Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 29.11.2016 року у справі №0570/21475/11 Постанова ВАСУ від 29.11.2016 року у справі №0570/...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2016 р. м. Київ К/9991/30735/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Загороднього А.Ф., Мойсюка М.І.,

секретар судового засідання: Іванова Н.П.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» в особі структурного підрозділу «Ремонтно-механічний завод» про стягнення пені

за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача пеню в сумі 2 142,82 грн за порушення строків сплати страхових внесків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове - про задоволення позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що відповідно до акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17 жовтня 2011 року № 217, яка проводилася відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області відносно структурного підрозділу «Ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» за період з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, недоїмка зі сплати страхових внесків становить 21 854,26 грн (за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року), несплачена пеня в сумі 2 820,78 грн. Внаслідок виявленого факту порушення відповідачем строків сплати страхових внесків позивачем нарахована пеня в сумі 2 142,82 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час перевірки, за результатами якої відповідачу нараховано пеню, втратила чинність норма закону, яка передбачала нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна з огляду на наступне.

Частиною другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV), яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134; далі - Інструкція), яка визначала, зокрема, порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені.

Згідно з положеннями пункту 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Пунктом 5.2 Інструкції передбачено, що пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.

Із набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) наведена вище норма матеріального права була скасована.

З 1 січня 2011 року на підставі постанови правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за № 1286/18581) втратила чинність і Інструкція, відповідно до якої відділення Фонду виявило порушення порядку сплати страхових внесків.

Водночас відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наведене, після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій (пені) за несплату заборгованості зі страхових внесків, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Окрім того, частиною третьою статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На думку колегії суддів, пеня, нарахована відповідачу у зв'язку з несплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки заборгованість зі сплати внесків, на яку нарахована пеня, виникла в період дії частини другої статті 52 Закону № 1105-XIV.

Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема у постановах від 19 лютого 2013 року (справа № 432а12), від 1 жовтня 2013 року (справа № 323а13), від 15 жовтня 2013 року (справа № 332а13), від 19 листопада 2013 року (справа № 327а13), від 1 квітня 2014 року (справа № 21-49а14), які відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для всіх судів України.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення пені є помилковим.

Обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2012 року скасувати.

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» в особі структурного підрозділу «Ремонтно-механічний завод» про стягнення пені задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» в особі структурного підрозділу «Ремонтно-механічний завод»на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області 2142 (дві тисячі сто сорок дві) гривні 82 копійки.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Загородній А.Ф.

Мойсюк М.І.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст