ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 909/247/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської радина постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2016у справі Господарського суду№ 909/247/16 Івано-Франківської областіза позовомвиконавчого комітету Івано-Франківської міської радидофізичної особи - підприємця ОСОБА_1прозобов'язання знести літній торговий майданчик на АДРЕСА_1

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились;відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (далі - Виконком) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою, у якій просив суд зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець) за власний рахунок знести літній торговий майданчик на АДРЕСА_1.

Позовні вимоги Виконком, посилаючись на норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Положення про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м. Івано-Франківську", затвердженого рішенням Виконкому від 20.03.2014 № 152 (далі - Положення), обґрунтовувало тим, що всупереч вимог Положення Підприємцем без належного оформлення розміщено літній торговий майданчик, який підлягає знесенню в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2016 (суддя Деделюк Б.В.) в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 (колегія суддів: Давид Л.Л., Гриців В.М., Кордюк Г.Т.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2016 залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані недоведеністю доводів Виконкому щодо розміщення літнього торгівельного майданчика Підприємцем. Належні Підприємцю на праві власності нерухоме майно та земельна ділянка, на якій воно розташоване, не відповідає критеріям літнього торгівельного майданчика та не використовується Підприємцем з даною метою. Порушень вимог Правил за результатами розгляду справи судами не встановлено.

Виконком звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2016 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги Виконком обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. п. 2.11, 6, 6.1 Положення та окремі роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій було надано невірну правову оцінку встановленим обставинам справи.

Підприємець не скористалась правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та відзив на касаційну скаргу Виконкому до Вищого господарського суду України не надіслала, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Виконкому не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- Підприємець є власником нерухомого майна (магазину НОМЕР_3), загальною площею 64,5 м кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу магазину від 17.10.2001, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А. за реєстровим номером 5049, право власності на яке зареєстровано Івано-Франківським ОБТІ 30.10.2001 за № 413 у реєстровій книзі № 2. Зазначене майно складається з приміщення магазину (позначено літерою "А") та металевого складу (позначено літерою "Б");

- земельна ділянка площею 0,0327 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, також перебуває у власності Підприємця відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 20.09.2007;

- 28.05.2014 КП "Муніципальна інспекція з благоустрою" на Підприємця складено протокол № 311 про адміністративне правопорушення за самовільне встановлення літнього майданчика по АДРЕСА_1, тобто правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 152 КУпАП та п. 12.10 Правил;

- 03.07.2014 постановою адміністративної комісії при Виконкомі по справі про адміністративне правопорушення накладено штраф на Підприємця у сумі 850 грн., оплачений нею;

- пунктом 1.20. рішення Виконкому "Про демонтаж самовільно встановлених літніх торгових майданчиків" № 270 від 04.06.2014 Підприємця зобов'язано демонтувати в десятиденний термін літній торговий майданчик на АДРЕСА_1;

- невиконання Підприємцем вказаного рішення Виконкому слугувало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.

За приписами частин першої та четвертої статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Рішенням Виконкому від 20.03.2014 № 152 затверджено нову редакцію "Положення про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м. Івано-Франківську", яке встановлює порядок розміщення та облаштування в м. Івано-Франківську літніх торгових майданчиків для здійснення підприємницької діяльності з врахуванням архітектурних, санітарно-гігієнічних, пожежних, торгівельних норм, функціонально-планувальних та історико-культурних чинників.

Відповідно до пункту 2.1 Положення літній торговий майданчик - це тимчасовий, збірно-розбірний пункт громадського харчування, який розташовується поруч фасаду закладу ресторанного господарства, магазину з кафетерійним відділом або окремо стоячий від стаціонарного закладу ресторанного господарства. Виготовляється з полегшених конструкцій, встановлюється без влаштування фундаментів. Літній майданчик функціонує в теплий період року з 01квітня по 01листопада.

Детальні вимоги щодо обладнання літнього торгового майданчика містяться у пункті 3.4 Положення.

Суб'єкти господарювання набувають права на розміщення літнього торгового майданчика на підставі і в порядку, передбаченому чинним Законом України "Про благоустрій населених пунктів", а також при наявності витягу з рішення на розміщення та облаштування літнього торгового майданчика на території міста (п. 1.4 Положення).

За приписами пункту 4.1 Положення для отримання погодження на розміщення та облаштування літнього торгового майданчика суб'єкт господарювання подає державному адміністратору заяву на ім'я міського голови із зазначенням закладу ресторанного господарства, поруч якого пропонується розмістити літній торговий майданчик.

Згідно з пунктом 4.5 Положення після прийняття рішення виконавчого комітету про надання погодження на розташування літнього торгового майданчика, суб'єкт господарювання звертається (через Дозвільний центр м. Івано-Франківська) до управління торгівлі виконавчого комітету міської ради із заявою про укладення договору на право тимчасового користування елементом благоустрою комунальної власності для розміщення літнього торгового майданчика.

Договір на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності - це договір між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності про надання/отримання права на тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності (п. 2.6 Положення).

Правовий аналіз наведених вище положень дозволяє дійти висновку про те, що суб'єкти господарювання набувають права на розміщення літнього торгового майданчика за попереднім погодженням на розміщення шляхом укладення договору на право тимчасового користування елементом благоустрою комунальної власності для розміщення літнього торгового майданчика, про що цілком вірно наголошується Виконкомом у касаційній скарзі.

Між тим, судами попередніх інстанцій на підставі наявних матеріалів справи було з'ясовано, що:

- приміщення складу № 5 (згідно технічного паспорту), яке Виконком вважає літнім торговим майданчиком, не відповідає критеріям літнього торгового майданчика, визначеним у п. п. 2.1., 3.4 Положення, оскільки дане приміщення є складовою частиною капітальної споруди і не носить характеру тимчасового, збірно-розбірного пункту громадського харчування;

- правовстановлюючі документи на нерухоме майно та земельну ділянку Підприємця свідчать про відсутність майна, яке є об'єктом комунальної власності.

В силу положень частини першої статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

За таких обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди правомірно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог Виконкому з підстав їх недоведеності.

Доводи касаційної скарги Виконкому наведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не впливають на них.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи спростовують доводи Виконкому, викладені у касаційній скарзі, про те, що літній торговий майданчик, яким його вважає Виконком, займає об'єкти благоустрою міста Івано-Франківськ, оскільки вказаний об'єкт є приміщенням складу № 5 Підприємця, яке належить йому на праві власності.

Посилання скаржника на самовільне заняття земельної ділянки Підприємцем спростовується встановленими обставинами справи, зокрема фактом належності цієї земельної ділянки Підприємцю на праві власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 20.09.2007.

Посилання Виконкому на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в порядку касації, тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Виконкому не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 у справі № 909/247/16 Господарського суду Івано-Франківської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.П. Коробенко

Суддя Г.М. Мачульський