Постанова ВАСУ від 31.08.2016 року у справі №813/2212/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 року місто Київ К/800/52187/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Васильченко Н.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства "Кайлас-К" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства "Кайлас-К" до Головного управління Держземагентства України у Львівській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство «КАЙЛАС-К» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Львівській області, в якому просило суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо надання негативних висновків державної експертизи землевпорядної документації;

визнати протиправними та скасувати висновки державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держземагенства у Львівській області, а саме:

висновок державної землевпорядної експертизи № 769 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Містки;

висновок державної землевпорядної експертизи № 773 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновок державної землевпорядної експертизи № 766 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновок державної землевпорядної експертизи № 772 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновок державної землевпорядної експертизи № 768 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Лани;

висновок державної землевпорядної експертизи № 782 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновок державної землевпорядної експертизи № 767 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновок державної землевпорядної експертизи № 770 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновок державної землевпорядної експертизи № 771 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Містки;

висновок державної землевпорядної експертизи № 781 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Лани;

висновок державної землевпорядної експертизи № 779 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Шоломинь;

висновок державної землевпорядної експертизи № 777 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Звенигород;

висновок державної землевпорядної експертизи № 778 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Гуменець.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваних висновків як таких, що винесено на підставі хибної позиції щодо невідповідності розроблених позивачем проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок вимогам законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі приватне підприємство "Кайлас-К" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.09.2013 першим заступником начальника головного управління Держземагенства у Львівській області скеровано позивачу листа з вимогою про направлення на проведення вибіркової державної експертизи примірників документацій із землеустрою.

25.10.2013 відділом державної землевпорядної експертизи Головного управління Держземагенстсва у Львівській області надано висновки державної експертизи поданої землевпорядної документації, затвердженої першим заступником начальника головного управління Держземагенства у Львівській області з підсумковою оцінкою якості розглянутої документації, у якій зазначено, що подані на державну землевпорядну експертизу проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок не відповідають вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та оцінюються негативно і не погоджуються.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості висновків відповідача щодо невідповідності поданої позивачем проектної документації вимогам законодавства.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну землевпорядну експертизу" вибіркова державна експертиза проводиться за ініціативою спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи щодо об'єктів, які не підлягають обов'язковій експертизі.

Згідно з частиною другою статті 31 Закону України "Про державну землевпорядну експертизу" вибіркова державна експертиза проводиться за рішенням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи відповідно до закону.

Аналізуючи позицію судів попередніх інстанцій щодо невідповідності розроблених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок вимогам земельного законодавства в частині реєстрації актів прийому-передачі межових знаків на зберігання, їх підписання із суміжними власниками/користувачами земельних ділянок та складання списку переданих межових знаків, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України "Про землеустрій" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки).

Згідно з пунктом 2.8 розділу ІІ Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками, є складовою технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 3.8 зазначеної Інструкції межові знаки не встановлюються на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).

У той же час, вимога щодо присутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженої ним (ними) особи за змістом пункту 3.12 Інструкції встановлена під час здійснення закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з розробленими проектами землеустрою межові знаки не встановлювалися за бажанням осіб - замовників документації із землеустрою. За вказаних обставин, вимога щодо необхідності підпису суміжних землекористувачів акту прийому-передачі межових знаків на зберігання є необґрунтованою. Так само, відсутність факту встановлення межових знаків в натурі унеможливлює складання списку межових знаків, що передаються на зберігання, у зв'язку з чим посилання відповідача на недотримання позивачем вимог законодавства в частині відсутності такого списку також є необґрунтованим.

Так само, колегія суддів зазначає, що Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками не встановлено вимоги щодо реєстрації актів прийомки-передачі межових знаків на зберігання, на необхідності якого полягає відповідач.

Відсутність зазначення дати складання актів прийомки-передачі межових знаків на зберігання є недоліком розроблення технічної документації, який може бути усунений особами, що його складали.

За вказаних обставин, позиція судів попередніх інстанцій щодо невідповідності розробленої позивачем документації вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками є необґрунтованою.

Аналізуючи доводи судів попередніх інстанцій щодо необхідності наведення в проекті землеустрою, кадастровому плані та у висновку відділу Держземагентства відомостей щодо категорії земель, за рахунок яких відводиться земельна ділянка, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною другою статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, земельні ділянки, надані громадянам для ведення особистого селянського господарства, за категорією земель відносяться до земель сільськогосподарського призначення та за своїм функціональним призначенням та правим режимом не можуть належати до земель інших категорій.

Колегія суддів зазначає, що як рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту відведення, так і інші матеріали проектів відведення, у тому числі кадастровий план земельної ділянки та висновок відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області від 15.08.2013 №558 містять відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, що передається у власність, а саме: для ведення особистого селянського господарства, що є достатнім для визначення категорії земельної ділянки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач як землевпорядна організація не є суб'єктом, відповідальним за зміст документів, які видає відділ Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області, та не може впливати на ті чи інші понятійні категорії, які використовує Держземагентство при складанні документів.

Так само, колегія суддів не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності в матеріалах проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок довідок з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями з мотивів зазначення у таких довідках дати їх складання як 01.01.2013, тобто дати, яка передує датам подання фізичними заяв на виготовлення проектів землеустрою.

Так, в проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наявних у матеріалах справи, містяться довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, видані начальником відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області.

У зазначених довідках наявна інформація про те, що вони складені станом на 01.01.2013 за допомогою програмного комплексу "Земля" версія 2.7.1 (16.01.02).

Колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги в частині того, що дата 01.01.2013 не є датою складання довідки, а є датою, станом на яку сформовану відповідну статистичну інформацію. Інформації щодо дати видачі зазначені довідки не містять.

Аналізуючи позицію судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості висновків Головного управління Держземагентства України у Львівській області в частині необхідності погодження проектів землеустрою з структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 186-1 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Згідно з копіями проектів відведення земельних ділянок, наявними у матеріалах справи, земельні ділянки за складом угідь відноситься до ріллі, на яких відсутні об'єкти будівництва, та відносяться до земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги в частині того, що у спірних правовідносинах погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства структурними підрозділами районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури не передбачено.

Колегія суддів також враховує, що з метою вирішення спірного питання проекти відведення земельних ділянок подавалися позивачем для погодження до відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації та залишені останнім без розгляду з мотивів відведення земельної ділянки для сільськогосподарських потреб.

З урахуванням викладеного, зважаючи на хибність позиції Головного управління Держземагентства України у Львівській області щодо невідповідності розроблених позивачем проектів відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам, колегія суддів, виходячи із завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на обґрунтованість доводів позивача щодо наявності підстав для їх скасування.

У той же час, зважаючи на те, що повноваження відповідача на проведення вибіркової державної експертизи та складання висновку визначені Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" та Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 №391, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дії відповідача щодо надання негативних висновків державної експертизи землевпорядної документації.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу приватного підприємства "Кайлас-К" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування висновків державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держземагенства у Львівській області, а саме:

висновку державної землевпорядної експертизи № 769 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Містки;

висновку державної землевпорядної експертизи № 773 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновку державної землевпорядної експертизи № 766 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновку державної землевпорядної експертизи № 772 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновку державної землевпорядної експертизи № 768 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Лани;

висновку державної землевпорядної експертизи № 782 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновку державної землевпорядної експертизи № 767 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновку державної землевпорядної експертизи № 770 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Полянка;

висновку державної землевпорядної експертизи № 771 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Містки;

висновку державної землевпорядної експертизи № 781 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Лани;

висновку державної землевпорядної експертизи № 779 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Шоломинь;

висновку державної землевпорядної експертизи № 777 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Звенигород;

висновку державної землевпорядної експертизи № 778 від 25.10.2013 року на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Гуменець.

У вказаній частині позов задовольнити:

В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Популярні новини