ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/32388/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року

у справі № 813/1159/14

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве

до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачеве (далі - КЕВ) звернувся до суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо повернення (відхилення) листами № 05-2816 від 19 грудня 2013 року, № 05-167 від 16 січня 2014 року пакету документів щодо видачі дозволу на спеціальне довгострокове водокористування без розгляду;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення по суті, як це передбачено ч. 9 ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (оформити відповідний документ дозвільного характеру або письмово повідомити позивача про відмову у видачі такого).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відповідачем відхилено (залишено без розгляду по суті) подані позивачем документи, в той час як вказаним повноваженням відповідач не наділений. Суди на вказане порушення уваги не звернули, більш того, ототожнили поняття «відхилення» з поняттям «відмова», що є помилкою. Крім того, вказує позивач, наявність такого документу як дозвіл на розробку проектів нормативів гранично допустимих скидів (далі - ГДС) чинне, на час виникнення спірних правовідносин, законодавство України не передбачає, тому вимога відповідача надати вказаний документ є незаконною.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що 10 грудня 2013 року позивачем подано заяву та пакет документів для отримання дозволу на спеціальне довгострокове водокористування для КЕВ навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець» до Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА через управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради.

Листом від 19 грудня 2013 року № 05-2816 позивача повідомлено про необхідність представлення копії акта на право землекористування або договору оренди землі; паспорта лічильника марки ЛТТ-100 із зазначенням чинної дати повірки, оскільки термін повірки цього лічильника у представленому паспорті закінчився 07 грудня 2013 року; в матеріалах клопотання таблиця 12 «Характеристика водоспоживання» необхідно розмежувати використання води на власні потреби від передачі води населенню; необхідності представлення матеріалів клопотання в тому числі ГДС, розроблені проектною організацією, яка володіє чинним дозволом Мінприроди на розроблення проектів нормативів ГДС, згідно з Інструкцією про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, затвердженої наказом Мінприроди від 15.12.1994 № 116.

На підставі наведеного Департаментом екології та природних ресурсів ЛОДА матеріали клопотання щодо видачі дозволу на спецводокористування відхилено, матеріали клопотання повернуто.

11 січня 2014 року позивач, з урахуванням вказаних недоліків, повторно подав заяву з переліком документів для отримання дозволу на спецводокористування відповідачу через управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради.

Листом від 16 січня 2014 року № 05-167 позивача повідомлено про невиконання ним у повному обсязі зауважень, викладених в листі від 19 грудня 2013 року. Зокрема, враховуючи лист Мінприроди від 11 липня 2012 року № 13540/08/10-12, відповідачем вказано на необхідність подання дозволу на розроблення проектів нормативів ГДС ТОВ «Євроекоскоп», що є розробником матеріалів клопотання, поданого КЕВ до Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА. Крім того, вказано про відсутність в Єдиному державному реєстрі рішення суду, на яке посилався позивач.

З наведених підстав Департаментом екології та природних ресурсів ЛОДА матеріали клопотання щодо видачі дозволу на спецводокористування відхилено, матеріали клопотання повернуто.

Позивач, не погодившись з таким діями відповідача та вважаючи їх незаконнимм, звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки відповідно до п. 2.24 Інструкції «Про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів речовин у водні об'єкти із зворотними водами», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.12.1994 № 116 розробниками ГДС є: - розробники цієї Інструкції - УкрНЦОВ Мінприроди України (головна організація), його державне дочірнє підприємство ПНДТЕП; - інші організації, що отримали дозвіл Мінприроди України на засаді їх атестації (додаток № 3). При цьому, згідно з п. 65 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» йдеться про дозвіл на розроблення і затвердження нормативів забруднюючих речовин у водні об'єкти, про який мова йде і у ст. 38 ВК України. Проте, позивачем не надано доказів отримання такого дозволу на розроблення ГДС ТОВ «Євроскоп», як розробником ГДС. Необхідність подання таких документів також регламентовано інформаційною карткою (регламентом), затвердженою Директором Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА та погоджено Міським головою м. Львова.

Суд касаційної інстанції не погоджується з наведеними висновками судів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судами, КЕВ звернувся до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА в зв'язку з необхідністю отримання дозволу на спеціальне водокористування, оскільки дія попереднього дозволу закінчилась.

Обов'язок водокористувачів отримувати вказаний дозвіл визначений в п. 9 ч. 1 ст. 44 ВК України.

Процедура отримання зазначеного дозволу врегульована, зокрема, Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 321 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Разом з тим, спірні правовідносини щодо звернення КЕВ до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА та розгляд останнім пакету документів позивача врегульовано також Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

За змістом ст. 7 вказаного закону видача (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) документів дозвільного характеру, оформлених регіональними та місцевими дозвільними органами, здійснюється в дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності.

Суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа подає державному адміністратору, який здійснює прийом суб'єктів господарювання в дозвільному центрі, заяву, форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та за погодженням з дозвільними органами.

Регіональні та місцеві дозвільні органи протягом не більше ніж десять робочих днів з дня одержання від державного адміністратора заяви та документів, що додаються до неї, якщо інше не передбачено законом, оформлюють відповідний документ дозвільного характеру або письмове повідомлення суб'єкту господарювання про відмову у видачі документа дозвільного характеру та передають протягом одного робочого дня відповідні документи (письмове повідомлення) державному адміністратору.

У письмовому повідомленні про відмову у видачі документа дозвільного характеру зазначаються передбачені законом підстави для такої відмови.

Письмове повідомлення регіонального або місцевого дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру видається державним адміністратором суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі під підпис про одержання.

З наведених норм закону слідує висновок, що дозвільний орган має лише два варіанти поведінки в разі надходження до нього заяви та документів, що додаються до неї, для отримання документу дозвільного характеру: 1) оформити відповідний документ дозвільного характеру та видати його заявнику через державного адміністратора; 2) скласти письмове повідомлення суб'єкту господарювання саме про відмову у видачі документа дозвільного характеру із зазначенням у ньому підстав для відмови.

Підстави для відмови у видачі такого документу визначені в ч. 5 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Аналогічним чином врегульовано спірні правовідносини і Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 321, відповідно до п. 4 якого дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни.

Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін.

У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови.

Як встановлено судами та вбачається з відповідей Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА від 19 грудня 2013 року та 16 січня 2014 року останнім відхилено матеріали клопотання щодо видачі дозволу на спецводокористування.

Суд касаційної інстанції зазначає, що вжитий у вказаних відповідях термін «відхилено» не дозволяє зробити однозначний висновок про розгляд чи нерозгляд відповідачем заяви позивача та документів, що додаються до неї та свідчить про порушення Департаментом екології та природних ресурсів Львівської ОДА законодавства в частині складання письмового повідомлення суб'єкту господарювання саме про відмову у видачі документа дозвільного характеру.

Наведені обставини свідчать про вчинення протиправних дій (бездіяльності), Департаментом екології та природних ресурсів Львівської ОДА, що полягають у відхиленні заяви та документів, що додаються до неї, поданих КЕВ з метою отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Тому, позовні вимоги про визнання протиправними дій Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА та зобов'язання його вчинити дії щодо прийняття рішення відповідно до норм Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, підлягають задоволенню.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що з урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, помилково кваліфікував відхилення документів відповідачем в якості відмови в їх видачі та відповідно передчасно здійснив перевірку такої відмови на предмет її відповідності вимогам законодавства, допустивши при цьому помилкове ототожнення дозволу на розроблення і затвердження нормативів ГДС забруднюючих речовин у водні об'єкти з дозволом на розроблення проектів нормативів ГДС, який вимагав надати відповідач.

Судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, з урахуванням обраного позивачем способом захисту порушеного права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним дії Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, що полягають у відхиленні матеріалів клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве щодо видачі дозволу на спеціальне водокористування.

Зобов'язати Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації розглянути подані Квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачеве документи та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: