ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 908/1871/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Ідустріалбанк", м. Запоріжжя на постанову та ухвалувід 15.08.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2016 господарського суду Запорізької областіу справі№ 908/1871/16 господарського суду Запорізької областіза позовом публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Ідустріалбанк", м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізична особа - ОСОБА_5, смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області провизнання договору дарування недійсним в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ АКБ "Індустріалбанк" - Трохименко Н.С., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2016 (суддя - Колодій Н.А.) відмовлено публічному акціонерному товариству Акціонерному комерційному банку "Індустріалбанк" (далі - ПАТ АКБ "Індустріалбанк", Позивач) у прийнятті позовної заяви до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ПАТ АКБ "Індустріалбанк" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.07.2016, постановити ухвалу про порушення провадження у справі та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2016 (головуючий суддя - М'ясищев А.М., судді: Будко Н.В., Склярук О.І.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.07.2016 - без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ АКБ "Індустріалбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.07.2016, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2016, постановити ухвалу про порушення провадження у справі та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 8, 24, 55, 64, 124 Конституції України, ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, п.9 ст.47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін), а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про відмову на підставі п. 3, ч. 1 ст. 62 ГПК України у прийнятті позовної заяви ПАТ АКБ "Індустріалбанк" до ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування від 21.06.2010, суд першої інстанції виходив з того, що підприємницьку діяльність Відповідача на момент звернення Позивача до суду з позовом було припинено. При цьому, місцевий суд зазначив, що 16.10.2014 припинено провадження у справі № 29/5009/290/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_4, а 27.10.2014 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, відтак, з огляду на склад учасників спору, в силу приписів ст. ст. 1, 12, 21 ГПК України даний спір не відноситься до справ, підвідомчих господарським судам .

З вказаним висновком суду першої інстанції повністю погодився апеляційний господарський суд. Разом з цим, відхиляючи як необґрунтовані доводи апеляційної скарги Позивача про те, що АКБ "Індустріалбанк", як кредитор, відповідно до спеціальної норми, встановленої ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) має право звернутися до господарського суду із заявою про визнання недійсною угоди пов'язаної з відчуженням майна незалежно від наявності у боржника (ОСОБА_4) статусу суб'єкта підприємницької діяльності станом на дату подачі відповідного позову до господарського суду з огляду на приписи ч. 8 ст. 47 Закону про банкрутство, Донецький апеляційний господарський суд виходив з того, що з таким позовом кредитор може звернутися під час розгляду справи про банкрутство, провадження у якій на час звернення з позовом припинено.

Заперечуючи наведені висновки судів, Позивач посилається на те, що згідно ст. 124 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, право ПАТ АКБ "Індустріалбанк" на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. При цьому, на думку заявника касаційної скарги, судами було порушено ч. 9 ст. 47 Закону про банкрутство, оскільки розгляд спору між кредитором і боржником про визнання правочину недійсним жодним чином не пов'язується з розглядом справи про банкрутство, а тому може здійснюватись в окремому провадженні. Зазначена норма, за твердженням скаржника, є законодавчо визначеною підставою для розгляду позову ПАТ АКБ "Індустріалбанк" в господарському суді, оскільки передбачає наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності саме на момент укладення угоди та порушення справи про банкрутство, незалежно від наявності у боржника такого статусу станом на дату подання відповідного позову до господарського суду. До того ж, як вказує ПАТ АКБ "Індустріалбанк", норми Закону про банкрутство, зокрема, ч. 8 ст. 47 Закону про банкрутство, взагалі не встановлюють період, протягом якого кредитор може звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони суперечать вимогам законодавства та встановленим судами обставинам справи.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Зокрема, право на звернення до господарського суду, суб'єктний склад та порядок розгляду господарських спорів визначено нормами Господарського процесуального кодексу України

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2016 року ПАТ АКБ "Індустріалбанк" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування частки власності в об'єкті нерухомого майна від 21.06.2010, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

За результатами розгляду матеріалів позовної заяви судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2014 у справі № 29/5009/290/11 припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4 та припинено провадження у справі про банкрутство підприємця.

При цьому, з матеріалів справи вбачається та встановлено попередніми судовими інстанціями, 27.10.2014 до державного реєстру внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4, за судовим рішенням (Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.07.2016).

Відповідно до ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Зазначена норма кореспондується зі ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції, чинній на момент внесення реєстраційного запису про припинення фізичної особи-підприємця), якою встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

За приписами ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Зазначені особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів та бути відповідачами в суді.

Згідно норм п. 3 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

До того ж, пунктом 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі.

Таким чином, виходячи з аналізу названих норм, враховуючи встановлені судами обставини, зокрема, про припинення підприємницької діяльності Відповідача на момент звернення Позивача до суду з позовом, касаційний суд погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для відмови у прийнятті позовної заяви ПАТ АКБ "Індустріалбанк" до ФОП ОСОБА_4 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Доводи ж касаційної скарги Позивача не спростовують обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанцій, були предметом дослідження в апеляційному суді та обґрунтовано відхилені як безпідставні, про що було зазначено в оскаржуваній постанові.

При цьому, погоджуючись з висновками місцевого та апеляційного суду, колегія суддів зазначає, що відмова у прийнятті даної позовної заяви про визнання недійсним спірного договору не порушує права Позивача на судових захист, оскільки порушене право ПАТ АКБ "Індустріалбанк" може бути захищене в інший, встановлений чинним законодавством спосіб.

Враховуючи наведене, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Ідустріалбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2016 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.07.2016 у справі № 908/1871/16 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

Б.М. Поляков

Постанова виготовлена та підписана 03.11.2016