ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 року м. Київ К/800/6410/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Рецебуринський Ю.Й., Швець В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.08.2013р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, треті особи - Державна судова адміністрація України, Апеляційний суд Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді з 01.01.2012р., виходячи з посадового окладу працюючого судді апеляційного суду, доплати за посаду секретаря судової палати апеляційного суду, вислуги років, доплати за доступ до державної таємниці та за звання «Заслужений юрист України».

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 6 частини 3 статті 108 КАС України.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.08.2013р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013р., позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язано відповідача здійснити розрахунок та забезпечити виплату позивачу щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання судді Апеляційного суду Кіровоградської області, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідок Апеляційного суду Кіровоградської області №№46-51 від 08.04.2013р. починаючи з 01.01.2012р. з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження граничного розміру та строку виплати, з передбаченими законом надбавками та доплатами.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону від 07.07.2010р. №2453-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011р., який набрав чинності з 01.10.2011р., частину 3 і 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина 3 статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина 5 статті 138 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013р. №3 рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину 3, перше, друге, третє речення частини 5 статті 138 Закону №2453-VI в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Абзацом третім пункту 8 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013р. №3-рп/2013 встановлено, що частина 3 статті 138 Закону №2453-VI в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

В ході розгляду справи судами встановлено, що постановою Верховної Ради України від 02.12.2010р. позивача звільнено у відставку з посади судді Апеляційного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с. 11).

На звернення позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання листом УПФУ в м. Кіровограді від 12.04.2013р. його повідомлено, що підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні, оскільки статтею 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено проведення такого перерахунку лише суддям Конституційного Суду України. Проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці в разі зміни заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді місцевих та апеляційних судів чинним законодавством не передбачено (а.с. 9).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право на перерахунок довічного грошового утримання судді у разі збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013р. №3-рп/2013 визнано неконституційними положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а тому довічне грошове утримання позивача підлягає перерахунку з 01.01.2012р.

З висновками судів щодо права позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у разі збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права, а мотиви і доводи касаційної скарги висновки судів в цій частині не спростовують і є безпідставними.

Поряд з тим, судами не враховано, що відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний суд України» від 16.10.1996р. №422/96-ВР закони, визнані неконституційними, втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013р. №3-рп/2013 положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» визнано неконституційними і за правилами статті 73 Закону України «Про Конституційний суд України» такі положення втратили чинність лише з дня постановлення даного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню лише з 03.06.2013р.

Згідно статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 223 КАС України при зміні судового рішення суду першої інстанції судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 225, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013р. скасувати.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.08.2013р. змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 з 01.01.2012р. по 02.06.2013р. і в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.08.2013р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

Ю.Й. Рецебуринський

В.В. Швець