін на молоко для мешканців однієї області є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку молока шляхом застосування різних цін із продавцями, є недоведеними. Відповідачем не були враховані певні фактори, які зумовили встановлення позивачем відповідних цін у населених пунктах. Встановлення різних закупівельних цін на молоко в межах одного району, області не можна вважати порушенням Закону "Про захист економічної конкуренції", оскільки встановлюючи однакові ціни, наступають певні негативні наслідки для підприємства. Відповідачем, під час винесення спірного рішення, не враховано усіх особливостей кон'єктури ринку збуту молочної продукції, усіх обставин справи в їх сукупності.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2015 у справі № 922/4428/14 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Львов Б.Ю.