Постанова ВГСУ від 01.12.2016 року у справі №917/572/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року Справа № 917/572/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіЯценко О.В.суддівБакуліна С.В., Поляк О.І.розглянувши касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016у справі№ 917/572/16Господарського судуПолтавської областіза позовом Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"доОбласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО"простягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача - Борецька О.Л. дов. від 22.03.16

від відповідача - Таращенко В.І. дов від 05.01.16

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" звернулось до господарського суду Полтавської області про стягнення з Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" коштів в розмірі 1076220,96 грн. за публічним договором розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №1-Т-Е, з них: 676652,96 грн. основного боргу; 373771,87 грн. пені за період з 22.01.2016 року по 30.05.2016 року; 25796,13 грн. - три відсотки річних за період з 22.01.2016 року по 30.05.2016 року.

Заявою від 22.06.2016 року (вих. № 819, а.с. 106) позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача за період з 22.01.2016 року по 17.06.2016 року суму основного боргу 707340,95 грн.; 395257,33 грн. пені; 27521,16 грн. - 3% річних.

Заявою від 22.06.2016 року (вих. № 890, а.с. 152) позивач в зв'язку з частковою сплатою відповідачем послуг, отриманих в квітні 2016 року, зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та збільшив вимоги в частині стягнення пені та 3% річних. За новим розрахунком основна заборгованість з 22.01.2016 року по 21.06.2016 року складає 556268,96 грн.; пеня становить 393242,47 грн.; 27353,26 грн. - 3% річних. Загальна сума позову - 976864,69 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.06.2016 у справі №917/572/16 позов ПАТ Лубнигаз про стягнення з ОКВПТГ Лубнитеплоенерго грошових коштів задоволено частково. Вирішено стягнути з ОКВПТГ Лубнитеплоенерго, на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації Лубнигаз: 556268 грн. 96 коп. основний борг; 157296 грн. 99 коп. пені; 27353,26 грн. 3% річних; 14652 грн. 97 коп. судового збору.

На виконання рішення господарським судом Полтавської області 29.08.2016 видано наказ про примусове виконання рішення.

Згідно наявних у справі доказів, станом на 07.09.2016 року боржником було добровільно сплачено частину заборгованості, залишок боргу складає 364891,76 грн. (в т.ч. 180241,51 грн. основний борг).

Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Лубнитеплоенерго" звернулося з заявою про розстрочку виконання рішення суду. При цьому заявник посилається на відсутність власних оборотних коштів у розмірі, необхідному для одночасного задоволення вимог стягувача, оскільки перебуває у скрутному матеріальному та тяжкому фінансовому стані, що являється наслідком: несвоєчасного відшкодування збитків, спричинених субсидіями та пільгами населенню з оплати за спожиту теплову енергію та відсутністю механізму їх компенсації з Державного бюджету; існуванням неузгодженості законодавства щодо строків внесення плати за послуги з розподілу природного газу та теплопостачання, внаслідок чого має місце "касовий розрив", що унеможливлює своєчасні розрахунки з позивачем; низькою платоспроможністю населення, яке є основним споживачем теплової енергії.

Заявник посилався, що боржником ведеться претензійно-позовна робота зі споживачами щодо стягнення дебіторської заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Згідно розрахунків заявника станом на 25.07.2016 року боржником сплачено в рахунок виконання зобов'язань за договором 93,2% (4604266,24 грн.) вартості наданих позивачем послуг з розподілу природного газу в січні-травні 2016 року.

Заявник зауважив, що виконання рішення одночасно призведе до арешту рахунків та майна підприємства та як наслідок унеможливить повне виконання ним боргових зобов'язань перед кредиторами, проведення ремонту і відновлення технологічного обладнання теплових мереж, придбання матеріалів, що поставить під загрозу початок та проведення опалювального сезону 2016/17 років і в майбутньому може призвести до його банкрутства.

Надання підприємству розстрочки виконання заборгованості надасть можливість належним чином виконувати рішення суду, враховуючи прогноз доходів та витрат відповідача, а також і майновий інтерес стягувача, та просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду на 3 роки рівними щомісячними платежами по 20988,33 грн.

Суд першої інстанції, розглянувши зазначену заяву, виніс ухвалу, якою частково задовольнив заяву відповідача. Розстрочив виконання рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2016 по справі № 917/572/16 шляхом сплати належних до стягнення сум щомісячно за наступним графіком : до 08 жовтня 2016 року - 40543,53грн, до 08 листопада 2016 року - 40543,53грн, до грудня 2016 року - 40543,53грн, до січня 2017- 40543,52грн, до 08 лютого 2017- 40543,52грн, до 08 березня 2017- 40543,52грн, до 08 квітня2017- 40543,52грн, до 08 травня 2017- 40543,52грн, до 08 серпня 2017- 40543,52грн всього 364891,76грн.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 у складі головуючого судді Слободіна М.М., суддів: Гребеюк Н.В., Істоміної О.А. ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.09.2016 скасовано. Відмовлено Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО" у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 23.06.2016 у справі №917/572/16.

Непогоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО" звернулось до касаційної інстанції зі скаргою в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.09.2016 у даній справі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, 43 ГПК України. Крім того, скаржник зазначає, що арешт рахунків заблоковує господарську діяльність відповідача та унеможливлює виконання ним зобов'язань перед НАК "Нафтогаз України" по оплаті природного газу, суттєво утруднює забезпечення гарантованого безперебійного та безаварійного надання населенню послуг з централізованого опалення, що ставить під загрозу проведення опалювального сезону 2016/17 років, і в майбутньому призведе до банкрутства підприємства. Оскільки, відповідач є комунальним підприємством і єдиним, яке забезпечує життєдіяльність міст Лубни, Пирятин і Гребінка в теплопостачанні у вигляді централізованого опалення та гарячої води.

Ухвалою від 22.11.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів -Бакуліної С.В., Поляк О.І., касаційна скарга Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 01.12.2016 року.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У постанові Пленум Вищого господарського суду України від 17.10.2012 N9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття таких заходів, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2.).

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції не спростував висновків цього суду про наявність правових підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення, не врахував фінансовий стан боржника та доводи викладені у заяві про розстрочку виконання судового рішення, з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника та зупинки роботи підприємства, а також баланс інтересів. Натомість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви боржника про розстрочку виконання судового рішення й обґрунтовано розстрочив його виконання на 9 місяців

Разом з тим, положеннями статті 121 Господарського процесуального кодексу України, також визначено підстави для розстрочки виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Ця норма є самостійною і має застосовуватись судом при вирішенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

При цьому слід зазначити що положення Закону України "Про виконавче провадження" не виключають можливості застосування судом вказаної у Господарському процесуальному кодексі України розстрочки виконання рішення суду.

Також, залишились не спростованими доводи заявника та висновки суду першої інстанції щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Крім того,є недоцільним посилання апеляційного суду на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" щодо ефективного доступу до суду, включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок, оскільки стосується зупинення виконання рішення, а не розстрочки.

За вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвалу суду першої інстанції належить залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.6, ст.11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,