ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 911/1480/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,судді Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В, Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідачів: Грищенко О.М. ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5на рішення та постановуГосподарського суду Київської області від 27 червня 2014 року Київського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2016 рокуу справі№ 911/1480/14за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"дотовариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", фізичної особи - підприємця ОСОБА_5про стягнення 55 336,66 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до господарського суду із позовом про солідарне стягнення з відповідачів 5 000,00 грн боргу, 4 000, 00 грн витрат на послуги адвоката та з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 50 336,66 грн за договорами поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, № ТК170511/3 від 17.05.2011.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.06.2014 (суддя - Горбасенко П.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 (головуючий - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Сулім В.В.), позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та ФОП ОСОБА_5 на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 5 000,00 грн боргу за поставлений товар, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011, № А-00004139 від 25.05.2011 згідно з договорами поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, № ТК170511/3 від 17.05.2011, 361,42 грн витрат на послуги адвоката та судовий збір.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 50 336, 66 грн боргу за поставлений товар, на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011, № А-00004139 від 25.05.2011 згідно з договорами поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, № ТК170511/3 від 17.05.2011, 3 638, 58 грн витрат на послуги адвоката та судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач - ФОП ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 17.05.2011 між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" (постачальник) та ФОП ОСОБА_5 (покупець) було укладено договори поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, № ТК170511/3, за умовами яких постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а покупець - прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору.

Відповідно до специфікації № 1 до договору № ТК170511/2 сторонами визначено порядок оплати вартості отриманого товару: 7 297,50 грн - до 21.05.2011, 13 552,50 грн - до 02.10.2011, а згідно з специфікації № 1 до договору № ТК170511/3 - 12 070,08 грн - до 21.05.2011, 22 415,87 грн - до 02.10.2011.

На виконання умов договорів поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, № ТК170511/3 від 17.05.2011, ТОВ "Корпорація "Агросинтез" поставило, а відповідач 2 прийняв товар на загальну суму 55 336,66 грн, що підтверджується видатковими накладними № А-00004138 від 23.05.2011, № А-00004139 від 25.05.2011 (а.с. 26, 32, т. 1).

01.04.2014 між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (новий кредитор) було укладено угоди № 01-04/14-1, № 01-04/14-2 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ФОП ОСОБА_5 (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, 3 % річних, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договорів поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3, № ТК170511/2 від 17.05.2011 у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, № ТК170511/3 від 17.05.2011.

Відповідно до п. 1.2. угод за ними новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в існуючому розмірі основної заборгованості у сумі 34 485,95 грн (додаткова угода 01-04/14-1 за договором № ТК170511/3 від 17.05.2011) і 20 850,00 грн (додаткова угода 01-04/14-2 за договором № ТК170511/2 від 17.05.2011).

Новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання (п. 3.2. угод).

За п. 6.1. угод вони набувають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.

ТОВ "Корпорація "Агросинтез" надіслало на адресу ФОП ОСОБА_5 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується фіскальним чеком від 04.04.2014 та описом вкладення у цінний лист від 04.04.2014 (а.с. 36, 40-41, т. 1).

07.04.2014 між ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель) та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (кредитор) було укладено договір поруки № 07-04-2014, згідно з якою поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ФОП ОСОБА_5 щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру основної заборгованості у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з договорів та угоди, передбаченими ст. 2 договору.

Згідно з п.п. 2.1., 3.1. договору поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014 під основними договорами в договорі розуміють угоду № 01-04/14-1 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 01.04.2014, укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/3 від 17.05.2011, та угоду № 01-04/14-2 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 01.04.2014, укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2 від 17.05.2011. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру основної заборгованості у сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки № 07-04-2014 у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

09.04.2014 позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою № 09-01/04, в якій просив відповідача 1 виконати зобов'язання відповідно до договору поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014, яка 10.04.2014 була отримана директором ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" ОСОБА_6, що підтверджується підписом останнього на вказаній вимозі (а.с. 44, т. 1).

У відповідь на вказану вимогу, 11.04.2014 відповідач 1 повідомив позивача, що зобов'язання за договором поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014 будуть виконанні в строк до 31.08.2014.

Відповідачі не оплатили отриманий товар на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011, № А-00004139 від 25.05.2011 згідно з договорами поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, № ТК170511/3 від 17.05.2011, внаслідок чого солідарний борг відповідачів перед позивачем на момент розгляду справи склав 5 000, 00 грн, а борг відповідача 2 перед позивачем - 50 336,66 грн, що також підтверджується довідкою ПАТ "Український професійний банк" № 34/05-07/151 від 06.05.2014 (а.с. 73, т. 1).

Предметом спору є солідарне стягнення з відповідачів 5 000,00 грн боргу та з відповідача-2 50 336,66 грн боргу за поставлений товар на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011, № А-00004139 від 25.05.2011 згідно з договорами поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, № ТК170511/3 від 17.05.2011.

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Порука - це строкове зобов'язання і незалежно від установлення строку її дії договором чи законом сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Зі змісту ст. 692 ЦК України вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються також відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 ГК України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши, що до позивача згідно з угод про заміну кредитора у зобов'язанні № 01-04/14-1, № 01-04/14-2 від 01.04.2014 та договору поруки № 07-04-2014 від 07.04.2014 перейшло право вимоги до відповідачів, які належним чином не виконали свої зобов'язання з оплати за поставлений товар на підставі видаткових накладних № А-00004138 від 23.05.2011, № А-00004139 від 25.05.2011 за договорами поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/2, № ТК170511/3 від 17.05.2011, внаслідок чого у них утворилася заборгованість, обґрунтовано стягнули солідарно з відповідачів на користь позивача 5 000, 00 грн основного боргу, а відповідача 2 - 50 336,66 грн.

Також суди правомірно розподілили витрати за послуги адвоката на підставі ст. 49 ГПК України.

Щодо доводів відповідача ФОП ОСОБА_5 про те, що суди неправомірно відмовили у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі, то вони є безпідставними, адже судами не було встановлено передбачених ст. 41 ГПК України підстав для її проведення, а судові рішення були прийняті відповідно до ст. 43 ГПК України за результатами оцінки всіх зібраних у справі доказів в їх сукупності.

Посилання ФОП ОСОБА_5 на те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у місцевому суді є також безпідставними, адже сторони, в тому числі відповідач ФОП ОСОБА_5, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи господарським судом, що підтверджується ухвалами про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, які були отриманні відповідачем 2, доказом чого є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 76, 87, т. 1).

Щодо доводів відповідача ФОП ОСОБА_5 про те, що розгляд справи у суді апеляційної інстанції відбувся за відсутності представника ФОП ОСОБА_5, що є порушенням апеляційним судом норм процесуального права, то слід зазначити, що він був належним чином повідомлений про перегляд апеляційним судом рішення місцевого суду, однак в судове засідання 02.11.2016 не з'явився, поважних причин неявки не вказав. Натомість, суд апеляційний обґрунтовано переглянув рішення місцевого суду за наявними матеріалами, які були достатніми для прийняття законного рішення.

Враховуючи викладене, вищевказані доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача ФОП ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 27 червня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2016 року у справі за № 911/1480/14 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратова